Тлумачний гірничий словник (С)

САЙКЛІНГ-ПРОЦЕС, *сайклинг-процесс – спосіб розробки газоконденсат-них родовищ з підтриманням пластового тиску шляхом зворотного закачування газу в продуктивний горизонт. Використовується газ, що видобувається на цьому самому родовищі (а в необхідних випадках і з інших родовищ) після вилучення з нього висококиплячих вуглеводнів. Застосовують у випадках, коли є можливість консервації запасів газу данного тродовища на деякий час.

САМАРІЙ, *самарий – хімічний елемент ІІІ групи періодичної системи, символ Sm, ат. н. 62; ат. м. 150,4. Сріблястий м’який метал метал; належить до лантаноїдів. С. додають до скла, яке застосовують для захисту від нейтронного випромінювання. Сполуки С. застосовують у світлотехніці. Від назви мінералу самарскіту.

САМАРСКІТ, *самарскит – мінерал, руда самарію.

САМОЗАГОРЯННЯ (САМОЗАЙМАННЯ), *самовозгорание, **spontaneous ignition – займання горючого матеріалу внаслідок окиснення його киснем повітря незалежно від притоку тепла ззовні. З гірських порід та корисних копалин самозагоряються буре й кам’яне вугілля, торф, сульфідні руди, вуглисті аргіліти, бітумінозні породи і т. ін. (найчастіше у вугільних шахтах).

САМОРЯТУВАЛЬНИК, *самоспасатель, **self-rescuer – портативний шахтний респіратор короткочасної дії, призначений для аварійного виходу з виробок з непридатним до дихання повітрям. Є фільтруючі та ізолюючі саморятувальники.

САМОРОДОК, *самородок, **virgin metal; nugget(золота) – частка або уламок самородного металу, здебільшого благородного, що різко виділяється за розмірами серед інших часток природного металу. Найчастіше зустрічається в розсипищах.

САМОСКИД, *самосвал – спеціалізований вантажний автомобіль, причіп або напівпричіп з саморозвантажувальним кузовом. Вантажопідйомність самоскидів до 80 т і більше. Застосовують самоскиди при земляних роботах, відкритій розробці корисних копалин тощо.

CАНІДИН, *санидин, **sanidine – польовий шпат каркасної будови – K[AlSi₃O₈]. Сингонія моноклінна. Густина 2,5. Твердість 6,5. Переважно безбарвний. Зустрічається як магматичний мінерал у деяких вулканічних лужних і середніх породах. Рідкісний.

САНІТАРІЯ ПРОМИСЛОВА, *санитария промышленная – розділ санітарії. Санітарія промислова спрямована на впровадження комплексу санітарно-оздоровчих заходів щодо створення здорових і безпечних умов праці; запобігання професійним хворобам, санітарному благоустрою теріторій і споруд промислових підприємств тощо.

САНТИМЕТР, *сантаметр – 1) Одиниця довжини, що дорівнює 0,01 м. 2) Лінійка або стрічка на яку нанесено розмітку на сантиметри. 3) Одиниця електричниї ємності. 4) Одиниця індуктивності.

САПРОПЕЛІТИ, *сапропелиты – викопне вугілля, що утворислося внаслідок нагромадження решток найпростіших планктонових організмів та колоній зелених і синьозелених водорослей. Колір червоний і бурий. На території України є у Донецькому і Львівсько-Волинському басейнах. Використовують для грязелікування і як паливо.

САПФІР, *сапфир , **sapphire – мінерал класу оксидів та гідрооксидів, прозорий, синього кольору, різновид корунду. Дорогоцінний камінь.

САРДЕР, *сардер, **sarder – напівкоштовний напівпрозорий халцедон, який має каштаново-бурі, оранжево-бурі й червонувато-коричневі відтінки.

САФЛОРИТ, *саффлорит, **safflorite – CoAs₂. Зустрічається в гідротермальних родовищах нікеле-кобальтової і срібно-нікеле-кобальтової формації. Рідкісний.

СВЕРДЛОВИНА, *скважина, **hole – глибокий, вузький круглого перерізу отвір у ґрунті, зробрений буровим інструментом. С.- основна гірська виробка, яка застосовується для розвідки та експлуатації рідких та газоподібних корисних копалин. Крім того, є вентиляційні та дегазаційні С. Як правило, глибина С. більша 5 м, а діаметр більше 75 см.

СВЕРДЛОВИННА ГІРНИЧА ТЕХНОЛОГІЯ, *скважинная горная технология – наукова дисципліна про свердловинні способи розробки родовищ корисних копалин. Вивчає питання видобутку рідких, напіврідких, газоподібних, а також твердих корисних копалин шляхом переводу їх у текучий стан. Базується на досягненнях фізики, хімії, математики, геології, термодинаміки пластів, трубної гідравліки, підземної гідрогазодинаміки та ін.; тісно пов’язана з технологіями буріння сердловин, первинної переробки корисних копалин. Вперше була застосована у ХІІ ст. Використовується при видобутку нафти й газу (методи видобутку нафти під дією природних внутріпластових сил, з допомогою глибинних насосів, ерліфтів, розробка родовищ законтурним та внутріконтурним заводненням, технологія внутріпластового горіння); підземній газифікації вугілля, вилуговуванні міді, розчиненні мінеральних солей, виплавці сірки; гідровидобутку руд; у морській гірничій технології.

СВЕРДЛОВИННИЙ ГІДРОВИДОБУВНИЙ АҐРЕҐАТ, *скважинный гидродобычной агрегат – комплекс обладнання для розробки родовищ способом свердловинного гідровидобутку. Складається з наземної управляючої установки та свердловинного гідровидобувного снаряду з гідромонітором. Для підйому пульпи використовуються гідроелеватори та ерліфти.

СВЕРДЛОВИННИЙ ЗАРЯД, *скважинный заряд – подовжений заряд вибухової речовини, вміщений у свердловину. Використовується при проведенні гірничих робіт, дорожному та гідротехнічному будівництві тощо. Бувають суцільні (різновид — котловий) та розосереджені свердловинні заряди.

СВЕРДЛОВИНИ-ЗРОШУВАЧІ, *скважины-оросители – свердловини, обладнані фільтром і призначені для зрошування руд при підземному вилуговуванні металів інфільтраційним потоком реаґента. Буряться вертикально, похило чи горизонтально у стелині блоку, зоні обвалення, камері з замагазинованою рудою, з поверхні землі чи з гірничих виробок.

СВИНЦЕВО-ЦИНКОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ, *свинцово-цинковая промыш-ленность – галузь кольорової металургії, підприємства якої добувають і збагачують поліметалеві свинцево-цинкові руди та виробляють свинець і цинк. В Україні галузь представлена Костянтинівським заводом “Укрцинк”.

СВІЖИЙ СТРУМІНЬ ПОВІТРЯ, *свежая струя воздуха – струмінь повітря, що надходить з поверхні в мережу гірничих виробок для їхнього провітрювання.

СВІТА ГЕОЛОГІЧНА, *свита геологическая – таксомонічна одиниця місцевих стратиграфічних підрозділів; сукупність відкладів, розвинутих у межах будь-якого району, що характеризуються фаціально-літологічними чи петрографічними особливостями і займають визначне стратиграфічне положення у розрізі. Виражає специфічний етап геологічного розвитку даної ділянки земної кори, що проявляється у своєрідності нагромадження осадів, органічних залишків, тектоніки, вулканізму, метаморфізму, кліматичних умов та ін.

СВІТЛОДАЛЕКОМІР, *светодальномер – прилад для виміру відстаней. Принцип дії С. ґрунтується на вимірюванні часу проходження світла від світлодалекоміра до відбивача і назад. Відомі фазові, імпульсні та фазово-імпульсні далекоміри.

СЕГРЕГАЦІЯ, *сегрегация – розподіл зерен матеріалу за висотою та периферією шару залежно від їх крупності та густини. Має значення у ґравітаційних процесах збагачення.

СЕДИМЕНТАЦІЯ, *седиментация, **sedimentation – 1) Осідання завислих у рідині твердих частинок. 2) Процес утворення осадових мінералів і мінеральних комплексів.

СЕДИМЕНТАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ, *седиментационный анализ – розділення матеріалу за швидкістю падіння частинок різної крупності у водному середовищі для матеріалів крупністю 5-50 мкм.

СЕЗОННИЙ ЗБІР ТОРФУ, *сезонный сбор торфа – характеризується масою повітряно-сухого торфу (у тонах), що збирається з 1 га. площі за сезон. Визначається добутком середньоциклового збору на кількість циклів за сезон. Тривалість сезону виробництва фрезерного торфу залежно від кліматичних умов становить 85…119 робочіх днів.

СЕЙСМІЧНА РОЗВІДКА, *сейсмическая разведка – група геофізичних методів дослідження земної кори, що ґрунтуються на вивченні розповсюдження в ній штучно збуджених сейсмічних хвиль. Застосовують при розв’язанні питань регіональної і структурної геології, в комплексі з іншими методами — в інженерній геології, для пошуків корисних копалин, у морських дослідженнях.

СЕЙСМІЧНА СЛУЖБА, *сейсмическая служба – комплекс робіт, що охоплює безперервні спостереження за землетрусами. В Україні спостереження виконують підпорядковані Національній Академії Наук сейсмічні станції, які діють у межах Єдиної системи сейсмічних спостережень.

СЕЙСМІЧНА СТАНЦІЯ, *сейсмическая станция – установа, в якій за допомогою спеціальної апаратури здійснюють реєстрацію і наступний аналіз землетрусів. В Україні працює 10 стаціонарних сейсмічних станцій.

СЕЙСМІЧНЕ ЗОНДУВАННЯ, *сейсмическое зондирование – один з видів сейсмічної розвідки, призначений для визначення положення сейсмічних меж в одній точці або на короткому відрізку вздовж лінії профілю і за досліджуваною площею.

СЕЙСМІЧНІ ХВИЛІ, *сейсмические волны – пружні хвилі, що виникають у земній корі і мантії Землі внаслідок землетрусів, вибухів і ударів і поширюються в гірських породах у вигляді згасаючих коливань.

СЕЙСМОГРАФ, *сейсмограф – прилад для автоматичного запису коливань земної поверхні, зумовлених сейсмічними хвилями. Складається з сейсмометра і реєструючого приладу.

СЕЙСМОЛОГІЯ, *сейсмология – галузь геофізики, що вивчає землетруси та фізичні і геологічні процеси, пов’язані з ними.

СЕКРЕЦІЯ (В ГЕОЛОГІЇ), *секреция, **secretion – округле чи овальне мінеральне утворення, що виникло в результаті заповнення порожнини в гірській породі кристалічною або колоїдною речовиною. Матеріал відкладається від стінок до центра, внаслідок чого аґрегати набувають концентричної будови. Секреції діаметром до 10 мм називають мигдалинами, більші — жеодами.

СЕКУНДА, *секунда – 1) Основна одиниця часу в усіх системах одиниць. 2) Одиниця плоского кута — 1/3600 градуса, або 1/60 мінути.

СЕКЦІЇ МЕХАНІЗОВАНОГО КРІПЛЕННЯ ОГОРОЖА, *секции механизированной крепи ограждение — елемент секції кріплення, що запобігає проникненнюпроникання обвалених порід удо|у привибійний простір.

СЕКЦІЇ МЕХАНІЗОВАНОГО КРІПЛЕННЯ ОСНОВА, *секции механизированной крепи основание — опорний елемент секції кріплення, що розташовуєтьсящо володіється|що мається на підошві пласта ій|та передаєщо передасть на неї зусилля гідростояків та іншихдругих елементів кріплення.

СЕКЦІЯ КОНВЕЄРА, *секция конвеєра – частина конструкції конвеєра. Для стрічкового конвеєра складається з опор із закріпленими на них роликоопорами вантажної та холостої гілки. Головний елемент секції скребкового конвеєра – риштак.

СЕКЦІЯ МЕХАНІЗОВАНОГО КРІПЛЕННЯ, *секция механизированной крепи – елемент механізованого кріплення, який складається з основи, верхнього перекриття, захисної частини, гідравлічних стояків, огорожі, гідродомкрата пересування секції і постава вибійного конвеєра, буфера і блока керування секцією.

СЕЛЕКТИВНЕ (РОЗДІЛЬНЕ) ВИЙМАННЯ, *селективная(раздельная) выемка – роздільне добування з надр кожного різновиду (чи сорту) корисних копалин чи корисної копалини та пустих порід. При підземному видобутку вугілля використовується переважно на потужних та середньої потужності пластах при наявності у пластів прошарків породи товщиною не менш як 0.3…0.5 м, а також малопотужних пластів. Викликає підвищення витрат на гірничі роботи на 10-30 % порівняно з валовим вийманням.

СЕЛЕКТИВНА АҐРЕҐАЦІЯ ВУГІЛЛЯ, *селективная агрегация угля – комплекс процесів структурування тонко- і полідисперсної вугільної фази у водному середовищі за допомогою реаґентів. Розрізняють С.а.в. електролітами (наприклад, карбонатами, тетраборатом, оксалатом, пірофосфатом, триполіфосфатом, гексаметафосфатом натрію, полісилікатом натрію), полімерними сполуками (поліспиртами, поліефірами, поліамідами, поліакриламідами, латексами і т.п.) та маслами. Див. також масляну аґреґацію.

СЕЛЕКТИВНІСТЬ, *селективность – вибірковість, ступінь здатності до вибірковості.

СЕЛЕН, *селен – хімічний елемент УІ групи періодичної системи, символ Se, ат. н. 34; ат.м. 78,96. Неметал, існує в кількох модифікаціях (див. алотропія), з яких найстійкішим є т. зв. металічний С., сірого кольору, напівпровідник, дуже чутливий до світла. Застосовують для виготовлення фотоелементів, випрямлячів, як барвник у склоробній промисловості тощо. Сполуки С. часто отруйні.

СЕЛЕНІДИ, *селениды – сполуки селену з металами. Застосовують головним чином у техніці напівпровідників.

СЕЛЕНІТ, *селенит – мінерал класу сульфатів, волокнистий різновид напівпрозорого ґіпсу. Колір білий, голубуватий та ін. Блиск шовковистий. Використовують як виробне каміння.

СЕМІВІТРІНІТ, *семивитринит – група компонентів органічної речовини викопного вугілля, що містить у собі продукти перетворення лігніно-целюлозних тканин рослин у результаті їх геліфікації та фюзенізації.

СЕМІОТИКА, *семиотика – наука про різні системи знаків, які використовують для передачі інформації.

СЕНСОРНИЙ, *сенсорный – відчуваючий, чутливий. С-не поле диспетчера (шахти, збагачувальної фабрики) – робочий простір, який включає пульт, щит з мнемосхемою підприємства тощо.

СЕПАРАТОР, *сепаратор, **separator, ***Abscheider – апарат для розділення, машина для збагачення корисних копалин, в якій розділяється тверда фаза неоднорідних дисперсних систем за фізичними властивостями розділяємих компонентів.

СЕПАРАТОР ГВИНТОВИЙ, *сепаратор винтовой, **screw separator, Schraubenabscheider – сепаратор для ґравітаційного збагачення, в якому розділення проводиться в рідині, що рухається по гвинтовому жолобу, який має вертикальну вісь.

СЕПАРАТОР ДІЕЛЕКТРИЧНИЙ, *диэлектрический сепаратор, **dielectric separator, *** dielectrischer Abscheider – електричний сепаратор в якому вихідний матеріал розділяється на компоненти по їх діелектричній проникності в діелектричній рідині, що знаходиться в електростатичному полі.

СЕПАРАТОР ЕЛЕКТРИЧНИЙ, *электрический сепаратор, **electric separator, ***elektrischer Abscheider – сепаратор для електричного збагачення в полі високої напруги.

СЕПАРАТОР ЕЛЕКТРОМАГНІТНИЙ, *сепаратор электромагнитный, **electromagnetic separator, ***elektromagnetischer Abscheider – сепаратор для магнітного збагачення корисних копалин, в якому вихідний матеріал розділяється на компоненти по їх магнітній сприйнятливості в полі електромагнітів. Розрізняють барабанні, валкові, дискові та роторні С.е.м. Відповідно електромагнітна система індукує магнітне поле в барабані, валку, диску або роторі.

СЕПАРАТОР ЕЛЕКТРОСТАТИЧНИЙ, *электростатический сепаратор, **electrostatic separator, ***elektrostatischer Abscheider – електричний сепаратор, в якому вихідний матеріал розділяється на компоненти по їх електропровідності в електростатичному полі. Конструктивно С.е. розділяють на барабанні, камерні, пластинчаті та каскадні.

СЕПАРАТОР КОРОННИЙ, *коронный сепаратор, **crown separator, ***Koronabscheider, – електричний сепаратор, в якому вихідний матеріал розділяється на компоненти по їх електропровідності в полі коронного розряду.

СЕПАРАТОР КОРОННО-ЕЛЕКТРОСТАТИЧНИЙ, *сепаратор коронно-электростатический, **electrostatic crown separator, *** electrostatischer Koronabscheider – електричний сепаратор , в якому вихідний матеріал розділяється на компоненти по їх електропровідності в суміщеному полі коронного розряду і електростатичному полі.

СЕПАРАТОР ЛЮМІНІСЦЕНТНИЙ, *сепаратор люминесцентный, **luminescent separator, ***Lumineszens-Abscheider – радіометричний сепаратор, в якому вихідний матеріал розділяється на компоненти по їх селективній люмінесценції, що викликається ультрафіолетовим, рентгенівським(пулюєвим) або гамма-опромінюванням.

СЕПАРАТОР МАГНІТНИЙ, *сепаратор магнитный, **magnetic separator, ***magnetischer Abscheider – сепаратор для магнітного збагачення корисних копалин, в якому вихідний матеріал розділяється на компоненти по їх магнітній сприйнятливості в полі постійних магнітів. Розрізняють С.м. барабанні, дискові, роторні.

СЕПАРАТОР МАГНІТОГІДРОДИНАМІЧНИЙ, *сепаратор магнитогидро-динамический, **magnetohydrodynamique separator, ***magnetic hydrodynamic separator – сепаратор для мокрого збагачення корисних копалин, в якому вихідний матеріал розділяється на компоненти по їх густині з урахуванням магнітних і електричних властивостей електропровідної рідини, що знаходиться під струмом в неоднорідному магнітному полі.

СЕПАРАТОР МАГНІТОГІДРОСТАТИЧНИЙ, *сепаратор магнитогидро-статический, **magnetic hydrostatic separator, ***magnetischhydrostatischer Abscheider – сепаратор для мокрого збагачення корисних копалин, в якому вихідний матеріал розділяється на компоненти по їх густині з урахуванням магнітних властивостей парамагнітної рідини, що знаходиться в неоднорідному магнітному полі.

СЕПАРАТОР ПІРОЕЛЕКТРИЧНИЙ, *сепаратор пироэлектрический, **pyroelectric separator, ***pyroelektrischer Abscheider – електричний сепаратор в якому вихідний матеріал розділяється на компоненти по їх піроелектричній електризації в електростатичному полі.

СЕПАРАТОР ПНЕВМАТИЧНИЙ, **сепаратор пневматический, ** pneumatic separator, ***Druckluftabscheider – сепаратор для пневматичного збагачення корисних копалин. Див. також пневматичне збагачення корисних копалин.

СЕПАРАТОР РАДІОМЕТРИЧНИЙ, *сепаратор радиометрический, **radiometric separator, ***radiometrisher Abscheider – сепаратор для радіометричного збагачення.

СЕПАРАТОР СТРУМИННИЙ, *сепаратор струйный, **jet separator – сепаратор для ґравітаційного збагачення корисних копалин, в якому розділення проводиться в струмені рідини, що рухається тонким шаром по похилому жолобу з плоским дном та бортами, які звужуються.

СЕПАРАТОР ТЕРТЯ, *сепаратор трения, **friction separator, ***Reinbungsabscheider – пристрій для збагачення вугілля, в якому використана різниця коефіцієнта тертя збагачуваного вугілля і породи об сталеву пластину, внаслідок чого збагачене вугілля проскакує над зазором, а порода провалюється у зазор.

СЕПАРАТОР ТРИБОЕЛЕКТРИЧНИЙ, *сепаратор трибоэлектрический, **triboelectric separator – електричний сепаратор в якому вихідний матеріал розділяється на компоненти по здобутим або трибоелектричним зарядам в електростатичному полі.

СЕПАРАТОР ФЕРОГІДРОСТАТИЧНИЙ, *сепаратор феррогидростати-ческий, **ferrohydrostatic separator, ***ferrohydrostatischer Abscheider – сепаратор для мокрого збагачення корисних копалин, в якому вихідний матеріал розділяється на компоненти по їх густині з урахуванням магнітних властивостей феромагнітної суспензії, що знаходиться в неоднорідному магнітному полі.

СЕПАРАТОР ФЛЮОРЕСЦЕНТНИЙ, *сепаратор флюоресцентный, **fluorescent separator, ***Fluoreszens- Abscheider – радіометричний сепаратор, в якому вихідний матеріал розділяється на компоненти по їх характеристичному рентгенівському (пулюєвому) випромінюванню, збудженому радіоактивними ізотопами.

СЕПАРАТОР ФОТОМЕТРИЧНИЙ, *сепаратор фотометрический, **photometric separator, ***photometrischer-Abscheider – сепаратор, в якому вихідний матеріал розділяється на компоненти по їх відбивній здатності випромінювання в світловій області спектру або по їх кольру.

СЕПАРАТОР ФОТОНЕЙТРОННИЙ, *фотонейтронный сепаратор, **photoneutron separator, ***photoneutronsche-Abscheider – радіометричний сепаратор, в якому вихідний матеріал розділяється на компоненти по їх наведенному нейтронному випромінюванню.

СЕПАРАТОР ШНЕКОВИЙ, *сепаратор шнековый, **auger separator, ***Schneckenabscheider – сепаратор для ґравітаційного збагачення, в якому тверді частинки розділяються в рідині, яка заповнює гвинтову порожнину між стінками нерухомого циліндра та обертового шнека.

СЕПАРАЦІЯ, *сепарация – 1) Відокремлення, поділ на складові частини. 2) Відокремлення рідких або твердих частинок від газу, твердих — від рідини; розділення на складові частини твердих або рідких сумішей. При сепарації компоненти не змінюють свого фазового та хімічного складу. До процесів сепарації відносяться всі види збагачення корисних копалин.

СЕРВО…, *серво… – у складних словах відповідає поняттям “той, що автоматично регулює” або “той, що полегшує ручне керування”.

СЕРВОМОТОР, *сервомотор – допоміжний двигун для дистанційного автоматичного керування або регулювання машин, апаратів тощо.

СЕРДОЛІК, *сердолик – мінерал класу силікатів, різновид халцедону, блідо-рожевого, червоного кольору. Напівдорогоцінний камінь. На території України є в Кримських горах, на масиві Карадаг.

СЕРЕДИННІ МАСИВИ, *срединные массивы – відносно стійкі в тектонічному відношенні блоки материкової земної кори, витягнуті вздовж приосьових зон рухливих поясів. Обмежені геосинклінальними складчастими системами. На території України (Закарпаття) — це південно-східна частина Паннонського серединного масиву.

СЕРИЦИТ, *серицит, **sericite – мінерал класу силікатів, дрібнолускуватий різновид мусковіту; безбарвний, часто з жовтуватим, сіруватим і зеленуватим відтінками. Породоутворюючий мінерал гідротермальних утворень і метаморфічних гірських порід. Утворюється за рахунок руйнування польових шпатів.

СЕРІЯ ГЕОЛОГІЧНА, *серия геологическая – таксонометрична одиниця місцевих стратиграфічних підрозділів, крупніша за рангом від світи геологічної. Об’єднує дві чи більше світи, що характеризуються будь-якими ознаками: схожими умовами утворення (морські, континентальні, вулканічні і т. п.), особливостями структури та ін.

СЕРПЕНТИН, ЗМІЙОВИК, *серпентин, **serpentine – групова назва диметасилікатів шаруватої будови з двошаровими пакетами (антигорит, лізардит, хризоліт) з загальною формулою Mg₆[Si₄O₁₀](OН)₈. Сингонія моноклінна. Густина 2,5-2,7. Твердість 2,5-3,0. Колір білий, зелений, бурий. Виробне каміння, теплоізоляційний та вогнетривкий матеріал.

СИГНАЛ, *сигнал, **signal – 1) Звуковий, зоровий, електричний чи інший умовний знак для передавання розпоряджень, повідомлень тощо. 2) С. з о б р а ж е н н я — імпульс електричного струму, який відповідає окремим елементам зображення в телебаченні.

СИДЕРИТ, *сидерит, **siderite – Fe[CO₃]. Поширений мінерал гідротермальних свинцево-цинкових на мідних сульфідних жил, карбонат заліза, жовтувато-сірого або сіруватого кольору. Твердість 4, густина — 3.96. Один з головних мінералів оолітових залізистих осадів (утворюється при діаґенезі за рахунок залізистих хлоритів). Утворюється також як метасоматичний мінерал у вапняках і серед осадових комплексів та при руйнуванні силікатів заліза у відновних умовах. На території України є в Керченському родовищі.

СИЛІКАГЕЛЬ, *силикагель – порувата біла маса, за складом — двоокис кремнію, сорбент. Ним знебарвлюють і очищають газ, масла тощо. Використовують як індикатор вологи.

СИЛІКАТИ, *силикаты, **silicates – сполуки діоксиду кремнію з оксидами інших хімічних елементів. Становлять близько 80 % маси земної кори й мантії Землі та близько 90 % маси гірських порід Місяця. На земній кулі до силікатів належать польові шпати, олівіни, піроксени, амфіболи, слюди тощо. Основним елементом структури силікатів є тетраедр [SiO₄]^4-, який утворює різні аніонні радикали, а також аніони О^2-, ОН^-,, CO₃^2-, SО₄^2-, Сl^– та інші. Силікати є найважливішими породоутвоюючими мінералами. Використовують як будівельний матеріал і у виробництві вогнетривких матеріалів, у скляній промисловості тощо.

СИЛІКАТИЗАЦІЯ ҐРУНТІВ, *силикатизация грунтов – закріплення ґрунтів силікатними розчинами: рідким склом та іншими речовинами. Розчини нагнітають у ґрунт насосами через труби-ін’єктори. Силікатизація підсилює основи споруд, надає ґрунтам водонепроникності.

СИЛІКОЗ, *силикоз – професійна хвороба робітників гірничорудної, машинобудівної, металургійної промисловості та інших галузей; найпоширеніший вид пневмоконіозу, що виникає при тривалому вдиханні пилу, який містить вільний двоокис кремнію.

СИЛІМАНІТ, *силиманит, **sillimanite – AlAlO[SiO₄]. Мінерал класу силікатів, сірого, сіро-бурого й блідо-зеленого кольору; Острівної будови. Важливий мінерал силіманітових сланців. Зустрічається як високотемпературний контактово-метаморфічний мінерал і мінерал кристалічних сланців та ґнейсів, багатих на Al₂O₃. Знаходиться разом з андалузитом, шпінеллю, ґранатом, кордієритом. використовують як вогнетрив у керамічному виробництві для, одержання силуміну. Від прізвища амереканського вченого В. Сіллімана.

СИЛІЦІЙ, *силиций – те саме, що й кремній.

СИЛОКСИД, *силоксид – сорт кварцового скла. Застосовують переважно для виготовлення хімічного посуду.

СИЛОС, *силос – циліндричний або призматичний резервуар (башта), силосний бункер.

СИЛУРІЙСЬКИЙ ПЕРІОД ( Силур ), *Силурийский период (Силур) — третій період палеозойської ери. Настав 440 млн. років тому, тривав 30 млн. років. У цей період на нинішній території України нагромаджувалися потужні товщі карбонатних і теригенних відкладів. Відклади, що утворилися протягом силурійського періоду, становлять силурійську систему. На території України вони поширені в межах Волино-Подільської плити, Галицько-Волинської синеклізи, Переддобруджинського прогину і острова Зміїного — вапняки, доломіти, мергелі, аргіліти тощо. Використовують їх як будівельний матеріал.

СИЛЬВІН, *сильвин, **silvine – KCl. Мінерал класу хлоридів, прозорий, безбарвний. Сингонія кубічна. Густина 1.99, твердість 2. Важливий мінерал калію. Знаходиться в соляних родовищах осадового походження разом з іншими калійними солями, також утворюється у вигляді згонів на вулканах, іноді вторинний по карналіту. На території України є в Калусько-Голинському й Стебницькому родовищах калійних солей. Використовують для одержання калійних добрив і препаратів.

СИМЕНС, *сименс – одиниця електричної провідності в Міжнародній системі одиниць. 1 С. — електрична провідність провідника, опір якого 1 ом. Від прізвища німецького винахідника Е.-В. Сіменса.

СИМПЛІФІКАЦІЯ, *симплификация – спрощення.

СИНГОНІЯ (У КРИСТАЛОГРАФІЇ), *сингония (в кристаллографии) – група видів симетрії, що мають один або кілька подібних елементів симетрії. Виділяють сім сингоній: триклінну, моноклінну, ромбічну, тригональну, тетрагональну, гексагональну, кубічну.

СИНГУЛЯРНИЙ, *сингулярный – окремий, поодинокий, єдиний; с – а (або особлива) т о ч к а — точка на діаграмі стану речовини і діаграмі склад-властивість, що відповідає хімічній сполуці постійного складу.

СИНЕКЛІЗА, *синеклиза – від’ємна структура земної кори з центриклінним заляганням і з пологим нахилом верств гірських порід чохла платформи. Має в плані витягнуту або округлу форму. Площа досягає сотень тисяч квадратних кілометрів. Синекліза розвивається протягом кількох геологічних періодів, у результаті повільного опускання великих ділянок фундаменту платформи.

СИНЕРГІЗМ, *синергизм – явище посилення дії одного каталізатора додаванням іншого.

СИНЕРЕЗИС, *синерезис – виділення рідкої фази з дисперсної структури (напр., гелю), що супроводиться зменшенням об’єму структури.

СИНКЛІНАЛЬ, *синклиналь – складка верств гірських порід, опуклістю повернена донизу; в ядрі її залягають молодші породи, на крилах — давніші. Протилежне антиклиналь.

СИНТЕЗ МІНЕРАЛІВ, *синтез минералов – штучне утворення мінералів і вирощування монокристалів з хімічних елементів та їх сполук у лабораторних чи промислових установах. При промисловому синтезі мінералів користуються методами вирощування кристалів мінералів з розплавів, гідротермальним і твердовазовим. Штучно синтезують алмази, корунд, рубін, сапфір та інші мінерали.

СИНХРОНІЗАТОР, *синхронизатор – пристрій, який забезпечує синхронізацію частин машин і механізмів.

СИНХРОННИЙ, *синхронный – періодично змінне явище (процес), точно збіжне з іншими періодичними явищами (процесами).

СИНХРОНОСКОП, *синхроноскоп – електровимірювальний прилад, що показує синхронізацію коливальних процесів у двох колах змінного струму.

СИПУЧІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, *сыпучие горные породы – гірські породи, що являють собою скупчення зерен і невеликих уламків різної форми без зчеплення між ними. Наприклад, піски (кварцовий, вапняковий та ін.), поклади ґравію й щебеню.

СИСТЕМА, *система, **system – 1) Порядок, зумовлений певним розташуванням частин, стрункий ряд, зв’язане ціле. 2) Сукупність принципів, покладених в основу певного вчення. 3) Форма, спосіб побудови, організація чогось. 4) С. в і д л і к у — тіло або група незмінно розташованих одне до одного тіл, відносно якого (яких) визначають рух іншого тіла чи місце події в певний момент часу.

СИСТЕМА ГЕОЛОГІЧНА, *система геологическая – основний підрозділ міжнародної стратиграфічної шкали, що відповідає природному етапу у розвитку земної кори та органічного світу Землі. Формується протягом геологічного періоду. В новітній історії Землі — фанерозої — нараховується 12 геологічних систем.

СИСТЕМА ОДИНИЦЬ ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН, *система единиц физических величин – сукупність одиниць фізичних величин, в якій похідні одиниці пов’язані з основними співвідношеннями, що відображають взаємозв’язок між фізичними величинами, який існує в природі. Розрізняють систему одиниць Гаусса, Метричну систему мір, СГС та СГСЕ системи одиниць, Міжнародну систему одиниць, систему одиниць Хартрі та ін. На сьогодні найбільшого поширення набула Міжнародна система одиниць (система SI від англійського Sistem International). Див. також Міжнародна система одиниць.

СИСТЕМА ПІДЗЕМНИХ МАРКШЕЙДЕРСЬКИХ МЕРЕЖ, *система подземных маркшейдерских сетей – сукупність підземних маркшейдерських мереж, яка складається з комбінацій замкнутих полігонів та розімкнутих ходів різної форми

СИСТЕМА РОЗРОБКИ ВУГІЛЬНОГО РОДОВИЩА, *система разработки угольного месторождения – встановлений для даних геологічних умов залягання пласта та прийнятих засобів механізації виймання вугілля певний порядок ведення підготовчих, нарізних та очисних робіт у межах поверху, панелі чи горизонту, ув’язаний в просторі і часі. Основними параметрами системи розробки є довжина очисного вибою і довжина виймального поля. Системи розробки поділяються на стовпову, суцільну і комбіновану при довгих очисних виробках, на камерну і камерно-стовпову — при коротких.

СИСТЕМА ТРІЩИН, *система трещин – сукупність тріщин; зображується на діаграмах тріщинуватості (точкових, прямокутних).

СИСТЕМАТИЗУВАТИ, *систематизировать – розподіляти у визначеному порядку і зв’язку частин чого-небудь; діяти в певній послідовності.

СИСТЕМАТИКА, *систематика – класифікація і групування різних предметів і явищ. Інша назва — с и с т е м а т и з а ц і я.

СИСТЕМАТИЧНИЙ, *систематический – 1) Той, що утворює певну систему; побудований за певним планом; спирається на певну систему; строго послідовний, планомірний. 2) Постійний, регулярний.

СИСТЕМИ КООРДИНАТ, *системы координат – математичні способи однозначного визначення положення точок на площині (поверхні) по відношенню до координатних вісей та у просторі – по відношенню до координатних площин (поверхонь). В маркшейдерсько-геодезичній практиці застосовуються географічна, плоска прямокутна на проекції Гауса та просторова прямокутна системи координат.

СИСТЕМОТЕХНІКА, *системотехника – напрям у кібернетиці, що вивчає питання планування, коструювання й поведінки складних інформаційних систем, основу яких становлять обчислювальні машини.

СИТАЛИ, *ситалы – склокристалічні матеріали — матеріали, що складаються з однієї або кількох кристалічних фаз, рівномірно розподілених у скловидній фазі. Є ситали технічні (на основі штучних композицій з різних оксидів, солей), петроситали (з базальтів та інших гірських порід) і шлакоситали. Високоміцні, хімічно стійкі, з високими електроізоляційними властивостями. Застосовують у будівництві, електротехніці, хімічній промисловості тощо.

СИТО ДУГОВЕ, *сито дуговое, **are sieve, ***Bogensieb – апарат для мокрої класифікації і обезводнення зернистого матеріалу на нерухомій просіювальній поверхні, яка має криволінійну форму.

СИТОВИЙ АНАЛІЗ, *ситовый анализ, **size analysis, ***Siebanalyse – визначення ґранулометричного складу матеріалів просіюванням через набір стандартних сит з отворами різних розмірів.

СИФОН, *сифон – зігнута трубка з колінами різної довжини, якою переливають рідину з однієї посудини в іншу (з нижчим рівнем рідини).

СІЄНІТ, *сиенит – глибинна магматична гірська порода, що складається головним чином з лужних польових шпатів та одного або кількох кольорових мінералів. Безкварцева повнокристалiчна. Використовують як будівельний матеріал. В Україні є у Приазов’ї. Від грецької назви давньоєгипетського м. Сін — Сієна (тепер — Асуан).

СІРКА, *сера,**sulphur – хімічний елемент УІ групи періодичної системи, символ S, ат.н. 16, ат.м. 32,06. Відомі кілька алотропних форм С. За звичайних умов стабільною є ромбічна С. – блідо-жовтого кольору, густина 2070 кг/м³. Реагує майже з усіма металами. Застосовують для вироблення сірчаної кислоти, в гумовій промисловості, виробництві барвників, димного пороху тощо.

СІРКА, *сера, **sulphur – S. Досить поширений мінерал. Практично чиста. Утворюється при вулканічних виверженнях, при поверхневому розкладанні сульфосолей і сульфідів, при розкисненні сірчано-кислих сполук (переважно ґіпсу), при руйнуванні органічних сполук (переважно багатих на сірку асфальтів і нафти), при руйнуванні органічної речовини і при розкладанні сірководню ( а також SO₂) на земній поверхні.

СІРЧАНІ РУДИ, *серные руды – гірські породи або штучна сировина, які містять самородну чи хімічно зв’язану сірку. Бідні сірчані руди містять 9-10 %, а багаті — понад 25 % самородної сірки. Близько 50 % світового видобутку становить самородна сірка, решту видобувають з відходів після переробки сульфідних руд, промислових і природних газів, ґіпсу, ангідриту. На території України родовища сірчаної руди зосереджені в Передкарпатті й на Керченському півострові.

СІРЧИСТІСТЬ ВУГІЛЛЯ, *сернистость углей – визначається наявністю у вугіллі сполук сірки чотирьох модифікацій: колчеданової (зерна піриту та марказиту різної крупності), сульфатної (сульфати заліза та кальцію), органічної (в органічній масі вугілля) та елементарної.

СКАЛЯР, *скаляр – величина, яка визначається лише своїм числовим значенням (напр., об’єм, питома вага тіла). Див. також Вектор.

СКАЛЯРНИЙ, *скалярный – той, що визначається лише числовим значенням.

СКАНДІЙ, *скандий – хімічний елемент ІІІ групи періодичної системи, символ Sc, ат. н. 21; ат.м. 44, 9559. Сріблястий метал з жовтим полиском; належить до рідкісноземельних елементів. Застосовують С. у вигляді сплавів з різними металами, в металургії, медицині, хімічній, ядерній промисловості тощо. Від назви Скандінавського півострова.

СКАПОЛІТ, *скаполит, **scapolite – алюмосилікат каркасної будови, за складом близький до плагіоклазу, але з додатковими аніонами – [Cl]^–, [CO₃]^2-, [So₄]^2- – (Na,Ca)₈[Al₂Si₂O₈]₆(Cl₂,SO₄,CO₃)₂. Досить поширений мінерал. Сингонія тригональна. Густина 2,55-2,65. Твердість 6-6,5. Колір білий, жовтий, зелений. Блиск скляний. Зустрічається в метаморфічних і метасоматичних комплексах, в пегматитах і пневматолітових утвореннях (у порожнинах вулканічних порід). Утворює псевдоморфози по польовому шпату. В Україні є в межах Українського щита. Використовується як виробне каміння.

СКАРН, *скарн – метасоматична гірська порода, що складається з кальцієвих, магнієвих, залізистих і марганцевих силікатів та алюмосилікатів. Текстура звичайно масивна, структура — повнокристалічна.

СКАТ, *скат – гірнича виробка, що не має виходу на земну поверхню, розміщена за спаданням пласта й порід і призначена для опускання корисних копалин під дією власної ваги. Скат проходять на родовищах, кут спаду яких достатній, щоб забезпечити рух корисних копалин самопливом.

СКИД, *сброс, **downthrow – розрив тектонічний із зміщенням розірваних частин геологічного тіла одне відносно одного вниз уздовж тріщини.

СКІН-ЕФЕКТ, *скин-еффект – проходження змінного електричного струму високої частоти не через увесь переріз провідника, а переважно лише в поверхневому шарі. Інша назва — п о в е р х н е в и й е ф е к т.

СКІП, *скип, **skip – підйомний саморозвантажуваний короб (кліть) для сипких вантажів, що рухається за допомогою канатів по рейкових або інших напрямних пристроях скіпового підйомника. Застосовується для підіймання корисних копалин та пустої породи по шахтних стовбурах, завантажування шихти у доменні печі й вагранки.

СКІПО-КЛІТЬ, *скипо-клеть – комбінірована підйомна посудина для транспортування корисних копалин і породи з горизонтів шахт на поверхню, а також для спуску й підйому людей та допоміжних матеріалів по вертикальних стовбурах. Скіп розташований над кліттю з метою зменшення висоти копра. Підйом у режимі скіпового працює при незавантаженій кліті, а в режимі клітьового — при незавантаженому скіпі. Власна маса скіпо-кліті 2.3 т, вантажопідйомність 2…4 т. Обмежено застосовується на невеликих шахтах, при проходці вертикальних стволів глибиною понад 1000 м. На південноафриканських шахтах суміщення функцій скіпового й клітьового підйомів здійснюється механізованою зміною посудин.

СКІФСЬКА ПЛАТФОРМА, *Скифская платформа – молода платформа в межах Середземноморського рухливого поясу у південно-західній частині Європи. Фундамент Скіфської платформи сформувався протягом байкальсько-кіммерійського тектонічних етапів; складений дислокованими вулканогенно-осадовими відкладами геосинклінального походження. Чохол формувався нерівномірно починаючи з пізнього протерозою; представлений слабо дислокованими породами платформеного походження. Деякі дослідники вважають, що з середини крейдового періоду на більшій частині Скіфської платформи відновились геосинклінальні умови, що дало початок виникненню найновішої Азово-Чорноморської геосинклінальної системи.

СКЛАД АВАРІЙНИЙ, *склад аварийный – склад корисної копалини, призначений для її зберігання у період порушення нормального режиму роботи гірничого підприємства.

СКЛАДИ ВИБУХОВИХ МАТЕРІАЛІВ, *склады взрывчатых материалов – одне чи кілька сховищ вибухових матеріалів з підсобними приміщеннями, розташовані на спільній огородженій території, а також камери та чарунки для зберігання вибухових матеріалів з підведеними до них виробками. Поділяються на витратні — для зберігання й роздачі вибухових матералів підривникам, та базисні — виключно для постачання витратних складів.

СКЛАДИ ЗАКЛАДОЧНОГО МАТЕРІАЛУ, *склады закладочного материала – споруди, пристосовані для прийому (завантаження), тимчасового зберігання і видачі (розвантаження) закладочного матеріалу. Бувають відкриті (на шахтах і рудниках, розташованих у районах з теплим та помірним кліматом і для зберігання матеріалів, стійких проти вивітрювання й розмокання) та закриті. Залежно від конструкцій, обладнання, а також способів завантаження і розвантаження бувають скреперні, магазини-склади, бункерні і напівбункерні.

СКЛАДКИ, *складки – структурні форми земної кори будь-яких порядків, як глибинні, так і приповерхневі, обмежені плавними контурами.

СКЛАДЧАСТІ ГЕОСИНКЛІНАЛЬНІ ПОЯСИ, *складчатые геосинклиналь-ные пояса – лінійно витягнуті структурні елементи тектоносфери з підвищеною тектонічною діяльністю, вулканічною активністю і сейсмічністю. Разом з давніми платформами становлять основу континентів.

СКЛАДЧАСТІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *складчатость горных пород – 1) Геологічні процеси, що зумовлюють утворення складок гірських порід різної форми й масштабу. Складчастість гірських порід розрізняють за місцем прояву, механізмом, глибинністю, морфологією складок тощо. 2) Періодично повторювані планетарні деформації тектоносфери. Виділяють добайкальську, байкальську, каледонську, герцинську, кіммерійську, альпійську складчастість гірських порід, в результаті яких утворилися складчасті системи і складчасті області.

СКЛЕПІННЯ, *свод, **arch – несуча просторова конструкція (покриття, перекриття) опуклої криволінійної форми. Під навантаженням зазнає переважно стиску, відзначається наявністю розпору — горизонтальної реакції опор.

СКЛЕРОМЕТР, *склерометр – 1) Прилад для вимірювання твердості кристалів. 2) Прилад для вимірювання “жорсткості” рентгенівського (пулюєвого) проміння.

СКЛЕРОМЕТРІЯ, *склерометрия – вимірювання твердості мінералів, кристалів тощо за допомогою склерометра.

…СКОП, …СКОПІЧНИЙ, …СКОПІЯ, *…скоп, …скопический, …скопия – у складних словах вказує на зв’язок з поняттям “спостереження”, напр. фоноскоп, стереоскопічний, рентгеноскопія.

СКОРОДИТ, *скородит, **scorodite – Fe[AsO₄] 2H₂O. Поширений мінерал класу фосфатів, білого, зеленуватого й бурого кольору. Сингонія ромбічна. Густина 3,1-3,4. Твердість 3,5-4. Зустрічається в зонах окиснення родовищ, багатих на арсенопірит. Часто розвивається по арсенопіриту і льолінгіту як метасоматичне утворення. В Україні є на Закарпатті.

СКРЕБКОВИЙ КОНВЕЄР, *скребковый конвейер – транспортуючий пристрій, у якому переміщення малоабразивних вантажів здійснюється по нерухомому жолобу — риштаку з допомогою скребків, закріплених на одному чи кількох тягових ланцюгах і занурених у шар насипного вантажу. Класифікують за призначенням: підземні (для вугільних і рудних шахт), загального призначення (для поверхні шахт і збагачувальних фабрик), спеціальні, що застосовуються у гірничо-транспортних машинах (механізованих бункерах, самохідних вагонах, навантажувальних машинах і т. д.); за характером виконуваних функцій: доставочні, аґреґатні й гальмівні; за розміщенням робочої гілки (з верхнім – більшість, з нижнім – рідше); за способом переміщення конструкції (двигун потужністю 22…110 кВт, турбомуфта, редуктор), риштаків (довжина 1…2.5 м), ланцюгів із скребками, кінцевої головки.

СКРЕБКОВИЙ КОНВЕЄР ШАХТНИЙ, *скребковый конвейер шахтный – скребковий конвеєр для роботи в умовах шахт. Типи С.к.ш.: розбірний, пересувний, реверсний, нереверсний, гальмовий, гнучкий, прямолінійний та ін. Складові частини та основні деталі С.к.ш.: привод (головний, кінцевий), головка конвеєра, риштачний постав (жолоб), перехідна секція, чистильник, леміш, борт конвеєра.

СКРЕПЕР, *скрепер – 1) Будівельна землерийнотранспортна машина з підйомно-поворотним ковшем з ножами, що зрізають шари ґрунту. 2) Робочий орган канатно-скреперних установок — ківш без дна чи скребок гребкового (для крупних кусків), ящикового (для дрібних кусків) або совкового (при закладочних роботах) типу.

СКРЕПЕРНО-СТРУГОВЕ ВИЙМАННЯ ВУГІЛЛЯ, *скреперно-струговая выемка угля – відроблення пласта камерами без кріплення, шириною 14…25 м, між якими лишаються цілики 3…5 м. Виймання здійснюють скреперно-струговими установками.

СКРЕПЕРНО-СТРУГОТАРАННА УСТАНОВКА, *скреперно-струготаран-ная установка – комбінована виймально-доставочна машина фронтальної дії, призначена для виймання вугілля у лавах довжиною до 200 м, із пластів потужністю 0.7…0.8 м з кутом спаду від 0 до 90°. Виконавчий орган (таран або скрепер-струг), переміщуючись вздовж лави з допомогою ланцюга, різцями проводить відбійку вугілля і доставку його по лаві.

СКРУБЕР, *скрубер – 1) Циліндричний апарат, де промисловий газ (напр. доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою). 2) Машина барабанного типу для очищення (промиванням водою) корисних копалин від глинистих та інших домішок.

СКУТЕРУДИТ, *скутерудит – мінерал класу персульфідів, олов’яно-білого, сталево-сірого кольору. Руда кобальту. Від назви місцевості Скуттеруд (Норвегія).

СЛАЙД, СЛЕЙД, *слайд, слейд – кольоровий або чорно-білий діапозитив, прозірка.

СЛАНЦІ, *сланцы, **shales – широко росповсюджені метаморфічні гірські породи, що характеризуються сланцюватою текстурою. За походженням сланці поділяють на метаморфічні й кристалічні. Складаються переважно з кварцу чи польових шпатів і темнозабарвлених мінералів. В залежностi вiд складу роздiляють сланцi слюдянi, хлоритовi, тальковi, амфиболовi тощо.В Україні є у Донбасі, на Криворіжжі та в інших районах. Використовують як будівельний матеріал, у хімічній промисловості.

СЛЮДИ, *слюды – воднi алюмосилiкати рiзноманiтного складу. Легко розщеплюються на тонкi, гнучкi, пружистi листочки та пластинки. Найбiльш поширенi рiзновиди слюд: мусковiт, бiотит, вермiкулiт. Мають шарувату структуру.

СЛЮДКИ УРАНОВІ, *слюдки урановые, **pitchblende – мінерали, які входять в групу, що об’єднує велику кількість водних уранофосфатів і ураноарсенатів лугів, міді. Утворюються в кислому та нейтральному середовищах і звичайно поширені в зоні окиснення гідротермальних та осадових родовищ, також зустрічаються в пегматитах, що містять уран. Рідкісні мінерали.

СМАЛЬТИН, *смальтин – мінерал класу персульфідів. Білий, сірий з металевим блиском. Сировина для одержання нікелю й кобальту.

СМАРАГД, *изумруд – мінерал класу силікатів, різновид берилу яскраво-зеленого коліру. Дорогоцінний камінь.

СМІТСОНІТ, *смитсонит, **smithsonite – Zn[CO₃]. – мінерал класу карбонатів, білого кольору з зеленуватим, буруватим або сіруватим відтінками. Сингонія тригональна. Густина 4.3, твердість 4…5. Руда цинку. Поширений мінерал зони окиснення свинцево-цинкових родовищ. На території України є в Донбасі й Передкарпатті. Від прізвища англійського мінеролога Д. Смітсона.

СМУГА РЕАКЦІЙНА, *каемка реакционная, **reactional border – облямівка навколо мінералу, що виникла внаслідок його реакції з іншими мінералами, рідкою магмою або розчинами.

СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ, *себестоимость продукции, **cost price – витрати підприємства на виробництво й реалізацію одиниці продукції. Виражена у грошовій формі.

СОДА, *сода, **sodum – технічна назва різних карбонатів натрію (кальцинованої, каустичної, кристалічної та питної С.). Кристалічна сода – Na₂[CO₃] 10H₂O – зустрічається в содових озерах (хімічні озерні осади) та у вицвітах ґрунтів. Рідкісна.

СОДАЛІТ, *содалит, **sodalite – Na₈[AlSiO₄]₆ Cl₂. Алюмосилікат каркасної будови. Сингонія кубічна. Густина 2,3. Твердість 5,5. Колір рожевий, жовтий, синій та ін. Блиск скляний. Рідкісний магматичний мінерал лужних ефузивних порід, рідше інтрузивних (сієнітів). В Україні зустрічається в Приазов’ї. Виробне каміння.

СОДОВА СИРОВИНА, *содовое сырье – природні мінеральні утворення, що містять у собі вуглекислий натрій, з яких економічно доцільно отримувати кальциновану чи каустичну соду.

СОЛЕНОЇД, *соленоид – звитий у вигляді спіралі (котушки) провідник, де, пропускаючи постійний електричний струм, утворюють магнітний потік, подібний до потоку в довгому постійному магніті.

СОЛІДОЛ, *солидол – густе мастило (суміш мінерального масла й кальцієвого мила) для мащення різних машин і пристроїв. Інша назва — т а в о т.

СОЛЯНА ПРОМИСЛОВІСТЬ, *соляная промышленность – галузь харчової промисловості, підприємства якої видобувають і переробляють кухонну сіль. Видобування солі в Україні почалося в XII-XVI ст. Перші солеварні було закладено на території сучасних Львівської та Івано-Франківської областей. У Криму добували осадову сіль. Основні поклади солі зосереджені в Донбасі, Дніпровсько-Донецькій западині, у Передкарпатті та в Криму. Видобувають і переробляють сіль 16 підприємств, зокрема 6 соляних шахт, 4 солезаводи та 4 солепромисли на чорноморському й азовському узбережжях.

СОЛЯНА ТЕКТОНІКА, *соляная тектоника – тип складчастих деформацій осадочної товщі верств земної кори, що містять значні горизонти кам’яної чи калійної солі. Під вагою осадових порід або бокового тектонічного тиску пластичні соляні маси переміщуються вверх. В Україні прояви соляної тектоніки відомі в Дніпровсько-Донецькій западині, Передкарпатському та Закарпатському прогинах, на Донбасі.

СОЛЯНІ КУПОЛИ, *соляные купола – куполоподібні складки, що утворилися в результаті соляної тектоніки. Складаються з соляного ядра і прорваного або непрорваного ним комплексу порід, які не містять солей. З соляними куполами часто пов’язані родовища нафти й газу.

СОЛЬВАТАЦІЯ, *сольватация – взаємодія між частинками (йонами, молекулами) розчинника й розчиненої речовини. С. у водних розчинах називають гідратацією.

СОЛЬВАТИ, *сольваты – сполуки, утворені внаслідок сольватації. Якщо розчинником є вода, то ці сполуки називаються гідратами.

СОЛЬВЕНТ, *сольвент – рідка суміш ароматичних вуглеводнів. Розрізняють С. кам’яновугільний і нафтовий. Застосовують як розчинник.

СОЛЬВЕНТ-НАФТА, *сольвент-нефть – продукт дробової перегонки сирого бензолу та легких масел, що їх добувають з кам’яновугільної смоли. Застосовують як розчинник.

СОЛЬВОЛІЗ, *сольволиз – реакція обмінного розкладу між розчиненою речовиною й розчинником. Якщо розчинником є вода, то процес називається гідролізом.

СОНЯЧНИЙ КАМІНЬ, *солнечный камень – мінерал з групи польових шпатів. Має іскристо-золотистий полиск, зумовлений найтоншими включеннями гематиту.

СОРБЕНТИ, *сорбенты – тверді тіла або рідини, здатні вбирати гази, пару та розчинені речовини. До С. належать силікагель, активне вугілля тощо.

СОРБЦІЯ, *сорбция – вбирання твердими тілами або рідинами (сор-бентами) газів, пари та розчинених речовин. Розрізняють адсорбцію (вбирання поверхневим шаром сорбенту), і абсорбцію (вбирання всім об’ємом сорбенту).

СОРТ, *сорт – 1) Рід товару (сировини або готової продукції), що має певні якісні ознаки. 2) В широкому розумінні — розряд, якість, якісний різновид.

СОРТУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН, *сортировка полезных ископаемых – розділення вихідної мінеральної сировини на окремі продукти, що збагачуються за різними технологіями чи використовуються за різним призначенням.

СОСЮРИТ, *соссюрит, **saussurite – мінеральний аґреґат, складений з суміші цоїзиту, польвих шпатів, антиноліту, хлориту, серициту, кальциту та інших мінералів, які виникли внаслідок гідротемальної зміни польових шпатів.

СПАЙНІСТЬ МІНЕРАЛІВ, *спайность минералов, **clavage of minerals – здатність кристалів розколюватись при механічній дії по площинах, паралельних дійсним або можливим граням, з утворенням дзеркальних поверхонь. Зумовлюється силами зчеплення в кристалічних ґратках. Важлива діагностична ознака мінералів. Різні мінерали мають спайність різного ступеня досконалості. Її прийнято визначати за такою шкалою: 1. Цілком досконала; 2. Досконала; 3. Ясна (середня); 4. Недосконала, практично відсутня.

СПЕКТР, *спектр – сукупність, набір чогось однорідного, напр. звукових або оптичних коливань (хвиль), рівнів енергії ядра, атома чи молекули.

СПЕКТРАЛЬНИЙ, *спектральный – той, що стосується спектра; с. а н а л і з — визначення хімічного складу тіл за допомогою вивчення їхніх спектрів; с – і п р и л а д и — прилади для дослідження оптичного спектра (див. Спектограф, Спектрометр, Спектроскоп); с – і л і н і ї — вузенькі ділянки спектра, кожна з яких відповідає певній довжині хвилі.

СПЕКТРО…, *спектро… – у складних словах відповідає поняттям “спектр”, “спектральний”.

СПЕКТРОГРАМА, *спектрограмма – фотознімок або запис спектрів різного проміння.

СПЕКТРОГРАФ, *спектрогарф – прилад для реєстрації оптичних спектрів.

СПЕКТРОМЕТР, *спектрометр – 1) Оптичний прилад для визначення положення окремих ліній спектра. 2) Прилад для аналізу розподілу за енергіями йонізуючого випромінювання.

СПЕКТРОМЕТРІЯ, *спектрометрия – частина спектроскопії, в якій розробляють методи одержання спектрів випромінювання і спектральних характеристик (положення ліній і смуг, довжини хвиль тощо), вивчають джерела випромінювання (емісійна С.) або вбирання хвиль у різних середовищах (абсорбційна спектроскопія).

СПЕКТРОСКОП, *спектроскоп – прилад для візуального спостереження оптичних спектрів.

СПЕКТРОСКОПІЯ, *спектроскопия – розділ фізики, в якиму вивчають властивості оптичних спектрів.

СПЕЛЕОЛОГІЯ, *спелеология – наука, що займається комплексним вивченням печер. Досліджує їх походження, морфологію, органічний світ, залишки матеріальної культури та використання людиною. Як наука спелеологія почала формуватися з другої половини ХІХ ст. В Україні питання спелеології вивчає Мінеральних ресурсів інститут (Сімферополь).

СПЕСАРТИН, *спессартин, **spessartine – Mn₃Al₂[SiO₄]₃. Різновид мінерального виду альмандин-спесартин острівної будови з групи ґранату. Зустрічається в кристалічних сланцях, пегматитах, кварцитах, інколи – серед магматичних утворень. Рідкісний.

СПЕЦІАЛЬНА СПОСТЕРЕЖНА СТАНЦІЯ, *специальная наблюдательная станция – мережа реперів, закладених на земній поверхні в підроблюваних будовах, спорудах та об’єктах для визначення взаємозв’язку деформацій ґрунту і споруд з метою вибору заходів по їх охороні. Див. також рядова спостережна станція.

СПЕЦІАЛЬНІ КОЕФІЦІЄНТИ МІЦНОСТІ, *специальные коэффициенты прочности – інтегральні критерії, що дають точнішу оцінку опiрності породи руйнуванню при даних процесах, ніж загальний коефіцієнт міцності гірської породи. До спеціальних коефіцієнтів міцності належать контактна міцність гірської породи — при процесах механічного руйнування гірських порід у приповерхневому шарі з безударним прикладенням навантаження та подрібнюваність гірської породи — при дії на породу ударних навантажень.

СПЕЦІАЛЬНІ ПРОМИВНІ РОЗЧИНИ, *специальные промывные растворы – розчини, які застосовуються пр бурінні в ускладнених умовах для боротьби з обвалом і газовиділенням у свердловинах. Готуються з високоякісних бетонітових глин, рідкого скла, солі, вапняного молока.

СПЕЦІАЛЬНІ СПОСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК, *специаль-ные способы проведения горных выработок – способи, які забезпечують проведення виробок при перетинанні водоносних нестійких порід чи при стійких породах, але з таким притоком води, боротьба з якими неможлива з допомогою відкритого водовідливу. Найбільш поширені способи: заморожування, буріння шахтних стовбурів, тампонування, проходка під стисненим повітрям, проходка забивним кріпленням, водопониження і т. п.

СПЕЦПРОФІЛЬ, *спецпрофиль – стальні балки спеціального жолобчастого профілю, що застосовуються для виготовлення переважно податливого кріплення горизонтальних і похилих гірничих виробок. Виготовляється із Ст.5 таких типорозмірів: СВП14, СВП17, СВП19, СВП22 і СВП27.

СПИРТИ, *спирты – органічні сполуки, що містять одну або кілька гідроксильних груп (ОН) у молекулі. Зостосовують як розчинники.

СПИРТОМЕТР, *спиртометр – ареометр із шкалою для визначення міцності водоспиртових розчинів за їхньою густиною. Інша назва — с п и р т о м і р.

СПИСОЧНИЙ СКЛАД ПРАЦЮЮЧИХ, *списочный состав работающих– число працюючих, що входять у штат гірничого підприємства і числяться за списком.

СПІНЮВАЧІ, *вспениватели, **flothing agents, ***Schaumer – флотаційні реагенти, які спричиняють утворення піни. Див. флотаційні реагенти.

СПОВЗАННЯ ПОРІД, *сползание пород — зсування бокових порід по площинам напластування при розробці крутих і похилих пластів. С.п. відбувається при слабких бокових породах, які не мають тривкого зчеплення між окремими шарами. Основними заходами боротьби зі С.п. є: попереднє дренування, зменшення площ оголення, затягування сповзаючих порід покрівлі і підошви, збільшення щільності кріплення або управління покрівлею повним закладенням виробленого простору.

СПОДУМЕН, *сподумен, **spodumene – LiAl[Si₂O₆]. Метасилікат ланцюжкової будови з групи піроксенів. Сингонія моноклінна. Густина 3-3,2. Твердість 6,75-7,25. Колір білий, сірий, жовтий та ін. Важливий мінерал літієвих пегматитів. Літієва руда. Прозорі відміни використовують у ювелірній справі.

СПОЛУЧЕННЯ ЛАВИ З ПІДГОТОВЧОЮ ВИРОБКОЮ, *соединение лавы с подготовительной выработкой – кінцева ділянка лави (завдовжки 10 м) і ділянка підготовчої виробки, що прилягає до лави (по 10 м в одидви боки).

СПОНГОЛІТ, *спонголит – зоогенна гірська порода основу якої складають рештки морських тварин, зокрема скам’янілі морські губки (спонгіти).

СПОНТАННИЙ, *спонтанный – 1) Той, що виникає не під впливом зовнішніх дій і причин, а внаслідок внутрішніх причин — власного саморуху; самодіючий. 2) Мимовільний.

СПОРАДИЧНИЙ, *спорадический – поодинокий, випадковий.

СПОСІБ ПРОХОДКИ ЗАМОРОЖУВАННЯМ, *способ проходки замораживанием – спосіб проведення гірничих виробок у водоносних породах, який базується на заморожуванні гірських порід за периметром майбутньої гірничої виробки і створенні навколо неї авадопородної стіни, що є тимчасовим кріпленням на час проведення виробки. Заморожування порід може бути природним і штучним.

СПОСІБ ПІДРИВАННЯ, *способ подрыва – сукупність прийомів підривання зарядів вибухових речовин у заданій послідовності та в заданий момент часу з використанням засобів, що забезпечують безпеку вибуху. Способи класифікують залежно від застосовуваних засобів (вогневі, електричні, детонуючим шнуром); інтервалу між вибухами окремих зарядів у серії (миттєвий, сповілдьнений, короткосповільнений); особливостей розташування зарядів — однорядне чи багаторядне.

СПОСІБ ПРОВЕДЕННЯ ВИРОБКИ ЗАБИВНИМ КРІПЛЕННЯМ, *способ проведения выработки забивным креплением – спосіб, що застосовують при проходці в пухких породах, при якому по периметру перерізу виробки забивають дерев’яні чи металеві палі або кріпильні елементи (дошки), які повинні щільно прилягати один до одного.

СПОСІБ ПРОВЕДЕННЯ ВИРОБОК ПІД СТИСНЕНИМ ПОВІТРЯМ ( кесонні роботи ), *способ проведения выработок под сжатым воздухом — спосіб проходки в нестійких та водоносних породах під захистом спеціального кесону, що закладається з робочої камери, подвійної шахтної труби для спуско-підйомних операцій, шлюзового апарату. Тиск повітря у робочій камері може досягати 392 кПа. Руйнування породи здійснюється гідромоніторами, відбійними молотками, вибуховими роботами.

СПОСІБ ПРОВІТРЮВАННЯ, *способ проветривания – сукупність методів та засобів, що створюють різницю тиску, необхідну для забезпечення руху повітря по гірничих виробках у потрібному напрямку та з необхідною інтенсивністю. Розрізняють природний (за рахунок природної тяги) та штучний (за рахунок механічних засобів — вентиляторів чи інших пристроїв) способи провітрювання. Штучний спосіб поділяється на нагнітальний, всмоктувальний та комбінований (нагнітально-всмоктувальний).

СПОСІБ РОЗКРИТТЯ, *способ раскрытия – якісна характеристика шахти, що відображає особливості виду та взаємного розміщення головних і допоміжних виробок, які проводяться в період будівництва й експлуатації гірничого підприємства для створення доступу до родовища або його частини з поверхні. Найбільш поширеним способом є розкриття вертикальними стволами.

СПОСІБ РОЗТАШУВАННЯ СЕКЦІЙ КРІПЛЕННЯ, *способ расположения крепления – порядок встановлення секцій кріплення в очисній виробці у вихідному положенні.

СПОСОБИ ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН, *способы обогащения полезных ископаемых – сукупність технологічних операцій, прийомів для розділення видобуваємої сирої руди, гірничої маси вугілля на пусту породу та концентрат. Розрізняють ґравітаційні, фізико-хімічні, електромагнітні, спеціальні способи збагачення. Див. також збагачення корисних копалин.

СПОСОБИ ПИЛЕВОГО ОПРОБУВАННЯ, *способы пылевого опробывания – способи визначення пилевого фактору. Зводяться до вимірювання концентрації пилу.

СПОСТЕРЕЖНА СВЕРДЛОВИНА, *наблюдательная скважина – гідрогеологічна свердловина для спостереження за режимом підземних вод. Споруджують з метою вивчення змін рівня, температури і хімічного складу вод.

СПУЧУВАНIСТЬ, *вспучиваемость – здатнiсть деяких глинистих порiд збiльшуватись у об’ємі при випалюваннi з утворенням мiцного пористого матерiалу нiздрюватої структури. Ця властивість, зокрема, притаманна вугіллю.

СРІБЛО, *серебро, **native silver – Ag. Домішки: Au, Hg, Sb, Bi, Cu, As, Pt. Зустрічають в гідротермальних родовищах срібно-кобальто-нікеле-вісмуто-уранової формації, в жилах з кальцитом, флюоритом, адуляром, альбітом, цеолітами і сульфосолями срібла, аргентитом, галенітом, сфалеритом, а також у зоні вторинного збагачення і зоні окиснення сульфідних родовищ. Рідкісне.

СРІБНІ РУДИ, *серебряные руды – природні мінеральні утворення, з яких технологічно можливо і доцільно вилучати срібло. Родовища власне срібних руд трапляються рідко. В основному срібло вилучають попутно з поліметалевих та мідних руд.

СТАБІЛІЗАТОР (У ЗБАГАЧЕННІ), *стабилизатор ( в обогащении ) – реаґент, що вводиться у дисперсну систему для підвищення її агрегативної стійкості.

СТАБІЛІЗАТОРИ, *стабилизаторы – речовини, що додаються до складу вибухових речовин для збереження їх хімічної стійкості. Як стабілізатори використовують двовуглекислий натрій і крейду.

СТАБІЛІЗАЦІЯ, *стабилизация – зміцнення, набування стійкості, незмінності, сталості.

СТАБІЛІЗАЦІЯ ЯКОСТІ РУДИ, *стабилизация качества руды – забезпечення відповідного ступеня якісної однорідності видобуваної руди шляхом доцільного у техніко-економічному відношенні регулювання процесів видобутку, транспортування й переробки сировини.

СТАБІЛЬНІСТЬ, *стабильность – сталість незмінність, тривале збереження певного постійного стану або рівня.

СТАВ(СТАВНЯ) БУРОВИХ ШТАНГ, *став буровых штанг – дві (чи більше) штанги, згвинчені між собою.

СТАВРОЛІТ, *ставролит, **staurolite – Fe₂Al₉[SiO₄]₄ (OH)O₇. Ортосилікат стрівної будови. Сингонія моноклінна. Характерні двійники кристалів,що нагадують хрест. Густина 3,7. Твердість 7,5. Колір червонувато-бурий. Блиск скляний. Зустрічається як метаморфічний мінерал у кристалічних сланцях та ґнейсах разом з дістеном, ґранатом, слюдою, силіманітом, турмаліном. В Україні є в Приазов’ї.

СТАЛАГМІТИ, *сталагмиты, **stalagmites – натічні мінерали й мінеральні аґреґати (найчастіше вапнякові), які утворюються в печерах внаслідок того, що мінералізована вода стікає й капає. Ростуть у вигляді стовпчиків і бурульок знизу вгору.

СТАЛАКТИТИ, *сталактиты, **stalactites – натічні мінерали й мінеральні утворення (найчастіше в печерах) у вигляді звисаючих бурульок, які утворюються внаслідок просочування вод, збагачених мінеральними компонентами.

СТАНДАРТИЗАЦІЯ, *стандартизация – встановлення єдиних обов’язкових норм і вимог на готову продукцію, напівфабрикати, сировину й матеріали. В Україні проведена і продовжується С. термінів та визначень вугілля і руд, обладнання та устаткування шахт і збагачувальних фабрик тощо.

СТАНДАРТНИЙ, *стандартный – той, що відповідає вимогам стандарту, типовий.

СТАНІН, *станин – мінерал класу сульфідів, сталево-сірого кольору з зеленуватим відтінком. Олов’яний колчедан. Cu₂FeSnS₄. Cингонія тетрагональна. Густина 4,3-4,5. Твердість 3-4. Рідкісний мінерал. Руда олова.

СТАНКОВЕ КРІПЛЕННЯ, *станковое крепление – кріплення очисних виробок при розробці потужних рудних покладів. Складається з брусків, які утворюють просторову решітку, що заповнює виробку.

СТАТИСТИКА, *статистика – 1) Кількісний облік масових явищ. 2) Наука, що вивчає кількісну сторону масових явищ і процесів у нерозривному зв’язку з якісною стороною їх. 3) С. м а т е м а т и ч н а — розділ математики, присвячений математичним методам систематизації, обробки й використання статистичних даних для наукових і практичних висновків. 4) С. к в а н т о в а — розділ статистичної фізики, в якому на основі законів квантової механіки вивчають фізичні властивості тіл, що складаються з великої кількості мікроскопічних систем (атомів, молекул).

СТАТИСТИЧНИЙ, *статистический – пов’язаний з обліком масових явищ, з висновками про стан фізичної системи, обґрунтованими характеристиками мікроскопічних систем (атомів, молекул); с – а ф і з и к а (с-а механіка, с-а термодинаміка) — розділ фізики, який вивчає властивості фізичних систем, що складаються з численої кількості мікроскопічних частинок; с. а н с а м б л ь — сукупність великої кількості однакових фізичних систем.

СТАТИЧНИЙ, *статический – пов’язаний із статикою; нерухомий; той, що розглядається в стані спокою і рівноваги.

СТАТОР, *статор – нерухома чистина машини, в якій є обертова частина — ротор (в електричних двигунах і ґенераторах, турбінах тощо).

СТАТУС-КВО, *статус-кво – стан, що існував або існує в якийсь визначений момент.

СТВОЛ – те саме, що й стовбур.

СТВОРНА ЛІНІЯ, *створная линия – лінія напряму фіксовного трьома і більше маркшейдерськими сигналами (висками, віхами і т. ін.), розташованими в одній вертикальній площині.

СТЕЛЕУСТУПНИЙ ОЧИСНИЙ ВИБІЙ, *потолкоуступный очистной забой — 1) При розробцірозробленні рудних родовищ — вибійзабій уступної форми, розташований над виробленим простором. ЗагальнийСпільне напрямокнапрямок|напрям очисної виїмкивиймання ву блоці (виїмковомувиймальному|вийманому полістаті) — згоризверху вниздодолу|донизу|наниз абочи знизуспіднизу|спідсподу вгорувгору|догори|нагору|угору, а кожного уступу — пощодо|з простяганню. ВиїмкаВиймання нижніх уступів випереджає виїмкувиймання верхніх. 2) При розробцірозробленні вугільних родовищ — вибійзабій уступної форми, вдо|у якому кожний уступ, ву тому числі ій|та магазинний, знаходиться спередупоперед по відношенню до будь-якого вищерозташованого. Очисна виїмкавиймання здійснюється вибійними молотками. ЗагальнийСпільне напрямокнапрямок|напрям очисної виїмкивиймання — пощодо|з простяганню пласту; виїмкавиймання вугіллявуголю ву уступі — згоризверху вниздодолу|донизу|наниз. С.о.в. застосовуються при розробцірозробленні тонких крутихстрімких пластів, ву тому числі небезпечних зщодо|з газу абочи пилу.

СТЕЛИНА, *потолочина – товща корисної копалини, яку залишають над гірничою виробкою (вибоєм).

СТЕНО…, *стено… – у складних словах відповідає поняттям “обмежений”, “скорочений”.

СТЕНОГРАФІЯ, *стенография – спосіб швидкого записування за допомогою системи скорочень і умовних знаків. СТЕНОГРАМА, *стенограмма – стенографічний запис промови, доповідів, переговорів тощо.

СТЕРАДІАН, *стерадиан – одиниця виміру тілесного кута (частини простору, обмеженої конічною поверхнею). С. — тілесний кут, який вирізує на сфері з центром у вершині кута поверхню, площа якої дорівнює квадратові радіуса сфери.

СТЕРЕО…, *стерео… – у складних словах словах означає “твердий, просторовий”, “об’ємний”.

СТЕРЕОМЕТРІЯ, *стереометрия – розділ геометрії, в якому вивчають просторові фігури.

СТЕРЕОМЕХАНІКА, *стереомеханика – вчення про деформації та напруження в деталях конструкцій і машин від зовнішніх діянь.

СТЕРЕОМІКРОСКОП, *стеремикроскоп – мікроскоп, який дає просторове зображення предмета.

СТЕРЕОПАРА, *стереопара – сукупність двох плоских зображень того самого об’ємного об’єкту, одержаних з двох рівновіддалених від нього точок. При розгляданні С. одне з зображень приймається лівим оком спостерігача, друге – правим, що створює враження об’ємності зображення.

СТЕРЕОФОТОГРАМЕТРИЧНІ ПРИЛАДИ, *стереофотограметрические приборы – прилади, які дають можливість виконувати стереоскопічні вимірювання з метою визначення розмірів, форми та просторового положення зафотографованих об’єктів.

СТЕРЕОФОТОГРАМЕТРИЧНА ЗЙОМКА, *стереофотограметрическая сйомка – спосіб зйомки земної поверхні, зокрема відкритих гірничих робіт та інших об’єктів, на основі аналізу стереопар. Розрізняють наземну та аеро- С.з.

СТИРАЄМIСТЬ, истираемость – здатнiсть породи зменшуватися у масi та об’ємi пiд впливом стираючих зусиль.

СТИСНЕНЕ ПАДІННЯ, *стесненное падение – процес групового руху зерен у рідині, на який впливає опір середовища. Менше у 2-3 рази від швидкості вільного падіння. Має місце при ґравітаційному збагаченні корисних копалин, зокрема у відсаджувальних машинах.

СТИШОВІТ, *стишовит – щільна модифікація оксиду кремнію (кремнезему). Густина 4,35 ґ/см³. Це на 64 % більше ніж у кварцу та на 45 % більше густини іншої ущільненої модифікації кремнезему – коеситу. С. може бути одержаний штучно при дії великого тиску на звичайний оксид кремнію, а також зустрічається у метеоритній речовині. Гіпотетично може утворюватися на глибинах порядка 100 км.

СТІЙКІСТЬ БУРОВОЇ КОРОНКИ (ДОЛОТА), *устойчивость буровой колонки – здатність бурової коронки (долота) зберігати свою роботоздатність у процесі буріння. Визначає продуктивність і вартість бурових робіт. Вимірюється у метрах пробурених свердловин.

СТІЙКА РОБОТА ВЕНТИЛЯТОРА, *устойчивая работа вентилятора – робота вентилятора на одному режимі, тобто наявність однієї точки перетину характеристик вентилятора та мережі. Забезпечується при монотонно спадаючих характеристиках вентиляторів.

СТІЙКІСТЬ, *устойчивость – здатність машини, комплексу чи аґреґата зберігати початковий напрямок руху, режим роботи, первісний стан рівноваги тощо при дії на них зовнішніх сил.

СТІЙКІСТЬ ВАГОНЕТКИ ПОПЕРЕЧНА, *устойчивость вагонетки поперечная – здатність вагонетки (вагона) втримуватися на рейках від перекидання на бік під дією на неї інерційних чи інших зовнішніх сил (сили натягу каната і т. п.). Критерієм є кут, утворений вертикальною віссю симетрії з прямою, що з’єднує центр ваги порожньої вагонетки з точкою дотика колеса з рейкою.

СТІЙКІСТЬ ВАГОНЕТКИ ПОЗДОВЖНЯ, *устойчивость вагонетки продольная – здатність вагонетки (вагона) втримуватися на рейках від перекидання вперед чи назад при дії на неї сили тяжіння, інерційних чи інших сил.

СТІЙКІСТЬ ГІРНИЧОЇ ВИРОБКИ, *устойчивость горной выработки – здатність гірничої виробки зберігати задані розміри та форму протягом усього часу експлуатації.

СТІЙКІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *устойчивость горных пород – здатність порід зберігати рівновагу при їх оголенні. Визначається структурою, фізико-механічними властивостями порід та напруженнями, що виникають у них. Розділяють породи на групи: дуже нестійкі (не припускають оголення покрівлі та боків виробки без кріплення — сипучі, пухкі та пливунні породи), нестійкі (припускають невеликі за площею оголення покрівлі, боків виробки та вимагають підтримання безпосередньо за вийманням), середньої стійкості (припускають оголення на відносно невеликій площі без підтримання безпосередньо за вийманням, вимагають підтримання через деякий час), стійкі (припускають значне оголення та вимагають кріплення лише в окремих місцях), дуже стійкі (припускають великі площі оголення та не вимагають підтримання).

СТІЙКІСТЬ ЗАКЛАДОЧНОГО МАСИВУ, *устойчивость закладочного массива – здатність закладочного масиву зберігати рівновагу. Збільшується із збільшенням кута внутрішнього тертя та коефіцієнта зчеплення закладочного масиву.

СТІЙКІСТЬ ПРОХІДНИЦЬКОГО КОМБАЙНА, *устойчивость проходческо-го комбайна – збереження нерухомого стану корпусу комбайна при роботі виконавчого органу чи необхідності заданого напрямку в процесі руйнування вибою. Забезпечується масою комбайна та розпорними пристроями.

СТІЙКІСТЬ РІЖУЧОГО ІНСТРУМЕНТУ, *устойчивость режущего инструмента – здатність ріжучого інструменту гірничої машини протидіяти у процесі роботи зовнішнім впливам без пошкоджень чи істотних порушень. Підвищення стійкості досягають армуванням ріжучого інструменту тугоплавкими інструментами (наприклад, побідітом) та виробом раціональних параметрів руйнування гірських порід.

СТІЙКІСТЬ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН, *устойчивость взрывающихся веществ – запас хімічної міцності, що дозволяє зберігати вибухові речовини протягом часу, не змінюючи при цьому їх хімічних властивостей і залишаючи їх безпечними. Характеризується швидкістю зміни вибухових речовин внаслідок хімічних перетворень, які в них відбуваються.

СТІК (У ГІДРОГЕОЛОГІЇ), *сток – 1) Переміщення води у ґрунті й товщі гірських порід (підземний стік) та по земній поверхні (поверхневий стік). Поверхневий стік (частина загального процесу кругообміну води на Землі) поділяють на русловий та схиловий. Стік характеризують сумарним об’ємом (км³), пересічною витратою (м³/с, л/с), модулем (л/с км²). В Україні модулі стоку зменшуються з півночі на південь від 4 до 0.5 л/с км², максимальне значення його у Карпатах — понад 35 л/с м². 2) Струмінь проясненої пульпи (технічної води) з обезводнюючих апаратів, наприклад, радіальних відстійників.

СТІЛ КОНЦЕНТРАЦІЙНИЙ, *стол концентрационный – апарат для ґравітаційного збагачення корисних копалин у потоці води, що тече по похилій поверхні, яка коливається та на якій створюються повздовжні жолобки з метою накопичення і транспортування зерен важких мінералів. Застосовується для збагачення руд з крупністю частинок 4…6 мм.

СТІЧНА ВОДА, *сточная вода, **waste water, ***Ausflusswasser – вода, що випускається з будь-якого апарату після процесу збагачення або іншого технологічного процесу (наприклад, прояснення).

СТОВБУР (СТВОЛ), *ствол, **shaft – вертикальна або похила гірнича виробка, що має вихід на земну поверхню й призначена для обслуговування гірничих робіт. Залежно від призначення розрізняють головні, скіпові, допоміжні та вентиляційні стовбури. Головний стовбур служить для підіймання вугілля та породи на поверхню; допоміжний — для спускання та підіймання людей, машин, матеріалів; вентиляційний — для подавання в шахту свіжого або виведення з неї забрудненого повітря. С. буває вертикальним або похилим.

СТОВБУР(СТВОЛ) СЛІПИЙ, *ствол слепой – вертикальна гірнича виробка, що не має виходу на земну поверхню й призначена для обслуговування підземних робіт (піднімання корисних копалин, вентиляція, спускання й піднімання людей). Сліпі стовбури проходять при розкритті частини родовища корисних копалин, розміщеної нижче від горизонту, раніше розкритого виробками, пройденими з поверхні.

СТОВП, *столб – масив корисної копалини, обмежений нарізними та підготовчими виробками для його подальшого очисного виймання. Бувають довгі та короткі.

СТОВПОВА СИСТЕМА РОЗРОБКИ, *столбовая система разработки – характеризується тим, що до початку очисних робіт проводять підготовчі та нарізні виробки, які повністю оконтурюють запаси в межах вийманого поля, стовпа чи яруса.

СТОКС, *стокс – одиниця кінематичної в’зкості в СГС системі одиниць. С. — в’зкість рідини густиною 1 ґ/см³, яка чинить опір в 1 дину взаємному переміщенню двох шарів цієї рідини площею 1 см², що містяться на віддалі 1 см один від одного і переміщуються зі швидкістю 1 см/сек. 1 С. (1 м²/сек) менший за одиницю кінематичної в’язкості в Міжнародній системі одиниць (1 м²/сек) в 10 000 раз. Від прізвища англійського фізика і математика Дж.-Г. Стокса.

СТОПОР, *стопор – пристрій або деталь (шайба, шплінт тощо), що зупиняє чи утримує в певному положенні механізм або його частину, вагонетку тощо.

СТОПОРНИЙ ПРИСТРІЙ, *стопорное приспособление – пристій, що встановлюється у шахтній кліті для утримання вагонетки від викочування під час руху кліті по стовбуру. Встановлюється в кліті симетрично, щоб не було перекосу її у напрямних провідниках. Стопори монтуються у кліті, а привод — на приймальних площадках.

СТОПОРНИЙ БОЛТ, *стопорный болт – болт, призначений для кріплення ріжучого інструменту в кулаках чи різцетримачах виконавчого органу гірничої машини.

СТОХАСТИЧНИЙ, *стохастичний – випадковий, імовірнісний.

СТОЯК, *стойка, **leg, prop, post, strut – елемент кріплення встановлений між покрівлею та підошвою виробки, що працює переважно на осьовий стиск. Як матеріал для стояків використовують дерево, металеві балки різних профілів прокату, залізобетон. Конструктивно виготовляється жорстким та податливим, цільним та складеним, постійної та змішаної довжини, суцільного перерізу та пустотілим. С-ки розрізняють гідравлічні, залізобетонні, металічні, піддатливі, розпірні, розсувні, тверді, трубчасті, укісні, упорні та ін.

СТОЯК ТЕРТЯ (СТОЯК КЛИНОВИЙ), *стойка трения – металічний стояк, у якого висувна частина фіксується у робочому положенні і створює опір переміщенню за рахунок тертя у замку стояка. Опір може бути постійним і зростаючим. Типи — ТУ, ТЖ. Потужність пластів, де вони застосовуються — 0.5…1.8 м. Робочий опір 196…245 кН. Маса 13.5…43.2 кг.

СТОЯК ПОСАДКОВИЙ, *стойка посадочная – стояк кріплення очисної виробки, встановлений на межі між привибійним і ліквідовуваним виробленим просторами для керування обваленням чи плавним опусканням покрівлі.

СТОЯКИ ЗРОСТАЮЧОГО ОПОРУ, *стойки возрастающего сопротивления – стояки кріплення очисних виробок, опір яких росте із збільшенням їх податливості (при опусканні висувної чатини). Найбільший опір стояків у початковий період їх роботи сприяє розвитку деформації у покрівлі, що у подальшому викликає посилений гірничий тиск на кріплення. Тому вони витісняються стояками постійного опору.

СТОЯКИ ПОСТІЙНОГО ОПОРУ, *стояки постоянного сопротивления – стояки кріплень очисних виробок, робочий опір яких досягається при дуже невеликому опусканні висувної частини чи тільки при їх пружних деформаціях, а далі висувна частина опускається при постійному опорі. До стояків постійного опору відносяться стояки тертя типу ТУ, ТЖ та гідравлічні стояки типу ГСУМ, ГВТ і т. ін.

СТРАТИГРАФІЧНА ШКАЛА, *стратиграфическая шкала – шкала відносної геологічної хронології гірських порід, кожний підрозділ якої відповідає певному природному етапові розвитку земної кори. Розчленування і зіставлення підрозділів проводять на підставі біостратиграфічного, ізотопного, геохімічного та геофізичного методів. Виділяють загальну, регіональні й місцеві стратиграфічні шкали.

СТРАТИГРАФІЯ, *стратиграфия – розділ геології, що вивчає послідовність утворення і залягання шарів гірських порід, їх геологічний вік, взаємозв’язок та поширення у земній корі.

СТРАТИФІКАЦІЯ, *стратифікація – 1) Розміщення чогось шарами, шаруваність. 2) Послідовність залягання геологічних відкладів у вертикальному розрізі.

СТРІЛОЧНИЙ ПЕРЕВІД, *стрелочный перевод – сполучення рейкової колії для переводу составів, поодиноких вагонеток чи локомотивів з однієї колії на іншу. Розподіляються за типом рейок (Р18, Р24, Р33 та ін.), шириною колії, маркою хрестовини та конструкцією. На шахтах найчастіше застосовуються поодинокі, симетричні, односторонні з’їзди.

СТРІЛЯННЯ ПОРІД (вугілля), *стреляние пород — відскакування шматків породи (вугілля) з поверхні оголень в результаті різкої зміни напруженого стану масиву в процесі проведення виробки.

СТРІЧКОВИЙ КОНВЕЄР, *ленточный конвеєр – транспортуючий пристрій безперервної дії з об’єднаним вантажонесучим та тяговим органом у вигляді замкнутої стрічки. Стрічка приводиться у рух силою тертя між нею та провідним барабаном, опирається по всій довжині на стаціонарні роликові опори.

СТРОБОСКОП, *стробоскоп – демонстраційний або контрольно-вимірювальний прилад, дія якого ґрунтується на стробоскопічному ефекті. Використовується для вивчення швидкоплинних процесів, наприклад, при збагаченні корисних копалин (відсадка, ґрануляція, подрібнення у струминних млинах тощо).

СТРОБОСКОПІЧНИЙ ЕФЕКТ, *стробоскопический еффект – позірне (уявне) злиття швидко змінюваних зображень окремих фаз руху об’єкта у зображення його безперервного руху (напр., при демонструванні кінофільму).

СТРОНЦІАНІТ, *стронцианит, **strontianite – Sr[CO₃]. Важливий мінерал стронцію. Сингонія ромбічна. Густина 3,76. Твердість 3,75. Безбарвний, жовтий, зелений, сірий. Зустрічається в гідротермальних родовищах разом з целестином, баритом, кальцитом, сульфідами та в екзогенних утвореннях (у вапняках, мергелях). В Україні є в Криму.

СТРОНЦІЙ, *стронций – Sr, хімічний елемент ІІ групи періодичної системи ; ат.н. 38; ат. м. 87,62. С. – сріблясто білий метал, ковкий і пластичний. Хімічно активний, окиснюється на повітрі, розкладає воду. Застосовують для виготовлення люмінофорів, тощо. Радіоактивний ізотоп С. ⁹⁰Sr утворюється в атомних реакторах.

СТРУБЦИНА, *струбцина – затискальний пристрій у вигляді П-подібної скоби з гвинтом на одній з її сторін.

СТРУГ, *cтруг, **planer, plough, plow – 1) Тип робочого обладнання одноковшового екскаватора. Основні елементи: стрілка і ківш, що переміщуються на напрямних стрілах з допомогою тягового каната; 2) Виконавчий орган стругової установки, призначеної для руйнування масиву гірських порід у зоні його максимального віджиму гірничим тиском у напрямку, що збігається з поступальним переміщенням виконавчого органу вздовж очисного вибою і для навантаження гірничої маси на конвеєр.

СТРУГОВА УСТАНОВКА, *струговая установка – вузькозахватна гірнича машина для механізації процесів руйнування, навантаження та доставки корисної копалини в очисних вибоях. Складається з провідних та обвідних станцій, напрямних, виконавчого органу (струга).

СТРУЖКА, *стружка, **chip, web – 1) Об’єм породи, що відділяється від масиву ковшом екскаваційної машини за одне черпання. Параметрами стружки є товщина, ширина й висота (чи довжина), які підбираються так, щоб їх добуток з урахуванням коефіцієнта розпушення відповідав місткості ковша. 2) Елемент шару гірської породи, що відділяється від масиву при русі різця (при різанні) чи іншого породоруйнівного інструменту. Відстань між сусідніми поверхнями руйнування у напрямку подачі інструменту на вибій називається товщиною стружки (іноді — товщиною зрізу).

СТРУКТУРА, *структура – внутрішня будова чогось, певний взаємозв’язок складних частин цілого.

СТРУКТУРА ПРОМИВНОГО РОЗЧИНУ, *структура промывочного раствора – якість розчину, що характеризується властивостями твердого тіла: пружністю, напруженням та ін.

СТРУКТУРА ТЕКТОНІЧНА, *структура тектоническая – 1) Відособлена ділянка тектоносфери, що сформувалася в умовах певного тектонічного режиму. За розміром розрізняють структуру тектонічну 1-го (материки, океанічні западини), 2-го (платформи і складчасті геосинклінальні пояси, таласократони та рухомі серединноокеанічні пояси), 3-го (складчасті системи, авлакогени, синеклізи, антиклізи) та інших порядків. 2) Тектонічна будова певного регіону, товщі гірських порід або земної кори в цілому.

СТРУКТУРНА ГЕОЛОГІЯ, *структурная геология – розділ тектоніки, що вивчає форми залягання і тектонічні порушення гірських порід, а також закономірності розміщення і сукупності тектонічних форм в земній корі. Розробляє класифікацію тектонічних структур.

СТРУКТУРНА ГЕОМОРФОЛОГІЯ, *структурная геоморфология – науковий напрям у геоморфології, що вивчає головним чином форми рельєфу в їх зв’язку з ендогенними факторами (геологічною структурою, тектонічними рухами земної кори тощо).

СТРУМОЗНІМАЧ, *токосьемник – пристрій, що відводить (“знімає”) електричний струм з контактних проводів або рейок до тягових двигунів електричного рухомого складу, підйомних кранів тощо.

СТРУСНЕ ПІДРИВАННЯ, *сотрясательное взрывание – вибухові роботи, що виконуються з дотриманням особливих вимог на пластах, схильних до раптових викидів вугілля і газу при проведенні по вугіллю горизонтальних виробок та похилих виробок зверху вниз, при вийманні вугілля у лавах, у виробках, що проводяться по породах, небезпечних по викидах, при розробці пластів у місцях геологічних порушень у випадку виявлення ознак раптових викидів.

СТУПІНЧАСТЕ НАВАНТАЖЕННЯ, *ступенчатая погрузка – передача вантажу виконавчим органом навантажувальної машини у вагонетки з використанням проміжного транспортного засобу (наприклад, скребкового конвеєра).

СТУПІНЬ ГАЗОВОГО ТИСКУ, *степень газового давления – темп наростання з глибиною газового тиску у гірських породах, що вимірюється відстанню, якій відповідає збільшення газового тиску на 0.1 МПа.

СТУПІНЬ ГУСТИНИ КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ, *степень плотности полезного ископаемого – відношення середньої густини корисної копалини до її густини з урахуванням об’єму пор. Величина, обернена до ступеня густини, є ступенем пористості.

СТУПІНЬ ДРОБЛЕННЯ ТА ПОДРІБНЕННЯ, *степень дробления и измельчения – відношення розмірів шматка вихідного матеріалу до розмірів частинок продукту дроблення (подрібнення). В деяких випадках С.д. визначається як співвідношення розмірів максимальних за розмірами шматків до та після дроблення.

СТУПІНЬ ЗАПИЛЕНОСТІ ВИРОБКИ, *степень запыленности выработки – показник, що характеризує вибухонебезпечний стан виробки. Виражається кількістю пилу, який у ній лежить, до 1 м³ об’єму виробки.

СТУПІНЬ ЗАПОВНЕННЯ ВИРОБЛЕНОГО ПРОСТОРУ, *степень заполнения выработанного пространства – відношення у процентах об’єму всіх заповнювачів виробленого простору до об’єму вийнятого вугілля.

СТУПІНЬ КОНЦЕНТРАЦІЇ, *степень концентрации – відношення вмісту цінного компоненту у концентраті до його вмісту у руді чи вихідному матеріалі.

СТУПІНЬ РОЗВІДАНОСТІ РОДОВИЩА, *степень разведанности месторождения – відповідність повноти, достовірності, надійності одержаних при розвідці даних про геолого-промислові параметри родовища вимогам промисловості, що висуваються при проектуванні і будівництві гірничодобувного підприємства.

СТУПІНЬ РОЗРІДЖЕННЯ (ВІДНОШЕННЯ Р:Т), *степень разжиженности – відношення мас рідкої та твердої фаз у пульпі. В збагаченні, як правило, використовується Р:Т = 1…10.

СУБ…, *суб… – префікс, що означає розміщення під чимсь чи біля чогось, підпорядкованість.

СУБЛІМАТ, *сублимат – продукт сублімації.

СУБЛІМАЦІЯ, *сублимация, *sublimation – Перехід речовини з кристалічного стану безпосередньо в пару, минаючи рідку фазу; узгін.

СУБМІКРОННИЙ, *субмикронный – пов’язаний з частками, розмір яких менший за мікрон.

СУБМІКРОСКОПІЧНИЙ, *субмикроскопический – невидимий у оптичний мікроскоп; об’єкт, розміри якого менші за довжину хвилі світла.

СУБМІЛІМІТРОВИЙ, *субмилимитровый – менший за міліметр; с – і р а д і о х в и л і — хвилі, довжина яких менша за міліметр.

СУБСТАНЦІЯ, *субстанция – незмінна основа всього існуючого протилежна мінливому і випадковому; основний складовий елемент.

СУБСТРАТ, *субстрат – 1) Загальна, єдина (переважно пасивна) основа різноматнітних явищ. 2) Речовина або предмет. Поняття С. близьке до поняття субстанції.

СУГЛИНКИ, *суглинки – пухкi вiдклади, що мають 30-50% тонкодиспер- сних часток розмiром менших за 10мкм (0,01мм) та 70-50% уламкового матерiалу фракцiй бiльших за 0,01мм.

СУКУПНІСТЬ СТАТИСТИЧНА, *совокупность статистическая – сукупність об’єктів або явищ, які характеризуються наявністю деяких загальних ознак.

СУЛЬФАТИ, *сульфаты – середні солі сірчаної кислоти, тобто солі, де обидва атоми водню молекули цієї кислоти заміщені атомами металу або амонієм; Безбарвні речовини. Найважливiшi мiнерали групи сульфатiв – ґіпс, ангiдрит, барит.

СУЛЬФІДИ, *сульфиды – сполуки сірки з металами, а також деякими неметалами. С. можна розглядати як похiднi сiрчистого водню H₂S або рiдше багатосiрчистих воднiв особливо H₂S₂. Найважливiшi мiнерали групи сульфiдiв – пiрит, пiрротин, халькопiрит.

СУЛЬФІДИЗАТОР, *сульфидизатор – флотаційний реаґент регуляторів, за посередництвом якого здійснюється сульфідизація мінералів, тобто перетворення поверхні окисненого мінералу у сульфідну. Як правило, використовується розчин сірнистого натрію.

СУЛЬФІТИ, *сульфиты – середні солі сірчистої кислоти, безбарвні кристалічні речовини.

СУМІСНА РОЗРОБКА, *совместная разработка — 1) Одночасна розробка родовища двох (або більше) спільно залягаючих корисних копалин, що здійснюється однією і тією ж виробничою одиницею. 2) Одночасна відробка двох (або більше) близько розташованих покладів корисної копалини з використанням способів експлуатації, що враховують взаємний вплив зон очисних робіт цих покладів.

СУМІЩЕНИЙ ПЛАН, *совмещенный план – план, на якому зображено об’єкти розташовані на різних горизонтальних ( похилих ) площинах. С.п. забезпечує наочне зображення об’єктів (будов на поверхні, гірничих виробок) і використовується зокрема для вирішення питань охорони гірничих виробок.

СУПЕР…, *супер… – префікс, що означає зверхність, найвищу якість, посилену дію.

СУПЕРВІЗОР, *супервизор – частина керуючої програми операційной системи обчислювальної машини, яка реалізує введення й виведення інформації, обмін інформацією з зовнішніми нагромаджувачами тощо.

СУПЕРКОНЦЕНТРАТ, *суперконцентрат – концентрат з більш високим вмістом корисного компоненту, ніж у кондиційному концентраті.

СУПЕРПОЗИЦІЯ, *суперпозиция – 1) Підстановка функцій у функцію або замінних величин у функцію. 2) Накладання двох фізичних величин, тобто їхня об’єднана дія, якщо вони взаємно не впливають одна на одну.

СУПІСОК, *супесь – піщано-глиниста осадова гірська порода, що складається на 3-10 % (за масою) з глинистих частинок (розміром менш як 0.005 мм) та 90 % алеврито-піщаних частинок. Важлива складова супіщаних ґрунтів. Порiвняно з суглинками мають менший вмiст тонкодисперсних часток, та вiдповiдно бiльший % уламкового матерiалу.

СУПОЗИЦІЯ,*супозиция – припущення, здогад.

СУПУТНІЙ ВИДОБУТОК КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ, *попутная добыча полезного ископаемого — обсягоб’єм корисної копалини, що видобуваєтьсящо добувається|що здобується з виробок, які проводяться за рахунок асигнувань на капітальне будівництво.

СУРМА, *сурьма – хімічний елемент V групи періодичної системи, символ Sb, ат. н. 51; ат. м. 121,75. Сріблясто-білий блискучий метал, дуже крихкий. За звичайних умов на повітрі не змінюється. Використовують у напівпровідниковій промисловості, для виготовлення сплавів (особливо зі свинцем) тощо.

СУРМ’ЯНО-РТУТНА ПРОМИСЛОВІСТЬ, *сурьмяно-ртутная промышлен-ность – галузь кольорової металургії, підприємства якої добувають і збагачують сурм’яні і ртутні руди та виробляють з них сурму, ртуть і їх сполуки. В Україні на базі розвіданих родовищ діють Микитівський та Закарпатський розвідувально-експлуатаційні ртутні комбінати.

СУСПЕНЗІЯ, *суспензия, **suspension, ***suspension – суміш найдрібніших твердих частинок і рідини, в якій вони містяться в зависловму стані.

СУСПЕНЗІЯ ВАЖКА, *суспензия тяжелая – система, що складається з рідкої та твердої фаз. Як тверда фаза вводяться спеціальні речовини — суспензоїди (феросицілій, тонкоподрібнені магнетит, барит, галеніт та ін.). Використовується у важкосередовищних сепараторах.

СУФЛЯР, *суфляр – виділення газу із тріщини, шпура чи свердловини, що розкриває газоровідні тріщини з дебітом газу понад 1м³ на хвилину на ділянці виробки, меншій за 20 м. У вугільних шахтах суфлярні гази — це переважно метан, іноді з домішками водню, важких вуглеводнів та азоту, а також вуглекислий газ.

СУФОЗІЯ, *суфозия – вилуговування розчинних речовин і винесення дрібних частинок з гірських порід підземними водами. Викликає осідання порід, що залягають вище, та утворення понижень на поверхні.

СУХА ПЕРЕГОНКА,*сухая перегонка – метод переробки кам’яного та бурого вугілля, деревини, сланців, торфу нагріванням без доступу повітря до 500…600 °С (напівкоксування), до 900…1000 °С (коксування). При цьому отримують горючі гази, смоли, напівкокс, деревне вугілля, різні хімічні продукти.

СУХЕ ПИЛЕВЛОВЛЮВАННЯ, *сухое пылеулавливание – видалення пилу від місця виділення шляхом відсмоктування та осадження його з повітря у пилевловлювачах без застосування рідини. Використовується при бурінні шпурів та свердловин, на навантажувальних пунктах тощо.

СУЦІЛЬНА СИСТЕМА РОЗРОБКИ, *сплошная система разработки – одночасне проведення підготовчих виробок та очисного виймання вугілля в межах вийманого поля, стовпа чи яруса. Попереднього оконтурювання запасів виробками немає. Для створення сприятливих умов для вантажних і маневрових робіт транспорту вибій відкатного штреку може випереджати очисний вибій.

СУЦІЛЬНИЙ ОЧИСНИЙ ВИБІЙ, *сплошной очистной забой – довгий очисний вибій, що має на початку кожного циклу прямолінійну форму. Крім суцільних розрізняють також стеле- та підошвоуступні довгі очисні вибої.

СУШАРКА, *сушилка, **drier, ***Trockenmaschine – машина для обезводнювання, в якій волога із вихідного матеріалу виділяється методом випаровування при температурі вище 100⁰С.

СУШІННЯ, СУШКА, *сушка – процес видалення вологи випарюванням у повітря при нагріванні продуктів збагачення чи викопної сировини. Є останньою стадією обезводнення. Здійснюється у барабанних сушильних печах, сушилках киплячого шару та ін.

СФАЛЕРИТ, *сфалерит, **sphalerite – ZnS. Важливий мінерал цинку. Зустрічається в гідротермальних свинцево-цинкових родовищах у параґенезисі з ґаленітом, халькопіритом, бляклими рудами, борнітом та ін. Дуже поширений у колчеданових родовищах разом з халькопіритом. Відомий також серед осадових утворень.

СФЕН, *сфен – мінерал, класу силікатів, переважно жовтого, коричневого, зеленого кольорів. Іноді використовують для видобування двооксиду титану. Інша назва — т и т а н і т.

СФЕРОЇД, *сфероид – 1) У вузькому розумінні — поверхня, утворена від обертання еліпса навколо малої осі його; сплющена сфера. 2) В широкому розумінні — поверхня, схожа на сферу.

СФЕРОЛІТИ, *сферолиты, **spherulites – сферичні геологічні утворення діаметром переважно кілька міліметрів, що мають радіально-волокнисту, радіально-кулясту або концентрично-шкаралупчату будову.

СФЕРОМЕТР, *сферометр – прилад для визначення радіуса кривизни сферичної поверхні (оптичних лінз) і товщини тонких пластинок.

СХЕМА, *схема, **scheme – 1) Спрощене зображення, викладення чогось у загальних, основних рисах. 2) Кресленик, що передає основну ідею якоїсь машини, приладу тощо за допомогою умовних позначень.

СХЕМА ДЕГАЗАЦІЇ, *схема дегазации — взаєморозташування окремих дільниць системи дегазації шахт (виробок) від місць каптажу газу або газоповітряних сумішей і до викиду їх в атмосферу або у вихідний струмінь повітря через дифузор-змішувач.

СХЕМА ЗРОШУВАННЯ, *схема орошения – місця раціонального розташування зрошувачів на гірничих машинах чи інших джерелах пилеутворення.

СХЕМА НАБОРУ РІЖУЧОГО ІНСТРУМЕНТУ, *схема набора режущего инструмента – графічне зображення послідовності розташування ріжучого інструменту, що застосовується у виконавчих органах гірничих машин і встановлюється під різними кутками нахилу.

СХЕМА ПЕРЕСУВАННЯ МЕХАНІЗОВАНОГО КРІПЛЕННЯ, *схема передвижения механизированного крепления – порядок пересування секцій кріплення при посуванні очисного вибою. Розрізняють такі схеми пересування: послідовну (пересування секцій кріплення одна за одною чи через кілька секцій), групову (одночасне пересування кількох секцій), фронтальну (одночасне пересування спочатку передньої частини лави, а потім задньої по всій довжині).

СХЕМА РОЗКРИТТЯ, *схема вскрытия, ** opening scheme – графічне зображення способу розкриття. Має вигляд проекції гірничих виробок на вертикальну, горизонтальну чи похилу площини.

СХЕМА ТРАНСПОРТУ ШАХТИ, *схема транспорта шахты, **scheme transportation – сукупність та взаєморозташування застосовуваних на гірничих підприємствах транспортних засобів для переміщення гірничої маси, матеріалів, обладнання та людей.

СХЕМА УПОВІЛЬНЕННЯ ВИСАДЖУВАННЯ, *схема замедления взрывания — розстановка уповільнень в групі зарядів, що підриваються уповільненим або короткосповільненим способом, з метою забезпечити послідовність вибуху окремих зарядів, найбільш сприятливу для досягнення необхідного ефекту. При проведенні підземних виробок, як правило, врубові шпури підривають з нульовим ступенем уповільнення, застосовуючи наступні ступені уповільнення послідовно для груп допоміжних, вибійних та оконтурювальних шпурів. При розробці родовищ відкритим способом, а також в очисних вибоях підземних виробок розрізняють наступні схеми уповільнення. При однорядному висаджуванні: 1. через один заряд — всі парні заряди в ряді підривають миттєво, а всі непарні — з однаковим уповільненням; 2. послідовно-зустрічна — ініціювання здійснюють від центру ряду до його флангів; 3. послідовна в ряді — заряди ініціюють з одного флангу послідовно один за одним у напрямку до іншого флангу ряду; при великій протяжності фронту вибуху і обмеженій кількості інтервалів уповільнення застосовують декілька послідовно-зустрічних груп, утворюючи хвильову схему.

СХЕМИ ВЕНТИЛЯЦІЇ, *схемы вентиляции, **scheme ventilation – 1) Схематичні креплення, на яких показане розташування вентиляторів та напрям руху повітря по найважливіших вентиляційних виробках. 2) Взаємне розташування гірничих виробок, що служать для подавання у шахту свіжого і видалення висхідного струменя повітря. Залежно від числа та взаємного розташування виробок, по яких подається свіже і видаляється забруднене повітря, поділяються на центральні (центрально-здвоєну та центрально-віднесену), флангові (крилеву, групову, дільничу) та комбіновані (є елементи центральних і флангових схем).

СХЕМИ ЕКСКАВАЦІЇ, *схемы экскавации, ** excavation scheme – варіанти системи розробки, що відрізняються типами екскаваторів та їх розміщенням. Визначальним критерієм раціональних С.е. є мінімум витрат на розробку 1 м³ розкриву.

“СХІД” – аналітично-інформаційний журнал. Видається у Донецьку з 1995 р. щоквартально (у 1997 р. – щомісячно). Поряд з іншими має рубрики “Економіка”, “Екологія”. 50 -120 статей на рік. Наклад 1000-3000 прим.

СХОДИНКА ШАХТНОГО ПОЛЯ, *ступень шахтного поля — частина шахтного поля, обмежена по простяганню пластів межами шахтного поля або блоку, по падінню — головними (магістральними) відкатними (конвеєрними) і вентиляційними штреками або ж, відповідно, нижньою та верхньою межами шахтного поля. Використовується також термін “горизонт”. На вугільних шахтах С.ш.п. розробляють з поділом на поверхи або на панелі і яруси або ж довгими стовпами по падінню (повстанню) на усю похилу висоту С.ш.п.

СХОДОВЕ ВІДДІЛЕННЯ, *лестничное отделение — частина вертикальної або похилої гірничої виробки, обладнана сходами і призначена для пересування людей.

СЦИНТИЛЯТОРИ, *сцинтиляторы – речовини, на яких виникають короткочасні світлові спалахи внаслідок дії на них йонізуючих частинок і випромінювання.

СЦИНТИЛЯЦІЯ, *сцинтиляция – короткочасний спалах світла, що виникає під час проходження окремої зарядженої частинки крізь деякі речовини, що їх називають сцинтиляторами, або ф о с ф о р а м и.