РАДИКАЛ, *радикал, **radical – 1) Парамагнітна частинка з неспареним електроном на зовнішній атомній або молекулярній орбіталі. Може бути нейтральною або нести позитивний чи негативний заряд. 2) Група атомів, яка в хімічних реакціях переходить без змін з однієї сполуки в іншу.
РАДИКАЛ ВІЛЬНИЙ, *радикал свободный, **free radical – радикал який не входить у радикальну пару.
РАДІАКЦІЙНА БЕЗПЕКА, *радиационная безопасность – cтан умов праці на об’єктах гірничої промисловості, при якому виключається можливість радіаційного переопромінювання робочого персоналу. Особлива увага дотриманню норми радіаційної безпеки приділяється на підприємствах по видобутку та переробці уранових руд. Радіаційний вплив відбувається за рахунок вдихання повітря, в якому є радиактивні еманації (радон, торон), продукти їх розпаду та радіактивний пил, за рахунок випромінювання від стін гірничих виробок чи відбитої гірничої маси. Основний захід боротьби — вентиляція. Для захисту органів дихання від пилу застосовують респіратори. Систематично проводиться дозиметричний контроль та медичний огляд працівників.
РАДІАЦІЯ, *радиация – випромінювання, променевисилання, зокрема випромінювання електромагнітного проміння яким-небудь тілом, напр. Сонцем (с о н я ч н а р а д і а ц і я ) чи іншим джерелом.
РАДІЙ, *радий – радіоактивний хімічний елемент ІІ групи періодичної системи, символ Ra, ат. н. 88; ат. м. 226, 0254. Сріблясто-білий метал. Використовують для виготовлення світних фарб, у медицині — для радіотерапії , в техніці – для одержання радійберилієвих джерел нейтронів, як джерело гамма-випромінювання тощо.
РАДІОАКТИВНІ МІНЕРАЛИ, *радиоактивные минералы – мінерали, які містять радіоактивні елементи у кількостях, що значно перевищують їх середній вміст у земній корі. Відомо близько 250 радіоактивних мінералів. Розрізняють радіоактивні мінерали, в яких уран або торій є мінералоутворюючими елементами, і радіоактивні мінерали, до складу яких радіоактивні елементи входять як ізоморфні домішки. Найважливіші радіоактивні мінерали — уранініт, кофініт, отеніт, карнотит тощо.
РАДІОАКТИВНІСТЬ, *радиоактивность – спонтанне (зумовлене внутрішніми причинами) перетворення атомних ядер та елементарних частинок на інші ядра та елементарні частинки. Р. руд визначається наявністю в них радіоактивних елементів – урану, торію, радію та ін. При обов’язковій радiацiйно-гiгiєнiчній оцiнці (РГО) порiд визначається сумарна питома активнiсть природних радiонуклiдiв радiю-226, торiю- 232 та калiю-40, згiдно з величиною якої породи розподiляються на класи i установлюється область їх можливого застосування у будiвництвi.
РАДІОГЕННИЙ, *радиогенный – пов’язаний за походженням з розпадом радіоактивних речовин.
РАДІОГЕОДЕЗІЯ, *радиогеодезия – напрям у геодезії, що ґрунтується на застосуванні електронно-технічних засобів (радіодалекомірів, радіотеодолітів, електронних тахеометрів, радіогеодезичних систем тощо) при вимірюванні віддалі, кутів а також при визначенні місцезнаходження різних об’єктів.
РАДІОГЕОЛОГІЯ, *радиогеология – галузь геології, що вивчає закономірності природних ядерних перетворень у речовині Землі та їх проявів у геологічних процесах. Основні розділи рахіогеології: власне радіогеологія, абсолютна геохронологія, масспектрометрія. В Україні дослідження з радіогеології проводять Інститути НАН України: геохімії і фізики мінералів, геологічних наук, геології й геохімії горючих копалин, геофізики.
РАДІОГІДРОГЕОЛОГІЯ, *радиогидрогеология – галузь гідрогеології, що вивчає природні радіоактивні води, поширення й умови їх формування та зв’язок з родовищами радіоактивних корисних копалин.
РАДІОДАЛЕКОМІР, *радиодалекомер – прилад, яким визначають, використовуючи радіохвилі, віддаль до об’єктів. Принцип дії Р. ґрунтується на визначені часу поширення радіосигналів від приладу до об’єкта і назад або на вимірюванні різниці фаз чи частот випроміненого та прийнятого радіосигналів за час проходження їх вздовж вимірюваної лінії. В геодезичних Р. час розповсюдження радіохвиль вимірюють фазовим способом.
РАДІОЗАХИСТ, *радиозащита – вид систем попереджувальної сигналізації при наближенні до небезпечної зони. Складається з індивідуальних передатчиків, якими оснащені робітники, і приймачів, які встановлюються в небезпечних зонах.
РАДІОЛЯРИТ, *радиолярит – зоогенна гірська порода, основу якої складають рештки радіоляріїв (підклас одноклітинних тварин).
РАДІОМЕТР, *радиометр – 1) Прилад для вимірювання променистої енергії (світла тощо). 2) Р. р а д і о т е х н і ч н и й — прилад для вимірювання потужності випромінювання радіо-хвиль. 3) Р. а к у с т и ч н и й — прилад для вимірю-вання звукового тиску. 4) Р. г е о ф і з и ч н и й — прилад для радіометричних методів геологічної розвідки.
РАДІОМЕТРИЧНА РОЗВІДКА, *радиометрическая разведка – група геофізичних методів дослідження, що базуються на природній радіоактивності гірських порід. Методи радіометричної розвідки поділяють на іонізаційні, імпульсні й люмінесцентні. Використовують у комплексі з іншими геологічними методами при пошуках і розвідці радіоактивних та інших руд і геологічному картуванні.
РАДІОМЕТРИЧНА СЕПАРАЦІЯ, *радиометрическая сепарация – спеціальний метод збагачування корисних копалин який здійснюється в залежності від природної або наведеної радіоактивності. Відомо біля двадцяти методів Р.с. Біля десяти застосовуються у промисловості. Р.с. використовують для попереднього збагачування і в довідних операціях по збагачуванню руд чорних металів, алмазних та ін. неметалічних корисних копалин. Див. також радіометричні сепаратори.
РАДІОМЕТРИЧНІ СЕПАРАТОРИ, *радиометрические сепараторы – апарати для збагачування корисних копалин методом радіометричної сепарації. В Р.с. обробляють матеріал крупністю від 250 до 0,5 мм. Один з найбільш поширених – стрічковий Р.с.
РАДІОМЕТРІЯ, *радиометрия – 1) Розділ фізики, що вивчає способи вимірювання енергії випромінювання. 2) Метод розвідування корисних копалин, який полягає у використанні радіохвиль для визначення структури гірських порід. 3) Метод для виявлення радіоактивних руд та вод.
РАДІОСПЕКТРОСКОПІЯ, *радиоспектроскопия – розділ фізики, в якому вивчаються спектри випромінювання й поглинання найкоротших радіо-хвиль. Методи Р. застосовують для вивчення структури речовини, моментів атомних ядер тощо.
РАНЖУВАННЯ, *ранжирование – послідовне розміщення чогось; Р. в е л и ч и н — розміщення величин у певному порядку за ступенем важливості, значущості. Застосовують у моделюванні.
РАПТОВИЙ ВИКИД (вугілля та газу), *внезапный выброс (угля и газа) – самочинне миттєве руйнування частини вугільного масиву біля вибою гірничої виробки, що супроводжується викидом вугілля та інтенсивним виділенням газу (метану).
РАТОВКІТ, *ратовкит, **ratofkite – землистий, темно-фіолетовий флюорит осадового походження, який утворює дрібні зерна з доломітизованих вапняках.
РАУХТОПАЗ, *раухтопаз – мінерал, кварц. Ювелірний камінь.
РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ, *рационализация – організація будь-якої діяльності доцільнішими способами, ніж існуючі, поліпшення, вдосконалення чогось; Р. в и р о б н и ц т в а — сукупність організаційно-технічних заходів, спрямованих на якнайефективніше використання наявних виробничих ресурсів і якнайдоцільнішу організацію виробничих процесів.
РАШПІЛЬ, *рашпиль – напилок з великою точковою насічкою. Засто-совують для обробки поверхонь деревини, шкіри, м’якого металу й пластмас.
РЕ…, *ре… – префікс, що означає зворотну або повторну дію.
РЕАҐЕНТ, *реагент, **reagent – одна з речовин, яка бере участь у певній хімічній реакції; при вивченні механізмів реакцій під Р. часто розуміють сполуку, що вступає в реакцію, атакуючи іншу – субстрат. Р. широко застосовують у збагаченні корисних копалин, зокрема у флотації. Див. також Реактив.
РЕАКТИВ, *реактив – речовина, що при взаємодії з іншою спричинює характерну реакцію. Використовують у хімічному аналізі.
РЕАКТИВНІСТЬ ВІДНОСНА, *относительная реакционная способность, **relative reactivity – здатність до реакції певних атомів чи груп в молекулі, віднесена до здатності реаґування їх у еталонній сполуці; кількісно характеризується відношенням констант швидкості чи констант рівноваги відповідних реакцій.
РЕАКТИВНО-ТУРБІННЕ БУРІННЯ, *реактивно-турдинное бурение – метод спорудження вертикальних стволів чи свердловин великого діаметра (до 5 м) кількома турбобурами, з’єднаними в один аґреґат з долотами, що здійснюють планетарний рух, перекриваючи всю площу вибою.
РЕАКЦІЯ, *реакция – 1) Дія, стан, процес, що виникають за певних умов у відповідь на будь-які впливи, подразнення, враження. 2) Р. х і м і ч н а — взаємодія між двома і більше речовинами, внаслідок якої утворюється нова речовина.
РЕАЛЬҐАР, *реальгар, **realgar – As4S4. Мінерал класу сульфідів. Сульфід миш’яку. Входить до складу миш’якових руд. Сингонія моноклінна. Густина 3,5. Твердість 1,5-2,0. Колір оранжево-червоний. Блиск смоляний. Зустрічається в гідротермальних родовищах разом з аурипігментом. Використовують як фарбу.
РЕАЛЬНИЙ, *реальный, **riel – 1) Дійсний, існуючий. 2) Можливий для виконання, здійсненний.
РЕВЕРСУВАННЯ, *реверсирование – зміна напряму руху робочих частин машини на зворотний.
РЕГЕНЕРАТИВНИЙ, *регенеративный – пов’язаний з відновленням чого-небудь.
РЕҐЕНЕРАТОР, *регенератор – 1) Відновник. 2) Пристрій (переважно камера) для вловлювання й використання тепла відхідних (напр. з промислових печей) газів.
РЕҐЕНЕРАЦІЯ, *регенерация – відновлення цінних вихідних властивостей матеріалів або речовин після використання їх.
РЕГРЕСИВНЕ ЗАЛЯГАННЯ, *регрессивное залегание – залягання гірських порід морського походження в умовах відступання моря. Характерна закономірна зміна фацій від відносно глибоководних до мілководних на площі та у вертикальному розрізі.
РЕГРЕСІЯ, *регрессия – 1) Повільне відступання моря від берегів внаслідок підняття суші й опускання океанічного дна, зменшення об’єму води в океанічному басейні. Регресії неодноразово відбувалися протягом геологічної історії, як правило, співпадаючи з епохами гороутворення. 2) Форма зв’язку між випадковими величинами.
РЕГУЛЯТОР, *регулятор – механічний або інший автоматичний пристрій, що підтримує незмінність швидкості, температури тощо або змінює їх за певним режимом.
РЕЖИМ ГІРНИЧИХ РОБІТ, *режим горных работ – встановлена проектом чи дослідженням послідовність виконання у часі об’ємів розкривних та видобувних робіт на кар’єрах.
РЕЖИМ ПОКЛАДУ НАФТИ, ГАЗУ, *режим залежей нефти, газа – механізм проявлення в покладах пластової енергії різного виду, що обумовлює приплив нафти чи газу до експлуатаційної свердловини. Залежить від геологічної будови, фізико-хімічних властивостей пласта.
РЕЖИМ РОБОТИ ГІРНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА, *режим работы горного предприятия – встановлені порядок і тривалість виробничої діяльності у визначеному календарному періоді (доба, тиждень, місяць, рік), що враховує технологію виробництва, визначає час виробничої роботи та час перерв, змінність роботи, тривалість змін.
РЕЗЕРВУАРНИЙ ПАРК, *резервуарный парк – комплекс взаємозв’язаних окремих резервуарів чи груп резервуарів для зберігання чи накопичення рідких продуктів (нафти, нафтопродуктів, рідких вуглеводнів, води та ін.). Обладнується технологічними трубопроводами, запірною арматурою, насосними установками, системами скорочення втрат продуктів, безпеки, пожежогасіння, засобами автоматизації. Резервуарні парки забезпечують рівномірне завантаження магістральних трубопроводів, компенсацію пікових та сезонних нерівномірностей у споживанні нафти, створення запасів і т. п. Місткість резервуарів однієї групи до 200 тис. м3.
РЕЗЕРФОРД, *резерфорд – одиниця радіоактивності. Радіоактивність дорівнює 1 р, якщо за 1 сек відбувається 106 розпадів. Частіше користуються одиницею радіоактивності кюрі (1 кюрі дорівнює 37 000 р). Від прізвища англійського фізика Е. Резерфорда.
РЕЗИСТЕНТНІСТЬ, *резистентность – опірність.
РЕЗИСТИВИМЕТРІЯ, *резистивиметрия – вимірювання питомного електричного опору бурового розчину та інших рідин, що заповнюють свердловину.
РЕЗИСТОР, *резистор – нерегульований електричний активний опір, призначений для обмеження струму в електричному колі.
РЕЙКА ГЕОДЕЗИЧНА, *рейка геодезическая – 1) Вимірювальний пристрій, який використовують при нівелюванні. Рейка геодезична — дерев’яний брусок завдовжки 1.5; 2; 3; 4 м; шириною 10…20 см; товщиною 2…3 см з нанесеною на його поверхню шкалою. 2) Багатозначна міра довжини, яка входить в комплекти багатьох маркшейдерсько-геодезичних приладів. За призначенням, конструкцією та видами шкал розрізняють Р.г. нівелірні, тахометричні, далекомірні і спеціальні.
РЕЙКОВИЙ ТРАНСПОРТ, *рельсовый транспорт – засіб транспортування по підземних та відкритих виробках, що здійснюється по рейковій колії. Це локомотивний транспорт, самокатна відкатка по коліях, відкатка по коліях кінцевим та нескінченним канатом.
РЕКОГНОСЦИРОВКА, *рекогносцировка – попереднє обстеження місцевості або гірничих виробок при виконанні геодезичних чи маркшейдерських робіт.
РЕКОНСТРУКЦІЯ ГІРНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ, *реконструкция горных предприятий – комплекс заходів, спрямованих на корінну чи часткову перебудову технологічного комплексу діючих гірничих підприємств. Реконструюються кар’єри, шахти, газові та нафтові промисли, збагачувальні фабрики. Основні причини реконструкції — зниження виробничої потужності, продуктивності праці, погіршення умов праці та ін. Базується на оновленні основних фондів — активний (обладнання) і пасивний (будівлі та споруди).
РЕКРИСТАЛІЗАЦІЯ, *рекристаллизация – процес росту одних зерен кристалічного тіла, що складається з багатьох дрібних кристалів, за рахунок інших.
РЕКТИФІКАЦІЯ, *ректификация – розділення рідких сумішей, що містять два або кілька компонентів різної питомої ваги багаторазовим випаровуванням суміші й конденсацією пари. Застосовують у хімічній, нафтовій, спиртовій промисловості тощо.
РЕКУЛЬТИВАЦІЯ, *рекультивация – комплекс гірничо-технічних, інженер-но-будівельних, меліоративних, сільськогосподарських, лісокультурних робіт, спрямованих на відновлення земель, порушених гірничими роботами.
РЕКУПЕРАЦІЯ, *рекуперация – виділення й уловлення з метою повторного використання газів, парів тощо, які перебувають у суміші з іншими речовинами (напр., у металургійному виробництві).
РЕЛАКСАЦІЙНИЙ, *релаксационный – пов’язаний з релаксацією; р – і к о л и в а н н я — стрибкоподібні коливання які за формою (графіком) дуже відрізняються від синусоїдальних (гармонічних) коливань завдяки тому, що в системах, де вони відбуваютья, істотну роль відіграють дисипативні сили (тертя, в’язкість — у механічних системах, активний опір — у електричних системах).
РЕЛАКСАЦІЯ, *релаксация – поступовий перехід фізичко-хімічної системи з нерівноважного стану, спричиненого зовнішніми впливами, в рівноважний. До Р. належать: вирівнювання концентрації розчиненої речовини в розчині після того, коли вона вся розчинилася; розрядження електричного конденсатора тощо. Характеризують різні види Р. часом її перебігу.
РЕЛАКСАЦІЯ НАПРУЖЕНЬ У ГІРСЬКИХ ПОРОДАХ, *релаксация напряженностей в горных породах – зміна у часі поля напружень зразка породи чи гірського масиву в умовах, що перешкоджають зміні деформацій. Полягає у зменшенні пружної та збільшенні пластичної деформації при незмінній загальній.
РЕЛЕ, *реле, ** relay – автоматичний пристрій, який реагує на зміни параметра (температури, тиску тощо) і який в разі досягнення параметром заданої величини замикає або розмикає електричне коло.
РЕЛЕ ВИТОКУ, *реле утечки – захисний пристрій від витоку струму в землю в електричних мережах з ізольованою нейтраллю. Широко застосовується в шахтних електромережах.
РЕЛІКТОВІ ҐРУНТИ, *реликтовые грунты – ґрунти минулих часів ґрунтоутворення. Зустрічаються в товщах лесу (рідше — в інших відкладах) у вигляді темних прошарків, часто з кротовинами тощо. Вивчення реліктових ґрунтів дає можливість відтворити умови минулих геологічних епох.
РЕЛЬЄФ, *рельеф – сукупність нерівностей поверхні суші, дна океанів та морів, різноманітних по обрисах, розмірах, походженню, віку та історії розвитку.
РЕЛЯТИВНИЙ, *релятивный – відносний.
РЕМОНТ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК, *ремонт горных выработок – комплекс технічних заходів, направлених на відновлення експлуатаційного стану гірничих виробок. До структури ремонтних робіт входять заміна окремих зруйнованих рам чи їх елементів, підсилення кріплення, підривання підошви, виправлення рейкового шляху і т. п.
РЕНІЙ, *рений – хімічний елемент VII групи періодичної системи, символ Re, ат. н. 75; ат.м. 186,207. Сріблясто-білий тугоплавкий метал. Хімічно дуже стійкий. Застосовують у сплавах, вакуумній техніці, як каталізатор тощо. Від назви р. Рейну.
РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ГІРНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА, *рентабельность горного предприятия – узагальнений показник економічної ефективності виробництва, що використовується для оцінки фінансово-господарської діяльності підприємств.
РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ЗАГАЛЬНА, *рентабельность общая – відношення балансового прибутку до середньорічної вартості виробничих фондів за їх початковою оцінкою.
РЕНТГЕН, *рентген – одиниця дози (кількості) рентгенівського чи гамма-проміння, яка спричиняє в 0,001293 ґ повітря (тобто в 1 см3 при норм. тиску) утворення йонів, сумарний електричний заряд одного знака яких становить одну електростатичну одиницю електрики. Від прізвища німецького фізика В.-К. Рентгена.
РЕНТГЕН-ЕКВІВАЛЕНТ, *рентген-еквивалент – 1) Б і о л о г і ч н и й е к в і в а л е н т р е н т г е н а (б е р) — кількість будь-якого іонізуючого випро-мінювання, що відповідає за своєю біологічною дією 1 рентгенові рентгенівського або гамма-проміння. 2) Ф і з и ч н и й е к в і в а л е н т р е н т г е н а (ф е р) — доза будь-якого іонізуючого випромінювання, яка створює таку саму кількість пар йонів, як і доза в 1 р.
РЕНТГЕНІВСЬКЕ (ПУЛЮЄВЕ) п р о м і н н я, *рентгеновский(пулюев) л у ч – короткохвильове електромагнітне проміння, довжина хвиль якого становить приблизно від 0,0001 А до до кілька сот ангстремів (1 А = 10 —10 м). Р. п. виникає від різкого гальмування руху електронів у речовині. Застосовуєть у науці, техніці, медицині. Від прізвища німецького фізика В.-К. Рентгена.
РЕНТГЕНІВСЬКИЙ (ПУЛЮЄВЕ), *рентгеновский (пулюев) – пов’язаний з рентгенівським (пулюєвим) промінням; Р(П). т р у б к а — електровакуумний прилад (скляна трубка з впаяним катодом і анодом) для одержання рентгенівського проміння; Р(П). д е ф е к т о с к о п і я — виявлення наявності, місця і розмірів дефектів у матеріалах і виробах просвічування рентгенівським промінням; Р(П). м і к р о с к о п і я — сукупність методів дослідження мікроскопічної будови об’єктів за допомогою рентгенівського проміння; Р(П). а н а л і з — метод дослідження атомного й молекулярного складу і структури речовин за допомогою рентгенівського (пулюєвого) проміння. Розрізняють: рентгенодефекто-скопічний аналіз, рентгеноспекральний аналіз і рентгеноструктурний аналіз.
РЕНТГЕНО…(ПУЛЮЄ…), *рентгено…(пулюе…) – у складних словах відповідає поняттю “рентгенівське(пулюєве) проміння”.
РЕНТГЕНОГРАМА (ПУЛЮЄГРАМА), *рентгенграмма (пулюеграмма) – зображення на рентгенівській плівці, утворене внаслідок дії на неї ренгенівського (пулюєвого) проміння, що пройшло через досліджуваний об’єкт. Розрізняють тіньові та інтерференційні Р(П).
РЕНТГЕНОГРАФІЯ (ПУЛЮЄГРАФІЯ), *рентгенография (пулюеграфия) – 1) Метод дослідження речовини за допомогою рентгенівського (пулюєвого) проміння. 2) Фотографування у рентгенівському (пулюєвому) промінні.
РЕНТГЕНМЕТР (ПУЛЮЄМЕТР), *рентгенометр (пулюєметр) – прилад для вимірювання кількості рентгенівського (пулюєвого) проміння або гамма-проміння в рентгенах.
РЕНТГЕНОТЕХНІКА (ПУЛЮЄТЕХНІКА),*рентгентехника (пулюетехника) – сукупність методів і апаратури, за допомогою яких одержують і використовують рентгенівське (пулюєве) проміння, а також виготовляють відповідні прилади, механізми тощо.
РЕОЛОГІЯ, *реология – наука про текучість і деформацію суцільних середовищ (напр. звичайних в’язких рідин і рідин аномальної в’язкості). Методи реології використовують у металургійному та полімерному виробництві, гірничій справі, приготуванні суспензій та гідросумішей тощо.
РЕОМЕТР, *реометр – прилад, яким вимірюють витрати газів.
РЕОСТАТ, *реостат – електричний прилад, яким змінюють опір електричного кола, регулюють струм або напругу.
РЕПЕР (У ГЕОДЕЗІЇ), *репер – знак, що позначає і закріплює на місцевості точку земної поверхні, висоту якої над рівнем моря визначено нівелюванням.
РЕПРЕЗЕНТАТИВНИЙ, *репрезентативний – представницький.
РЕПРОДУКУВАТИ, *репродуктировать – робити репродукцію чогось; відтворювати.
РЕСИВЕР, *ресивер – сталева посудина для нагромадження газів, пари чи повітря, а також для вирівнювання їх тиску у разі нерівномірної витрати або надходження.
РЕСПІРАТОР, *респиратор, **respirator – прилад для захисту органів дихання, зору й слуху від дії шкідливого пилу фільтрацією вдихуваного повітря.
РЕТОРТА, *реторта – 1) Посудина грушовидної форми з повернутим у бік носком для перегонки й розкладення речовини нагрівання. 2) Вогнетривка посудина різних форм, у якій нагрівають матеріали в промислових печах.
РЕТРОГРАДНІ ЯВИЩА, *ретроградные явления – перехід природних вуглеводневих багатокомпонентних систем з однофазного газоподібного (однофазного рідкого) стану в двофазний парорідинний стан при ізотермічному зниженні тиску (ретроградна конденсація) та ізобаричному зменшенні температури (ретроградне випарювання).
РЕЧОВИНА, *вещество – один з двох відомих на сьогодні видів матерії. Сукупність дискретних утворень, що мають масу спосою. Відомо 4 стани Р.: гази, тверді тіла, рідини і плазма. Р. складається з електронів, протонів та нейтронів. Вся різноманітність фізичних та хімічних властивостей Р. зумовлюється взаємодією між електронами та атомними ядрами, а також між атомами, молекулами, йонами.
РЕЧОВИНА ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНА (ПАР), *поверхностно-активное вещество (ПАВ), **surface-active agent – хімічна сполука, яка при розчиненні зосереджуючись на поверхні розділу фаз викликає зменшення поверхневого (міжфазного) натягу, тобто впливає на енергетичний стан і структуру, а отже, і властивості міжфазної поверхні. Такі речовини мають дифільну будову (містять як ліофільні, так і ліофобні групи). Можуть бути йоногенними або нейоногенними.
РЕЧОВИНИ ПРОСТІ, *вещества простые, **simple substances – клас гомоатомних мінералів, які характеризуються головним чином атомними структурами з металічним типом зв’язку (самородні метали), молекулярними кристалічними ґратками (самородні металоїди). Складається з атомів лише одного елементу й може існувати в алотропних видозмінах. На їх долю припадає не більше 0,1% земної кори, але деякі з них досить поширені й мають велике значення, наприклад: платина, золото, алмаз, сірка та інші.
РЕЦЕСИВНИЙ, *рецесивный – прихований; той, що не виявляється.
РИНКОЛІТ, *ринколит, **rinkolite. Діортосилікат – Na2Ca4CeTiOF3[Si2O7]2. Характерний мінерал нефелінових сієнітів та їх пегматитів.
РИШТАК, *рештак, **pan – 1) металічний секціонований жолоб скребкового конвеєра. 2) жолоб для стікання води.
РІВЕНЬ, *уровень, – прилад для вимірювання малих кутів нахилу та для приведення ліній і площин у горизонтальне чи вертикальне положення; одна із складових частин багатьох маркшейдерських інструментів. Див. також ватерпас.
РІВЕНЬ ПІДЗЕМНИХ ВОД, *уровень подземных вод – перевищення вільної чи п’єзометричної поверхні вод у даній точці по відношенню до будь-якої площини порівняння (наприклад, по відношенню до рівня моря).
РІВНОМІР, *равномер – прилад для замірювання рівнів води у свердловинах, шурфах, колодязях і т. п.
РІВНОПАДНІСТЬ, *равнопадаемость – явище падіння з однаковою швидкістю різновеликих частинок легкого і важкого матеріалів. Уявлення про Р. є теоретичною основою для ґравітаційних процесів збагачення корисних копалин. Коєфіцієнт Р – ті – це співвідношення діаметра зерна легкого матеріалу до діаметра зерна важкого матеріалу, який є рівнопадаючим з ним за даних умов вільного падіння.
РІДКІСНИХ МЕТАЛІВ І НАПІВПРОВІДНИКОВИХ МАТЕРІАЛІВ ПРОМИСЛОВІСТЬ, *редких металлов и полупроводниковых материалов промышленность – галузь кольорової металургії, підприємства якої добувають і збагачують руди рідкісних металів, а також виробляють рідкісні метали, сполуки і сплави на їх основі та напівпровідникові матеріали. Промисловість рідкісних металів – молода галузь техніки, яка почала розвиватися на початку ХХ ст. Виробництво літієвих концентратів вперше розпочато в США (1905 р. – 72 т.), рубідію і цезію розвинулося тільки за останні 50 років, берилій ще в 30-тих роках майже не мав практичного застосування, але вже в 1960 р. виробництво його концентратів досягло 10 тис. т. Виробництво урану в ряді країн світу різко виросло після 1942-43 рр. В Україні вироблення рідкіснометалевої продукції почалося з освоєнням 1939 року цирконієвого родовища в Донецькій області. На базі Малишівського родовища титано-цирконієвих пісків введено в дію Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат напівпровідникових матеріалів, рідкісних металів і їх сполук.
РІДКІСНОМЕТАЛЕВІ РУДИ (РУДИ РІДКІСНИХ МЕТАЛІВ), *редкометал-лические руды (руды редких металлов) – природні мінеральні утворення, що містять у собі рідкісні елементи у вигляді самостійних мінералів чи ізоморфних домішок, розсіяних у рудних та жильних мінералах у кількостях, достатніх для рентабельного промислового добування. Елементи, що відносяться до рідкісних, складають майже половину системи елементів Д.І. Менделєєва, хоча на них припадає тільки близько 0.2 % земної кори. Великі родовища зустрічаються рідко.
Елементи та їх руди:
Літій, рубідій, цезій — спорумен, петаліт, евкриптіт, полуцит, слюди.
Берилій — берил, фенакит, бертенандит, гентгельвін.
Стронцій — целестин, стронціаніт, апатит.
Цирконій, гафній — циркон, баделеїт, циртоліт, малакон.
Тантал — танталіт, мікроліт, водженіт, колумбіт, лопарит.
Ніобій — пірохлор, лопарит, колумбіт.
Кадмій — сфалерит (клейофан, збагачений кадмієм, пшибраміт і коломорфний сфалерит ), галеніт, халькопірит.
Галій, індій, талій — халькопірит, сфалерит, каситерит, боксити, енаргіт, германіт, галеніт, сульфосолі свинцю ( геокроніт, менегеніт), коломорфний пірит, марказит, коломорфний молібденіт.
Скандій — тортвейтит, фосфорити, боксити, циркон, вольфраміт, каситерит, цинвальдит, берил.
Германій — германіт, реньєрит, аргиродит, гумати германію, вугілля, магнетит, гематит, борніт, сфалерит, халькопірит, енаргіт, тетраедрит, тенантит, сульваніт.
Селен, телур — халькопірит, галеніт, сфалерит, пірит, піротин, арсенопірит, бляклі руди. Молібденіт, кіновар.
Реній — молібденіт, борніт, халькопірит.
Ітрій, лантаноїди торієвої групи — ітросинхизит, монацит, ксенотим.
Лантаноїди цезієвої групи — бастнезит, паризит, монацит, лопарит, апатит.
Титан – магнетит, ільменіт, перовськіт, рутил, лейкоксен.
Уран – уранініт, настуран, браненит, самарскит, евксеніт, фергусоніт, отеніт, торберніт, тухоліт, кофініт, уранова смолка, картоніт, тюямуніт.
РІЗЕЦЬ, *резец — 1) Інструмент, що руйнує масив при ковзанні вздовж його поверхні, тобто інструмент, здійснюючий руйнування різанням. Розрізняють Р. стрижневі та дискові. 2) Р. буровий — інструмент для руйнування гірських порід при бурінні шпурів.
РІЗЕЦЬ ВУГІЛЬНИЙ, * резец угольный — різець для руйнування вугілля.
РОБОТА, *работа – у фізиці величина, яка характеризує перетворення енергії з одного виду в інший, яке відбувається в даній фізичній системі. В механіці Р. є мірою дії сили і залежить від величини, напрямку цієї сили та переміщення точки її прикладання. Поняття Р. застосовують також у термодинаміці, інш. галузях науки і техніки, зокрема, у гірничій науці. У Міжнародній системі одиниць Р. вимірюють у джоулях.
РОБОЧА ХАРАКТЕРИСТИКА СТОЯКА, *рабочая характеристика стойки — характер зміни опору стояка при зміні його піддатливості.
РОБОЧА ШВИДКІСТЬ ПОДАЧІ ГІРНИЧОЇ МАШИНИ, *рабочая скорость подачи горной машины — швидкість переміщення гірничої машини в заданому напрямку в процесі виконання операції виймання корисної копалини.
РОБОЧЕ НАВАНТАЖЕННЯ НА КРІПЛЕННЯ, *рабочая нагрузка на крепление — навантаження на кріплення в період його експлуатації. Розрізняють Р.н.н.к. розрахункове, що визначається розрахунком або задається при конструюванні кріплення, та фактичне, яке в дійсності несе кріплення під час експлуатації. Розрахункове навантаження на кріплення приймається менше граничного (яке викликає руйнування кріплення).
РОБОЧИЙ ГОРИЗОНТ КАР’ЄРУ, *рабочий горизонт карьера — горизонтальна площина, що перетинає масив порід в контурах кар’єру на рівні установки виймально-навантажувального і транспортного устаткування, призначеного для розробки уступу. На Р.г.к. розташовуються робочі майданчики.
РОБОЧИЙ ГОРИЗОНТ ШАХТИ, *рабочий горизонт шахты — відкатний (транспортний) горизонт поверху, на якому виконуються переважно очисні роботи.
РОГОВА ОБМАНКА, *роговая обманка, **common hornblende – мiнерал гiдросилiкату кальцiю, магнiю та залiза; група амфiболiв має призматичнi кристали з гексагональним перерiзом. Бідний на SiO2 і збагачений закисним залізом. Може бути волокнистим, тонкозернистим або стовпчатим. Важливий породоутворюючий мінерал інтрузивних вивержених порід середньої основності і метаморфічних порід (амфіболітів, амфіболітових сланців, ґнейсів). Сингонія моноклінна. Густина 3,1-3,3. Твердість 5,5-5,6. Колір зелений, бурий, чорний. Поширений переважно у вивержених породах, але може бути також у середньозернистих метаморфiчних породах як продукт змiни пiроксену.
РОДІЙ, *родий – хімічний елемент VІІІ групи періодичної системи, символ Rh, ат. н. 45; ат.м. 102,9055. Сріблястий метал, належить до платинових металів. Хімічно пасивний. Застосовують для гальванічного покриття, а також у сплавах з платиною для виготовлення хімічного посуду, як каталізатор тощо.
РОДОВИЩЕ КОРИСНИХ КОПРАЛИН, *месторождение полезных ископаемых, **deposit of useful mineral – 1) Природне нагромадження корисних копалин, що за якістю та умовами залягання придатне для промислового освоєння. Концентрації в земній корі певних мінералів, розробка яких економічно вигідна. 2) Будь-яке скупчення мінералів в земній корі.
РОДОНІТ, *родонит, **rhodonite – (Mn,Ca)5[Si5O15]. Мінерал класу силікатів, рожевого, іноді рожево-сірого кольору. Ланцюжкової будови з групи піроксеноїдів. Сингонія триклінна. Густина 3,4-3,7. Твердість 5.5…6.5. Блиск скляний. Поширений мінерал метаморфізованих марганцевих руд. Використовують як виробне каміння; продукти вивітрювання — як марганцеву руду. В Україні зустрічається в Карпатах.
РОДОХРОЗИТ, *родохрозит, **rhodochrosite – Mn[CO3]. Марганцевий шпат – мінерал класу карбонатів. Сингонія тригональна. Густина 3,7. Твердість 3,5-4,0. Блиск скляний. Колір білий, рожевий, червоний, коричневий. Важливий мінерал осадових родовищ марганцю. В Україні є в Нікопольському марганцевому басейні. Руда марганцю.
РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИЙ КЛАПАН, *разгрузочный клапан — клапан, за допомогою якого здійснюється розвантаження гідравлічних стояків кріплення від гірського тиску.
РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ, *разгрузочное устройство — 1) Пристрій у вигляді вирви або жолобу для розвантаження гірської маси з конвейєрів. 2) Приймальний пристрій на поверхні для розвантаження гірської маси з скіпів, перекидних клітей і вагонеток. Р.п. можуть бути двох типів: з приймальним бункером і зі шлюзом. В пристроях з приймальним бункером нижня частина останнього переходить в трубу, до якої приєднується пластинчатий або хитний живильник. Рівень гірської маси в бункері контролюється сигналізатором герметичності. Р.п. зі шлюзом складається з приймального бункера, верхнього і нижнього затворів, приводу з кривошипно-шатунним механізмом, електродвигуна, електрогідроприводу та ін. Гірська маса, що висипається з скіпа, відкриває верхній затвор і заповнює бункер; після цього за допомогою приводу відкривається нижній затвор, і гірська маса висипається з бункеру у залізничні вагони.
РОЗВАНТАЖУВАЛЬНІ КРИВІ, *разгрузочные кривые — спеціальні криволінійні металоконструкції, що встановлюються на верхньому приймальному майданчику стволу шахти для механічного (примусового) розвантаження скіпів та перекидних клітей.
РОЗКІСКА, *раскоска – простір, утворений з одного чи двох боків підземної виробки в результаті виймання ділянок корисної копалини біля неї. Використовується для закладки породи, розташування конвеєра. Розрізняють Р. верхню, двобічну, нижню та однобічну.
РОЗКОНСЕРВАЦІЯ ЗАПАСІВ, *расконсервация запасов – комплекс заходів, який забезпечує відробку законсервованих запасів.
РОЗКРИВ (РОЗКРИВНІ ПОРОДИ), *вскрыша(вскрышные породы) – гірські породи, що покривають і вміщують корисну копалину й підлягають вийманню та переміщенню у процесі ведення відкритих гірничих робіт. Розкрив зовнішній — породи, що покривають корисну копалину; розкрив внутрішній — породи, що вміщують корисну копалину.
РОЗКРИВАЮЧІ ВИРОБКИ, *вскрывающие выработки – виробки, що призначені для розкриття шахтного поля на першому або наступних горизонтах. Усі Р.в. є капітальними; до них відносять вертикальні та похилі стволи, штольні, похилі (спіральні) з’їзди, навколоствольні двори, капітальні квершлаги, ґезенки, збійки, центральні вентіляційні шурфи, “передавальні” похили і бремсбеґи та ін.
РОЗКРИВНІ РОБОТИ, *всрышные работы – відкриті гірничі роботи по вийманню та переміщенню порід (розкриву), що покривають і вміщують корисну копалину, з метою підготовки її запасів до виймання.
РОЗКРИТТЯ ЗРОСТКІВ, *раскрытие сростков, **erushing of infergrown pieces, ***Zerkleinerung der Verwachsungen – дроблення або подрібнення зростків для поділення їх на складові компоненти.
РОЗКРИТТЯ РОДОВИЩА, *вскрытие месторождения – 1) При підземному способі розробки – проведення (проходка) виробок, що відкривають доступ з поверхні до всього рудного тіла, пласта або його частини та забезпечують можливість проведення підготовчих виробок. 2) При відкритому способі розробки – проведення (проходка) системи капітальних гірничих виробок, що встановлюють транспортний зв’язок між пунктами навантаження гірської маси у кар’єрі та пунктами її розвантаження на поверхні (збагачувальними фабриками, складами, відвалами розкривних порід, тощо). Здійснюється здебільшого за допомогою капітальних траншей, рідко – шахтними стволами, штольнями, тунелями та іншими підземними виробками.
РОЗКИТТЯ ШАХТНОГО ПОЛЯ, *вскрытие шахтного поля – проведення комплексу капітальних виробок, що відкривають доступ з поверхні до шахтного поля або його частини.
РОЗМАГНІЧУЮЧИЙ АПАРАТ, *размагничивающий аппарат, **demagne-tizing device, ***entmagnetisiertes Gerдt – апарат для магнітної обробки пульпи, в якому знімається залишкова намагніченість магнітних часток і руйнуються магнітні флокули.
РОЗПУШЕНІСТЬ ВІДСАДЖУВАЛЬНОЇ ПОСТЕЛІ, *разрыхленность отсадочной постели, *looseness of jig bed, ***Bettauflockerung – один з головних інтегральних параметрів процесу збагачення корисних копалин у відсаджувальних машинах, ступінь віддалення окремих часточок відсаджувальної постелі одна від одної. Р.в.п. є зв’язуючою ланкою між технологічними та гідродинамічними параметрами. Використовується як контролюємий параметр у ряді систем автоматичного регулювання відсаджувальним процесом. Крім того, періодично контролюється оператором відсаджувальної машини за побічними виявами ( по щільності відсаджувальної постелі).
РОЗРИВИ ТЕКТОНІЧНІ, *разрывы тектонические – розломи, диз’юнктиви — загальна назва різних видів тектонічних порушень суцільності верств земної кори, що супроводяться переміщенням розірваних частин геологічних тіл (наприклад, скиди, насуви, шар’яжі). В Україні поширені в Карпатах, Кримських горах, на Донецькій височині.
РОЗРІЗ (У ГІРНИЧІЙ СПРАВІ), *разрез (в горном деле) – 1) Зображення у певному масштабі пласта (покладу) корисної копалини або гірничої виробки в проекції на січну площину. 2) Гірниче підприємство (кар’єр) по видобуванню вугілля відкритим способом (вугільний розріз) або розсипних корисних копалин.
РОЗРІЗ ВУГІЛЬНИЙ, *разрез угольный — гірниче підприємство по видобутку вугілля відкритим способом, технологічний гірничий комплекс, який складається з кар’єру, навантажувально-транспортного і відвального господарств, ремонтно-механічних майстерень, інколи — сортувальні і збагачувальної фабрики.
РОЗРОБКА РОДОВИЩ КОРИСНИХ КОПАЛИН, *разработка месторожде-ний полезных ископаемых – комплекс гірничих робіт, пов’язаних із видобуванням корисних копалин. Є відкрита, підводна й підземна розробка родовищ. Родовище з невеликим вмістом корисних копалин, з наявністю розсіяних елементів розробляють методами геотехнології.
РОЗСИПИ, РОЗСИПИЩА, *россыпи – природне скупчення дрібних уламків гірських порід, що містять різні корисні копалини. Утворюються внаслідок руйнування корінних порід або родовищ. Розсипища розрізняють за походженням, типом корисних копалин, віком. Поширені розсипища золота, ільменіту, бурштину. За ґенезисом Р. розділяють на п’ять груп: елювіально-делювіальні, аллювіальні, прибережні (морські та озерні), льодовикові, золові. Основний спосіб розробки – відкритий. При цьому застосовують: драги, гідромонітори, екскаватори, скрепери.
РОЗСІЧКА, *рассечка – підземна коротка гірнича виробка, створена розширенням вентиляційного штреку (пройденого за потужним вугільним пластом) від лежачого до висячого боку для монтажу щитового перекриття.
РОЗСІЯНІ ЕЛЕМЕНТИ, *рассеяные элементы – група хімічних елементів, які містяться в земній корі переважно у вигляді домішок до мінералів, у складі мінеральних утворень чи металоорганічних сполук.
РОЗСТРІЛ, *расстрел — несуча балка, що замурована кінцями (двома або одним) в стінки стволу та призначена для кріплення провідників, помістів сходового відділення і трубопроводу. Р. розташовуються по стволу ярусами, в одній площині по вертикалі та горизонталі. Розрізняють Р. головні, що служать для кріплення провідників, і допоміжні — для кріплення в стволі помостів, трубопроводів та драбин. Застосовуються Р. металеві (двотаврові балки, швелерні балки та балки спеціального профілю) і дерев’яні (бруси). Переріз стволу за допомогою Р. поділяється на відділення: підйомне, сходове, трубно-кабельне та ін.
РОЗУБОЖЕННЯ (ВТРАТИ ЯКОСТІ КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ), *разубоживание (потери качества полезного ископаемого) — зниження вмісту корисного компонента або корисної складової у добутій корисній копалині у порівнянні з вмістом їх в масиві (балансових запасах) внаслідок домішки до неї порід або некондиційної корисної копалини, а також внаслідок втрат частини корисного компоненту або корисної складової (у вигляді втрат збагаченого дрібняка, при вилуговуванні корисного компонента і т. д.). Р. характеризується коефіцієнтом розубожування, що дорівнює відношенню різниці між вмістом корисного компоненту у погашених балансових запасах і у видобутій корисній копалині до вмісту його в погашених балансових запасах.
РОЗЧИНЕННЯ ПІДЗЕМНЕ, *расстворение подземное – спосіб видобутку природних мінеральних солей через свердловини шляхом переведення у водний розчин однієї чи кількох компонент. Продуктивність праці в 4 рази вища, а капітальні витрати у 7 разів менші порівняно з шахтними.
РОЗЧИННІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *растворимость горных пород – здатність гірської породи утворювати з іншими речовинами однорідні системи (розчини), в яких розчинена речовина знаходиться у вигляді атомів, молекул чи йонів.
РОЗШАРУВАННЯ ПОРІД, *разслоение пород — порушення зв’язків між шарами гірських порід в процесі їхнього зсуву.
РОПА, *рапа, **brine – соляний розчин у соляних озерах. Коли він досягає насичення, то з нього можуть виділятися мінерали солей, склад і порядок виділення яких зумовлюється фізико-хімічною рівновагою. За хімічним складом вирізняють Р. карбонатну, сульфатну й хлоридну.
РОТАМЕТР, *ротаметр – прилад для вимірювання швидкості та витрати рідини або газу при постійному перепаді тиску.
РОТАЦІЙНИЙ, *ротационный – пов’язаний з обертанням, зумовлений ним.
РОТОРНЕ БУРІННЯ, *роторное бурение – різновид обертального буріння, коли долото, яким здійснюється поглиблення вибою у свердловині циліндричної форми, обертається ротором бурової установки через колону бурильних труб.
РОТОРНИЙ ЕКСКАВАТОР, *роторный экскаватор – самохідна машина безперервної дії на гусеничному чи крокуючо-рейковому ходу з висувною чи пересувною стрілою для розкривних чи видобувних робіт верхнім (переважно) та нижнім черпанням; призначена для розробки каналів, видалення породи у відвал чи навантаження гірської маси у транспортні засоби. Застосовується на породах і вугіллях малої й середньої міцності. Ковші закріплені на роторному колесі. Місткість ковшів 0.12…3.5 м3. Кількість ковшів на колесі 8…22. Діаметр ротора 3.2…18 м. Продуктивність 690…12500 м3 за годину. В Україні є великий досвід виготовлення Р.е. — на заводах у Донецьку, Маріуполі, Новокраматорську.
РТУТНІ РУДИ, *ртутные руды – природні мінеральні утворення, що вміщують ртуть у концентраціях, при яких їх використання технічно можливе та економічно доцільне. Руди за вмістом ртуті поділяються на дуже багаті (5-10 %), багаті (до 1 %), рядові (0.2-0.3 %), бідні (0.06-0.12 %), убогі (0.02-0.05 %), ртутьвміщуючі (0.00001-0.01 %). Головний рудний мінерал — кіновар (82.6 % ртуті), другорядні — метацинабарит, самородна ртуть, лінінгетоніт та ін. На території України є Микитівське родовище ртутних руд у Донецькій області.
РТУТЬ САМОРОДНА, *ртуть самородная, **native mercury – Hg. Характерний мінерал зони окиснення ртутних родовищ, де утворюється при розкладанні кіноварі й звичайно знаходиться у вигляді невеликих крапель у порожнинах і серед уламків порід. Рідкісна.
РУБЕЛІТ, *рубелит, **rubellite – мінерал класу силікатів, червоного кольору, різновид турмаліну.
РУБІДІЙ, *рубидий – Rb – хімічний елемент І групи періодичної системи, ат. н. 37; ат.м. 85, 4678. Належить до лужних металів. Сріблясто-білий, легкоплавкий, хімічно дуже активний, на повітрі самозаймається, з водою реагує з вибухом. Належить до групи рідкісних металів. Застосовують у виробництві фотоелементів, у лампах денного світла, як каталізатор.
РУБІН, *рубин , **ruby – прозора коштовна відміна корунду червоного кольору, який зумовлений домішками хрому. Використовують як дорогоцінне каміння, при виготовленні годинникових каменів тощо.
РУДА, *руда, **ore – природна мінеральна сировина, що вміщує метали чи їх сполуки у кількостях та у вигляді, придатних для їх промислового використання. Іноді рудами називають також деякі види неметалевої сировини, наприклад, азбестова, баритова, графітова, сірчана та ін. Виділяють природно багаті і бідні руди, які вимагають збагачення; крім того є Р. що не мають промислової цінності. Розрізняють Р. мономінеральні, що складаються з одного мінерала, та полімінеральні — аґреґат цінних і супутних мінералів. Якщо в рудах є інші компоненти, вилучення яких економічно доцільне, то вони називаються комплексними. У виробничій діяльності використовуються терміни “сира руда” (видобута на гірничому підприємстві) та “товарна руда” (підготовлена до металургійної переробки).
РУДА СИРА, *руда сырая – руда, яка підлягає збагаченню.
РУДНА ЗОНА, *рудная зона – смуга розповсюдження гірських порід, що містить скупчення рудних мінералів у формі неправильних мас, жил, систем прожилок та ділянок вкраплень. Як правило, рудна зона має форму плити витягнутої в одному напрямку, яка занурюється під тим чи іншим кутом вглиб землі. Розміри зони досягають кількох десятків кілометрів за довжиною.
РУДНА ТРУБА, *рудная труба – рудне тіло, витягнуте вздовж однієї осі з овальним поперечним перерізом.
РУДНЕ ПОЛЕ, *рудное поле – сукупність територіально зближених рудних родовищ, об’єднаних спільністю походження та єдністю геологічної структури.
РУДНЕ ТІЛО, *рудное тело – обмежені скупчення руди, пристосовані до відповідного структурно геологічного елемента чи комбінації таких елементів. За формою виділяють ізометричні (рівні у всіх напрямках: штоки, штокверки, гнізда), плоскі (рудні пласти та жили), витягнуті в одному напрямку (рудні труби), рудні тіла.
РУДНИК (КОПАЛЬНЯ), *рудник, **ore mine – гірниче підприємство де видобуваються корисні копалини переважно підземним способом. Може об’єднувати кілька суміжних шахт або розрізів із загальним комплексом споруд (на поверхні) і допоміжних цехів. Є металеві, соляні та інші рудники.
РУДНИКОВА ВЕНТИЛЯЦІЯ, *рудничная вентиляция – регульований обмін повітря в гірничих виробках шахт (рудників). Застосовується з використанням у виробках вентиляційних дверей, перегородок, перемичок тощо, встановлених на поверхні землі вентиляторів(головний вентилятор). Іноді застосовують підземні допоміжні вентилятори (ними провітрюють виїмкові ділянки).
РУДНИКОВЕ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ, * рудничное электооборудование – див. електрообладнання рудникове.
РУДНИКОВИЙ ГАЗ, *рудничный газ – горючий газ без кольору і смаку, переважно без запаху, що виділяється з пластів кам’яного вугілля або тріщин прилеглих порід. Основною складовою частиною його є метан (утворює з повітрям вибухову суміш) з домішками діоксиду вуглецю та азоту, іноді водню, етану, важких вуглеводнів.
РУДНИКОВИЙ ПІДЙОМ, *рудничный подьем – сукупність засобів для переміщення (підйому, спуску) вантажів і людей між пристовбурним двором шахти і земною поверхнею. Основа рудникового підйому — підйомна установка зі скіпами (клітями). Інша назва – шахтний підйом.
РУДНИКОВИЙ ТРАНСПОРТ, *рудничный транспорт – сукупність транспортних засобів, які використовуються в підземних виробках для транспортування корисної копалини, породи, інших вантажів та перевозки пасажирів.
РУДНИКОВІ ВОДИ, *рудничные воды – підземні, іноді поверхневі води, що надходять у гірничі виробки (рудники, шахти, кар’єри) і ускладнюють умови розкриття й добування корисних копалин. Видалення і відведення рудникових вод при розробці корисних копалин здійснюють за допомогою водовідвідних споруд і спеціальних механізмів. Часто вживана назва – шахтні води.
РУДОПІДГОТОВКА, *рудоподготовка – сукупність процесів обробки руди різноманітними методами для отримання ґранулометричного та якісного складів, що визначаються вимогами наступних переробок чи нормативами на готову продукцію.
РУДОСПУСК, *рудоспуск – похила або вертикальна гірнича виробка, призначена для перепуску руди під дієї власної ваги.
РУДОУПРАВЛІННЯ, *рудоуправление – підприємства по видобутку і переробці залізних руд (мали місце до реформування гірничої галузі в 1990-х роках). У складі об’єднання “Кривбасруда”, що у Криворізькому залізорудному басейні, розташованому у Дніпропетровській області України було: 1) Р. ім. ХХ партз’їзду — дві шахти. Глибина розробки 1100 м. Запаси руди 130 млн. т. Вміст заліза 56.6 %. Річний видобуток 3.4 млн. т. 2) Р. ім. Ф.Дзержинського — чотири шахти, кар’єр. Глибина гірничих робіт 700…800 м. Запаси 500 млн. т із вмістом заліза 32.5 % та 28 млн. т із вмістом заліза 46…69 %. Річний видобуток 5.5 млн. т. 3) Р. ім. С. Кірова — чотири шахти, кар’єр. Глибина розробки 900 м. Запаси руди 280 млн. т. Вміст заліза 55.6 %. Річний видобуток 9.3 млн. т. 4) Р. ім. Комінтерну — три шахти. Глибина шахт 1000 м. Запаси руди 100 млн. т. Вміст заліза 61.1 %. Річний видобуток 2.3 млн. т. 5)Р. ім. В. Леніна — дві шахти. Глибина розробки 1200 м. Запаси руди 100 млн. т із вмістом заліза 57 % та 280 млн. т із вмістом заліза 37.3 %. Річний видобуток 3.7 млн. т. 6)Р. ім. К. Лібкнехта — одна шахта. Глибина розробки 1300 м. Запаси руди 140 млн. т із вмістом заліза 58 % та 620 млн. т із вмістом заліза 32.8 %. Річний видобуток 2.6 млн. т. 7) Р. ім. Р. Люксембург — три шахти. Глибина розробки 1100 м. Запаси руди 80 млн. т. Вміст заліза 59.2 %. Річний видобуток 2.6 млн. т. 8) Р. ім. Фрунзе — одна шахта. Запаси руди 50 млн. т. Вміст заліза 58.3 %. Річний видобуток 2.1 млн. т.
РУЙНУВАННЯ ГІРСЬКОЇ ПОРОДИ, *разрушение горной породы – основний процес технології видобування твердих корисних копалин, що полягає у відділенні від масиву шматків гірської породи і дробленні їх до кондиційної крупності. Р.г.п. може здійснюватися різноманітними способами. В гірничовидобувній промисловості найбільше застосування отримали механічний та підривний способи руйнування. В певних умовах при вийманні залізних руд знайшов практичне застосування спосіб термічного руйнування. При розробці вугілля і слабких порід іноді також застосовується гідравлічний спосіб. Останнім часом починають застосовуватися комбіновані способи руйнування порід. Для механічного та вибухового способів руйнування характерна наявність двох зон — активного руйнування (або зони дроблення) і розвалу, причому питоме значення другої зони у загальному обсязі руйнування досягає інколи 90% і більше.
РУЛЕТКА ВИМІРЮВАЛЬНА, *рулетка измерительная – вузька металева, полотняна або клейончата стрічка з поділками, згорнута в рулон у футлярі; призначена для вимірювання невеликих відстаней. Стандартна довжина Р.в. 1, 2, 5, 10, 20, 30, 50, 100 м.
РУТЕНІЙ, *рутений – хімічний елемент УІІІ групи періодичної системи, символ Ru, ат. н. 44; ат. м. 101,07. Сріблясто-сірий дуже крихкий метал. Хімічно пасивний, не реаґує навіть з “царською водкою”. Застосовують як каталізатор і для виготовлення твердих сплавів. Від латинської назви Київської Русі-України — Рутенія.
РУТИЛ, *рутил, **rutile – ТіО2. Мінерал класу оксидів та гідрооксидів; бурого або червоного кольору. Сингонія тетрагональна. Густина 4,3. Твердість 6,0. Блиск алмазний, металічний. Зустрічається найчастіше в метаморфічних породах, бідних на СаО, та у метасоматичних утвореннях і вивержених породах як акцесорний мінерал. Інколи зустрічається у пегматитах і деяких гідротермальних родовищах разом з кварцом. Руда титану. Є в метаморфічних породах, жилах, розсипищах.
РУЧНА ВИБІРКА, *ручная выборка, **hand sorting, ***manuelle Aussortie-rung – вибірка руками шматків вугілля або породи, якість яких визначається зовнішнім виглядом.
РЯД ІЗОМОРФНИЙ, *ряд изоморфический, **isomorphous series – ряд йонів, які мають здатність заміщувати один одного при різних термодинамічних умовах процесів мінералоутворення.
РЯДОВА СПОСТЕРЕЖНА СТАНЦІЯ, *рядовая наблюдательная станция – мережа реперів, закріплених на земній поверхні, як правило в вигляді трьох профільних ліній (одна по простяганню і дві навхрест простягання відроблюваного пласта ) для визначення основних параметрів процесу зрушення при підземній розробці одного-двох пластів. Термін існування станції – від 1 до 3 років. Див. також спеціальна спостережна станція.
РЯДОВЕ ВУГІЛЛЯ, *рядовой уголь, **run-of-mine coal, ***Rohkohle – добуте, не оброблене вугілля.