КОСОВИК, *косовик, косовичник, **parallel road, gob road, back entry, air head; ***Begleitort, Begleitstrecke – підземна виробка, що формується у розкосині між вугільним масивом (ціликом) та смугою закладального матеріалу. Служить для провітрювання вибою та збору води при проведенні виробок широким вибоєм.
КОСОВИКОВИЙ ХІДНИК, *косовичный ходок, **man way, ***Fahrort – підземна виробка невеликої площі перерізу, розташована в закладному масиві в розкосині, що служить для сполучення косовика з виробкою, яка примикає до нього. Здебільшого підривання бокових порід біля К.х. не виконується.
КОСТЕР (КЛІТЬ), *костер, **chock, crib; ***Scheiterhaufen – конструкція кріплення для гірничих виробок квадратної, прямокутної або трикутної форми. Має вигляд кліті зі стержнів, які взаємно перетинаються. Див. також кріплення кострове.
КОТОЇТ, *котоит, **kotoite, ***Kotoit – мінерал, ортоборат магнію – Mg3[BO3]2. Густина 3,1. Тв. 6,75. Безбарвний і прозорий. Блиск скляний. У шліфах безбарвний. Утворює масивні зернисті аґреґати, зустрічається у вигляді вкраплених зерен. Важливий промисловий мінерал бору. Накопичується в зоні контакту ґранітних інтрузій з доломітами разом з форстеритом, кліногумітом, людвіґітом, шпінеллю, флюоборитом та ін. Рідкісний. Див. борати природні.
КОТУНИ, *окатыши, **pellets, ***Erzpellets, Pellets – те ж саме, що й окатиші, окатки, обкотиші.
КОТУНІТ, *котуннит, **cotunnite, ***Cotunnit – мінерал, хлорид свинцю. Склад: 4[PbCl2]. Сингонія ромбічна. Густина 5,8. Тв. 3,0. Безбарвний до білого, іноді зеленуватий і жовтуватий. Блиск алмазний. Перша знахідка на Везувії у вигляді продуктів сублімації. Асоціює з церуситом, анґлезитом, матлокітом та ін. вторинними мінералами, як продукт зміни ґаленіту в умовах посушливого клімату і засоленості. Розвивається на старовинних виробах зі свинцю у морській воді. Рідкісний.
КОУШ, *коуш, **thimble, ***Kausche, Kauscheneinband – частина підвісного пристрою, форма К. кругла, продовгуваста та ін.
КОУШ КЛИНОВИЙ, *коуш клиновой, **wedge-shaped thimble, dead-eye, ***Keilkausche – частина підвісного пристрою для закріплення каната на підйомній посудині.
КОФІНІТ, *коффинит, **coffinite, ***Coffinit – мінерал, силікат урану з групи уранофану. Склад: U(SiO4)1-x(OH)4x. Сингонія тетрагональна, Як правило, ниркоподібні аґреґати в суміші з ін. мінералами урану. Метаміктний.Тв.5-6. Густина 5,1. Ізоструктурний з цирконом та піритом. Асоціює з уранінітом. Зустрічається як складова частина уранових руд типу Колорадо. Складає майже всі рудні тіла в р-ні Амброзіа-Лейк (шт.Нью-Мексико, США). Руда урану.
КРАЙОВИЙ ПРОГИН (ПЕРЕДОВИЙ ПРОГИН, ПЕРЕДГІРСЬКИЙ ПРОГИН), *краевой прогиб, **foredeep; ***Randsenke – глибокий прогин земної кори, що виникає на межі платформ і геосинклінальних областей в орогенний етап розвитку геосинкліналі (напр., Передуральський, Передкарпатський, Передгімалайський К.п.). К.п. заповнені осадами моласових формацій, морських – в ниж. частині, лагунних – в середній, континентальних – у верхній. К.п. побудовані різко асиметрично: їх внутрішні, звернені до складчастих гірських утворень крила інтенсивно дислоковані в лінійні, часто ускладнені насувами до осі прогину складки нерідко з проявами соляного діапіризму, а на зовнішніх, більш пологих платформних крилах звичайно спостерігаються лише склепінчасті підняття. З К.п. пов’язані родов. вугілля, нафти, природних газів, солей.
КРАН ПІДІЙМАЛЬНИЙ, *кран подъемный; **horisting crane; ***Kran, Heiβkran – вантажопідіймальна машина, яка працює циклами, які короткочасно повторюються, із зворотно-поступальним рухом вантажотримаючого органу; призначена для підіймання і переміщення вантажів.
КРАПЛЕУТВОРЮВАЧ, *каплеобразователь; **dropper; ***Tropfenbilder – пристрій лінійного типу, який виготовлений із відрізків труб різного діаметра, що збільшуються в напрямку руху емульсії від секції до секції, в яких поступово відбувається руйнування оболонок на краплях пластової води (за рахунок турбулентності потоку; число Рейнольдса Rе = 18000-25000), коалесценція крапель води (при зниженні турбулентності; Rе = 3000-4000) і розшарування потоку на нафту і воду (за рахунок гравітаційних сил; Rе = 100-200).
КРАСОВСЬКОГО ЕЛІПСОЇД – див. еліпсоїд земний.
КРАТЕР, *кратер, **crater, ***Krater – 1) Чашкоподібне або конусоподібне заглиблення на вершині або схилі вулкану. Діаметром від перших десятків м. до декількох кілометрів. На дні кратера знаходиться одне або декілька жерл вулкану. 2) Округла западина на поверхні космічного тіла (напр., на Землі, Місяці, планетах), виникнення якої пов’язане з падінням метеоритів.
КРАТНІСТЬ ЗАПАСІВ, *кратность запасов; **ratio of reserves; ***Vorratsverhältnis, Vorratevielfachhit, Vorratemultiplikation – відношення поточних запасів нафти (газу) категорій А+В+С за станом на початок року до видобутку нафти (газу) за цей же рік.
КРАТНІСТЬ ПІДРОБКИ, *кратность подработки, **underworking ratio, ***Unterfahrungsverhältnis – відношення глибини гірничих робіт до вийманої потужності пласта при підробці споруд.
КРАТОН, *кратон, **craton; ***Kraton – консолідовані ділянки земної кори, нездатні до перетворення альпінотипною складчастістю. Розрізняють: підняті і занурені К. Термін К. введений геологом X. Штіллє (1940) замість запропонованого австр. геологом Л. Кобеком терміна “кратоген” (1928) і широко застосовується в зарубіжній літературі як синонім укр. терміна “платформа“.
КРЕДНЕРИТ, *креднерит, **crednerite, ***Krednerit – мінерал, оксид міді і марганцю. Склад: CuMn2O4. Сингонія моноклінна (псевдогексагональна). Зустрічається вигляді пластинок. Тв.4. Густина 4,5-5,1. Блиск металічний. Колір залізисто-чорний до сіро-сталевого. Риска чорна або коричнева. Знайдений у ФРН (Фрідріхсрод) у зростках з псиломеланом, малахітом, фольбортитом, баритом, кальцитом і вадом.
КРЕЙДА, *мел, **chalk, whiting; ***Kreide – осадова напiвзв’язна мазка малозцементована гірська карбонатна порода, що на 90-99 % представлена кальцитом, який складається з кальцитових залишкiв морських планктонних водоростей та дрiбних частинок черепашок найпростiших органiзмiв. Колір білий. Виділяють також К. бріансонську (стеарит), іспанську (стеарит), озерну (гажа), французьку (тальк), червону (суміш гематиту з глиною) та інш. К. розробляють на Донбасі, у Придніпров’ї, Придністров’ї та в інших районах України. Використовують у сільському господарстві, паперовій і гумовій промисловості, у будівництві тощо.
КРЕЙДОВИЙ ПЕРІОД (КРЕЙДОВА СИСТЕМА), *Меловой период, **Cretaceous period, ***Kreideperiode – останній (третій) період мезозойської ери. Настав близько 137 млн. років тому, тривав близько 70 млн. років. На початку пізньокрейдової епохи відбулася одна з найбільших в історії Землі трансгресія моря. Гороутворюючі рухи крейдового періоду пов’язані з альпійською складчастістю. Для флори цього періоду характерні папоротеподібні й голонасінні, з’явились перші покритонасінні, а в пізньокрейдову епоху — сучасні форми (дуб, бук, береза, верба, виноград та ін.). Великого розвитку набули черевоногі молюски, губки, мохуватки, деякі види костистих риб, у фауні наземних хребетних переважали плазуни, хижаки та ін., вимерлі морські й наземні ящери. Відклади, що утворилися протягом крейдового періоду, становлять крейдову систему.
Згідно з прийнятою системою К.п. поділяється на 2 відділи, яруси і надяруси (табл.)
| Відділи | Яруси | Надяруси |
| Верхня крейда | Маастрихтський Кампанський Сантонський Коньякський Туронський Сеноманський | Сенон Сенон Сенон Сенон |
| Нижня крейда | Альбський Аптський Барремський Готерівський Валанжинський Берріасський | Неоком Неоком Неоком Неоком |
Корисні копалини. К.п. за різноманітністю і к-тю к.к. займає одне з перших місць серед підрозділів фанерозою. З потужним магматизмом пов’язане одне з найзначніших в історії Землі рудоутворень. Переважаюча частина рудних к.к. тяжіє до Тихоокеанського геосинклінального пояса, в межах якого знаходяться родов. руд кольорових металів. У Сх. Азії з півн. на півд. простяглася найбільша оловоносна провінція. З кінця пізньої крейди навколо Тихого океану формуються мідно-порфірові родов., більшість яких приурочена до сх. гілки пояса від Аляски до Чилі. Мідні і супутні їм молібденові рудопрояви відомі і в зах. гілці на Чукотці, Камчатці і в Приморському краї. У Середземноморському поясі мідно-порфірові родов. пізньої крейди – палеогену є в Югославії і Болгарії. На Кавказі з вулканогенними породами верх. крейди пов’язані сірчано- і мідно-колчеданні руди Сомхето-Карабахської зони, до предсеноманської магматич. серії приурочені скарни із залізом і кобальтом Дашкесана, а також мідно-молібденові родов. Місхано-Зангезурської зони. У крейдових відкладах в Україні і в Сибіру знаходяться циркон-ільменітові прибережно-мор. розсипи, в них же укладені золоті розсипи Зеї, Хінгана, Кузнецького Алатау і Забайкалля.
За загальними запасами нафти відклади К.п. стоять на 2-у місці після кайнозою, до них приурочено біля половини запасів газу осн. родов. світу. У відкладах К.с. розміщені такі к.к. як вугілля, боксити, солі, фосфорити і інш. За запасами вугілля К.п. (21 % світових запасів) трохи поступається пермському (27%) і приблизно дорівнює кам’яновугільному. Утворення бокситів, приурочене до областей теплого і вологого клімату, набуло великого розвитку в півн. гумідній зоні Євразії, де виділяються дві бокситоносні провінції: Середземноморська, що простяглася від Іспанії до Туреччини і далі до Ірану і Пакистану, і Казахстансько-Сибірська, що знаходиться між Тургаєм і бас. Єнісею. Великі родов. є також в Півн. Америці (шт. Арканзас, Орегон і інш.). До півд. теплої гумідної зони належать і боксити Чилі, Півн. Австралії, формування яких почалося, ймовірно, в пізній крейді. З цього ж часу утворюються латеритні боксити в Екваторіальній Африці. У схожих умовах теплого вологого пояса Півн. півкулі формуються осадові зал. руди (поклади Зах. Сибіру, Гарцу і в Півн. Африці). Найбільш значні осади ґіпсу і різних солей приурочені до неокому. У альбі і сеномані фосфоритоносна смуга простягалася від сх. узбережжя Каспійського м. через півн. околицю Дніпровсько-Донецької западини на зах. у Польщу. Сеноманські фосфорити відомі також у Франції і на Британських о-вах. Значно більшого поширення (сливе, найбільше в порівнянні з інш. етапами історії Землі) набули області накопичення фосфатів в сеноні (відклади в Франції, ФРН, Іспанії, Марокко, Алжирі і Тунісі, а також на півд-сх. околиці Африканської платформи). Цей фосфоритоносний басейн Півн. Африки є одним з найбільших у світі.
КРЕКІНГ, *крекинг, **cracking, ***Krack, Kracken, Krackung, Spalten, Spaltung – термічна або каталітична (див. каталіз) переробка нафтових фракцій, при якій молекули важких вуглеводів розщеплюються на простіші. Основними продуктами К. є компоненти моторних палив.
КРЕМЕНИСТИЙ (КРЕМ’ЯНИСТИЙ) СЛАНЕЦЬ, *кременистый сланец, **ciliceous shale, ***Kieselschiefer – тверда, щільна кремениста , тонкоплитчаста з раковинним зламом осадова гірська порода. Складена мікрозернистим кварцом, іноді кварцом і халцедоном. Помітно метаморфізована. Текстура сланцювата. Містить залишки кременистих організмів, домішки глинистого матеріалу.
КРЕМЕНИСТИЙ (КРЕМ’ЯНИСТИЙ) ТУФ, *кремнистый туф, **siliceous sinter, geyserite, fiorite, santilite; ***Kieseltuff – світлозабарвлені натічні щільні або пухкі часто пористі (туфоподібні) відклади ґейзерів або гарячих мінеральних джерел, що г.ч. складаються з опалу з домішкою глинозему. Синонім К.т. – ґейзерит.
КРЕМЕНИСТІ (КРЕМ’ЯНИСТІ) ПОРОДИ, СИЛIЦИДИ, *кременистые породы, силициды; **ciliceous rocks, ***Kieselgesteine – група осадових гірських порід, складених більш ніж на 50% аутигенними мінералами кремнезему(SiО2): опалом , кристобалітом, тридимітом, халцедоном і кварцом. Розрізняють К.п.: хемогенні (кременистий туф), органогенні (діатоміт, радіолярит, спонголіт) і криптогенні (опока, трепел, кремінь). К.п. – нерудна мінеральна сировина багатоцільового призначення
КРЕМІНЬ, *кремень, **flint, chert; ***Kiesel – мінеральне утворення, що складається з кристалічного і аморфного кремнезему (опалу, халцедону або кварцу). К. поширений в природі у вигляді конкрецій, жовен, лінз і пластів, що залягають узгоджено серед вапняків і крейдових відкладів або у січних нашаруваннях. Особливо поширений в осадових породах. Утворюється при діагенезі осадів, катагенезі г.п. і при вивітрюванні. Твердість 7. Злам раковинний. Розрізняють К. бурокам’яний (спесартин), К. волокнистий (силіманіт), К. залізистий, К. залізний, К. малахітовий, К. нільський, К. марганцевий, К. фтористий та ін. Завдяки здатності утворювати при сколі гострий ріжучий край К. з глибокої давнини (до зал. доби) використовувався людиною для кам’яних знарядь. В Україні, зокрема на Донбасі, виявлено багато шахт кам’яного віку в яких видобували кремінь.
КРЕМНЕЗЕМ, *кремнезём, **silica, ***Kieselerde – те ж саме, що й діоксид кремнію. Розрізняють К. марганцевий (родоніт) та марганцевий чорний (продукт розкладання родоніту).
КРЕМНІЄВА КОНКРЕЦІЯ, *кремниевая конкреция, **flinty concretion; ***kieselige Konkretion – конкреція і конкреційна лінза, утворена яким-небудь мінералом кремнезему (як правило, кварцом або халцедоном), з домішкою речовини вмісної породи, а також органічної речовини, оксидів заліза, кальциту, доломіту та інш. Часто утворює конкреційні прошарки і слугує маркуючим горизонтом.
КРЕМНІЙ, *кремний, **silicium, silicon; ***Silizium – хімічний елемент. Символ Si, ат.н. 14, ат.м. 28,086. К. утворює темно-сірі зі смолистим блиском крихкі кристали, ґратка гранецентрована кубічна типу алмазу. Густина 2,328, tплав 1415оС, tкип 3250оС. Твердість за Брінеллем 2,4 ГПа, за Моосом 7. Модуль пружності 109 ГПа. К. – напівпровідник, електричні властивості якого сильно залежать від домішок. При низькій температурі хімічно інертний. З багатьма металами утворює силіциди. Вміст у земній корі 27,6% за масою. Солі кремнієвих кислот поширені в природі – мінерали класу силікатів природних. При ізоморфному заміщенні в їх структурі частини К. алюмінієм утворюються алюмосилікати. Відомо понад 400 мінералів, що містять К. Найважливіші мінерали К. – силікати, кремнезем. Бл. 12% літосфери складає кварц SiО2 і його різновиди, а 75% складають різні силікати і алюмосилікати (польові шпати, слюди, амфіболи). Сер. вміст К. (в масових %): в кам. метеоритах 18, ультраосновних гірських породах 19, основних 24, середніх 26, кислих 32,3, глинах 7,3, пісковиках 36,8, карбонатних г.п. 2,4; у воді океанів 3·10-4%. Технічний К. застосовують як легуючу добавку при виробництві сталей і сплавів кольорових металів, напівпровідниковий К. – в електротехніці й електроніці.
КРЕМНЯК, *кремень, **flint, chert; ***Kiesel – стара українська назва кременю.
КРЕНЕРИТ, *креннерит, **krennerite, ***Krennerit – мінерал, телурид золота. Склад: AuTe2. Au у невеликій кількості заміщається Ag. Сингонія ромбічна. Короткопризматичні кристали. Тв.2-3. Густина 8,6. Блиск металічний. Колір сріблясто-білий до латунно-жовтого. Крихкий. Непрозорий. Злом напівраковистий. Рідкісний. Зустрічається у Трансільванії (Румунія) в асоціації з кварцом і піритом. Знайдений також в Калгурлі і Мулгаббі (Зах. Австралія), в Монбрей-Тауншіп (пров. Квебек, Канада) і в р-ні Кріпл-Крік (шт.Колорадо, США).
КРЕНОГЕННИЙ, *креногенный, **crenogene, ***krenogenisch – який утворився внаслідок відкладання з мінеральних джерел (про мінерал і мінеральний комплекс).
КРЕОЗОТ, *креозот, **creosote, ***Kreosot – масляниста жовтувата рідина з їдким запахом; складна суміш органічних сполук, в якій переважають феноли. Застосовують для просочування деревини, щоб запобігти гниттю, як флотаційний реаґент при збагаченні руд тощо. Див. флотація.
КРИВА ВІЛЬНОЇ ПОВЕРХНІ ПОТОКУ, *кривая свободной поверхности потока; **curve of free surface of flow; ***Kurve des freien Oberflächeflusses – лінія перетину вільної поверхні потоку з поздовжньою (відносно потоку) вертикальною площиною.
КРИВА ДЕПРЕСІЇ, *кривая депрессии; **depression curve; ***Depressionskurve – крива вільної поверхні фільтраційного потоку. При наявності капілярного підняття води в ґрунті крива депресії є лінією рівного тиску (атмосферного); вільною поверхнею в цьому випадку є поверхня меніска. При відсутності капілярного підняття й інфільтрації крива депресії усталеного фільтраційного потоку є лінією течії.
КРИВАВЕЦЬ, *сердолик, **carnelian, ***Karneol – стара українська назва сердоліку.
КРИВАВИК, *гематит, **hematite, ***Hämatit – щільний натічний, ниркоподібний різновид гематиту.
КРИВАВНИК, *сердолик, **carnelian, ***Karneol – 1) Стара українська назва сердоліку. 2) Непрозорий і напівпрозорий халцедон або відміна кварцу зеленого чи сірувато-зеленого кольору з червоними плямами оксидів заліза.
КРИВИНА, *кривизна, **curvature, ***Krümmung, Biegung – в гірництві один з видів деформацій, які обчислюють при дослідженні процесу зсування гірських порід та земної поверхні під впливом гірничих розробок. К. знаходять як відношення різниці нахилів двох сусідніх інтервалів мульди зсування до півсуми довжини цих інтервалів (10-3 м-1). В точці мульди розрізнюють кривину: в напрямі простягання (Кх), в напрямі навхрест простягання (Ку) та в заданому напрямі (Кі).
КРИВІ ЗБАГАЧУВАНОСТІ – Див. збагачуваності криві.
КРИВОРІЗЬКО-КРЕМЕЧУЦЬКА ТЕКТОНІЧНА ЗОНА – гел. Структура між Кіровоградським та Придніпровським блоками Українського щита, на тер. Херсонської, Дніпропетровської, Кіровоградської і Полтавської областей. Пересікає щит у субмеридіональному напрямі смугою довжиною 250 км, шириною до 10 км. На зах. обмежена глибинним розломом, на сх. переходить у суміжні структури блока. Основні елементи зони – Криворізький та Кременчуцький синклінорії, з якими пов’язані великі родовища зал. руд. Геофіз. дослідженнями встановлено продовження зони зруденіння в зануреному кристалічному фундаменті прилеглих схилів Дніпровсько–Донецької западини на півночі і Причорноморської западини на півдні.
КРИВОШИП, *кривошип, **crank, ***Kurbel – ланка кривошипного механізму, яка може під час руху робити повний оберт навколо нерухомої осі.
КРИВОШИПНИЙ МЕХАНІЗМ, *кривошипный механизм, **crank mechanism, ***Kurbeltrieb, Schubkurbeltrieb, Kurbelmechanismus – механізм з обертовою ланкою (кривошипом, колінчастим валом), який перетворює один вид руху на інший: обертовий рух – на рух зворотно-поступальний і навпаки, хитальний тощо. Застосовується в поршневих двигунах, пресах, компресорах тощо.
КРИГА – те ж саме, що й лід.
КРИДИТ, *кридит, **creedite, ***Creedit – мінерал, водний флуоросульфат кальцію і алюмінію. Вперше знайдений поблизу Кріду (шт. Колорадо, США). Склад: 4[Ca3Al2(SO4)(F,OH)10*2H2O]. Сингонія моноклінна. Густина 2,71. Тв. 4. Призматичні кристали та радіально-променисті аґреґати, друзи або включення зерен. Спайність довершена. Блиск скляний. Безбарвний до білого. Прозорий. Знайдений в оловоносних жилах Колкірі (Болівія), у США в жилах з баритом, флюоритом і кварцом. Дуже рідкісний.
КРИЛА СКЛАДКИ, *крылья складки, **limbs of a fold; wings limbs of fold; ***Faltenflügel, Faltenschenkel, Faltenflanken – бокові частини складки, які розташовані по обидва боки від її осьової поверхні. Місця опуклого або увігнутого перегину пластів г.п.
КРИЛО ВИЇМКОВОГО (ВИЙМАЛЬНОГО, ВИЙМАНОГО) ПОЛЯ, *крыло выемочного поля, **wing of panel mine section, wing of mining extracted areа, ***Bauflügel, Abbaufeldflügel – частина двокрилого виїмкового поля, розташована з одного боку від підготовчих виробок, що підготовляють це поле — бремсберґу, похилу, проміжного квершлаґу.
КРИЛО ПОВЕРХУ, *крыло этажа, **wing of level, ***Sohlenflügel – частина поверху, розташована з одного боку від капітального бремсберґа або похилу шахт, що розробляють пологі або похилі пласти, і з одного боку головного приствольного двору шахт, що розробляють круті пласти.
КРИЛО ШАХТНОГО ПОЛЯ, *крыло шахтного поля, **wing of mine take; ***Grubenfeldflügel – частина шахтного поля, розміщена по один бік вертикальної площини, що проведена навхрест простягання пласта й проходить через розкривну виробку (вертикальний або похилий стовбур, капітальний бремсберґ чи похил). Крила, як правило, позначають відповідно до частин світу (західне, північне тощо). Нормальне шахтне поле має два крила. Поділ шахтного поля на крила проводять, як правило, за умови рівності вмісту в них пром. запасів. У родов. з витриманими елементами залягання обидва К.ш.п. мають однакову, звичайно прямокутну, форму і однакові розміри. При неправильному заляганні форма і розміри К.ш.п. різні. Останні можуть бути від дек. сотень м до дек. км (для великих шахт). Обидва К.ш.п. розкривають за єдиною схемою вертикальними або похилими стовбурами при однаковій схемі підготовки виїмних полів. Розробляють К.ш.п. одночасно в напрямі від гол. стовбура до межі шахтного поля. Системи розробки в К.ш.п. можуть бути суцільними, стовповими або комбінованими.
КРИМСЬКІ ГОРИ – гірська система на півдні Кримського півострова. Простягається на 180 км. з півд.-зах. на півн.-сх., від мису Фіолент поблизу Севастополя до мису Іллі біля м. Феодосії. Ширина гірської смуги до 60 км. У рельєфі чітко виділяються три майже паралельні пасма з крутими південними і пологими півн. схилами: Головне, Внутрішнє і Зовнішнє. Переважні висоти 700-1200 м, макс. 1545 м (г.Роман-Кош). К.г. – складчасто-брилова система, що входить до Середземноморського рухливого поясу. З к.к. добувають флюсові вапняки, мармуровидні та мохуваткові вапняки, габро-діабази та ґраніт-порфіри.
КРИМУ ГІРСЬКОГО СКЛАДЧАСТО-БРИЛОВА СПОРУДА – тектонічна структура, частина Середземноморського (Альпійського) рухливого поясу на півдні Криму. Відповідає Кримським горам, півд. та зах. її частини – під водами Чорного моря. Межі споруди визначаються глибинними розломами. Виділяють ядро та півн.-зах. і півн. крило структури. В будові ядра беруть участь дислоковані верньотріасові-нижньоюрські глинисті сланці та пісковики (фліш), незгідно перекриті похилоскладчастими, деформованими у сх. частині верствами. З рифових вапняків утворене Головне пасмо. Основні структурні елементи ядра: Південнобережне, Балаклавське, Туацьке, Качинське антиклінальні підняття та Зах. Кримська та Сх. Кримська і Судацька синклінорні зони. Ці структури ускладнені численними порушеннями скидового, зсувного та насувного характеру. В будові півн. крила беруть участь породи верхньокрейдового, палеогенового, неогенового, місцями нижньокрейдового віку: вапняки, крейда, мергелі, які залягають моноклінально. Формування споруди почалося за мезозою. Під час кімерійської складчастості сформувалася основна складчаста структура ядра і його елементи. Процес супроводжувався інтенсивною вулканічною діяльністю. На кінець ранньої крейди на місці сучасних Кримських гір утворилося єдине велике підняття, яке до кінця палеогену було розмите та вирівняне. На початку неогену кіммерійська складчаста споруда під впливом альпійських горотворчих процесів піднялася на висоту 1500 м і більше та перетворилася на сучасну гірську споруду. Корисні копалини в основному представлені г.п., які використовують як буд. матеріали – вапняки, мергелі тощо.
