ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ, *средства тушения пожаров, **means for extinguishing of conflagration, ***Brandbekämpfungsmittel — комплект обладнання, до якого входять поршневі та центрифугові водяні насоси, гідромонітори, пристрої для використання шахтного водопроводу, повітряно-пінні вогнегасники, повітряно-пінні стволи (піноґенератори), газобалонні батареї, що є на озброєнні гірничорятувальних частин і використовуються для гасіння пожеж рудникових.
ЗАСТIЙНА ЗОНА, *застойная зона; **zone of immovable unrecovered oil; ***Stagnationzone, Stillstandzone, tote Zone – цiлик нерухомої залишкової нафти в пластi.
ЗАСУВКА, *заслонка, **barrier, ***Klappe, Schieber – 1) Пристрій для закривання отворів. 2) Щит у шлюзах. Див. також шибер, заслінка.
ЗАТВОР, *затвор, **bolt, gate, closing device; ***Verschlus – рухома конструкція, що повністю або частково перекриває отвір, маючи змогу припиняти (регулювати) надходження через нього рідини, газу тощо. Найбільш поширеними є такі конструктивні типи З.: шиберні, секторні, щелепні, роторні, лопатеві, плунжерні. З. – секторні або лоткові, ланцюгові і пальцеві використовують в шахтах для перекриття міжвагонеткового простору. При цьому лоткові і секторні (одинарні та спарені) використовують при слабких г.п., а пальцеві – крупнокускових скельних породах. Управління З. – ручне, дистанційне, автоматичне. За технічними умовами розміри випускного отвору З. повинні в 3-4 рази перевищувати максимальний розмір грудок сипучого матеріалу. У вітчизняній практиці для рядового матеріалу застосовують З. зі стороною квадратного або діаметром круглого випускного отвору 600…800 мм. Є.М.Сноведський.
ЗАТИСКНИЙ ПАТРОН, *зажимной патрон, **clamping chuck, clamp; ***Spannfutter – пристосування для затиску і утримання бурової штанги у шпинделі бурового станка (верстата) від переміщення в процесі буріння свердловини, а також для перехоплення штанг при нарощуванні бурового снаряда. Розрізняють З.п. ґвинтові, пневматичні та гідравлічні.
ЗАТРАВКА, *затравка, **nucleus, seed; ***Anregekristall, Einimpfung, Impfkristall – тверда часточка, внесена в переохолоджений розчин, навколо якої починається кристалізація.
ЗАТРУБНИЙ ТИСК, *затрубное давление, **annulus pressure, ***Ringraumkopfdruck – тиск рідини (газу) в кільцевому просторі експлуатаційної свердловини між обсадною і підіймальною колонами насосно-компресорних труб, у процесі буріння – тиск між відкритим стовбуром свердловини і зовнішнім діаметром колони бурильних труб. Характеризує динамічний рівень свердловини. Вимірюється за допомогою манометра.
ЗАТЯЖКА, *затяжка, **lacing, lagging; ***Verzug – міжрамна огорожа, елемент кріплення гірничих виробок, розміщений між конструкцією кріплення і породою, призначений для розподілу тиску та запобігання від вивалів шматків породи, захисту виробки від вивалів породи з покрівлі і боків у проміжках між кріпильними рамами. Як затяжки використовують обаполи, розпили, дошки, колоті та круглі лісоматеріали, залізобетонні плити, металеві сітки, склотканина, просякнута полімерними смолами.
ЗАУКІСКА УСТУПУ, *заоткоска уступа, **stable slope – роботи по наданню уступу в його граничному положенні стійкого кута схилу. Проводяться в залежності від властивостей порід уступу драґлайнами, за допомогою вибуху зарядів у похилих свердловинах або за допомогою вибухів віяла свердловин, пробурених у площині тривкого схилу з проведених в масиві уступу штолень.
ЗАХИСНИЙ ПЛАСТ, *защитный пласт, **protective overlap, ***Schutzflöz – один зі світи зближених газоносних вугільних пластів (пропластків), виймання якого проводиться з випередженням по відношенню до інших (небезпечних за раптовими викидами вугілля і газу або гірничими ударами) для запобігання на них газодинаміч. явищам. Захисна дія виймання основана на частковому розвантаженні масиву, що прилягає до З.п. Випереджальна виїмка 3.п., який залягає в покрівлі підзахисного пласта, називається захисною надробкою, а на ґрунті – захисною підробкою. Випередження очисного вибою З.п. по відношенню до захисних вибоїв становить не менше 20 м.
ЗАХИСТ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК ВІД ВОДИ, *защита горных выработок от воды, **water control of workings – комплекс заходів по убезпеченню шахтних (рудникових, кар’єрних) полів від поверхневих і підземних вод, зниженню рівня (припливів) підземних вод на дільницях, що відпрацьовуються до необхідних величин за допомогою дренажних систем або баражних заслонів, а також операцій відкачування, очищення і відведення шахтних (рудникових, кар’єрних) вод за межі зони впливу дренажної системи. Включає: дренаж, бараж, водозниження, осушування тощо.
ЗАХИСТ ТИПУ “Е”, *защита вида “е”, **e-type protection, ***e-Schutz – різновид вибухозахисту електрообладнання, який полягає в тому, що в електрообладнанні, або в його частині, яка не має елементів, що нормально іскрять, прийнято ряд заходів, додатково до використовуваних у електрообладнанні загального призначення, які утруднюють виникнення небезпечного нагрівання електричних іскор і дуг. Вид вибухозахисту “е” широко реалізується в рудниковому електрообладнанні, яке випускається за кордоном. В Україні цей вид вибухозахисту поки що не реалізується. З.М.Іохельсон.
ЗАХІДНО-СИБІРСЬКА ПЛИТА – молода платформа, відповідна площі Зах.-Сибірської низовини. З.-С.п. – крупна область опускання (з мезозою), заповнена горизонтальним покривалом мезозойських і кайнозойських відкладів (до 4-6 км), які утворюють платформний чохол Урало-Монгольського геосинклінального поясу. Нижній поверх фундаменту утворений складно дислокованими осадовими і вулканогенними товщами докембію і низами палеозою. Верхній поверх складений породами верх. палеозою. У докембрійських залізистих кварцитах в підмурівку на півдні плити відомі пром. родов. залізних руд, в девонських – родов. нафти. Відклади юри вугленосні (Кансько-Ачинський вугільний бас.); в нижньокрейдових відкладах є поклади вугілля та бокситів, в розрізі верх. крейди – поклади лімонітових залізних руд, в палеогені – осадові родов. марганцевих руд. З.-С.п. – унікальний за величиною артезіанський бас. з великими запасами підземних вод, в т.ч. термальних.
ЗАХОДКА, *заходка, **stope, dass; ***Abschlag, Absatz, Strebstreifen – 1) При розробці родовищ підземним способом — виробка невеликої протяжності, обмеженої площі перерізу, що примикає безпосередньо до виробленого простору або відділяється від нього на час виймання невеликим ціликом корисної копалини. За положенням у просторі, взаємним розташуванням і формою З. можуть бути горизонтальні, похилі, вертикальні, поперечні, спарені, зустрічні. 2) При розробці родовищ відкритим способом — частина шару гірських порід на висоту робочого уступу або підуступу, виїмка якої в цілику або в розпушеному стані виконується за один прохід виймально-навантажувальної машини (екскаватора, навантажувача та ін.). За розташуванням відносно фронту робіт уступу заходки поділяються на поздовжні і поперечні, що відповідно орієнтовані вздовж фронту робіт уступу і перпендикулярно до нього.
ЗАШТИБОВУВАННЯ, *заштыбовка, **gumming, jamming, choking, clogging; ***Verstopfung durch Schrämklein – забивання ущільненою масою штибу прохідних отворів, заклинювання (внаслідок переповнення) функціональних органів гірничих машин, машин збагачення корисних копалин внаслідок переповнення або недосконалого очищення порожнин та зазорів.
ЗАШТИБОВУВАННЯ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ ГІРНИЧОЇ МАШИНИ – заклинювання виконавчого органу гірничої машини штибом, що знаходиться у врубовій щілині або між його рамою і напрямними.
ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН, *обогащение полезных ископаемых, **mineral processing, mineral preparation, cleaning, concentration, dressing, enrichment, preparation, separation, washing; ***Aufbereitung der Bodenschätze – первинна обробка мінеральної сировини з метою підвищення концентрації корисних компонентів шляхом їх відокремлення від породних домішок у збагачувальних апаратах. Існує ґравітаційне, магнітне, електростатичне, флотаційне, бактеріальне та ін. З.к.к. За видом середовища, в якому здійснюють збагачення, розрізняють З.к.к.: сухе (в повітрі та аеросуспензії) та мокре (у воді, важких середовищах), в гравітаційному, відцентровому, магнітному, електричному полях. При З.к.к. можливе отримання як кінцевих товарних продуктів (вапняк, азбест, графіт і інш.), так і концентратів, придатних для подальшої хім. або металургійної переробки. З.к.к. – найважливіша проміжна ланка між видобутком к.к. і їх використанням. В основі теорії З.к.к. лежить аналіз властивостей мінералів і їх взаємодій у процесах розділення – мінералургія. З.к.к. дозволяє суттєво збільшити концентрацію цінних компонентів. Вміст важких кольорових металів міді, свинцю, цинку в рудах складає 0,3-2%, а в їх концентратах – 20-70%. Концентрація молібдену збільшується від 0,1-0,05% до 47-50%, вольфраму – від 0,1-0,2 % до 45-65 %, зольність вугілля знижується від 25-35% до 2-15 %. В задачу З.к.к. входить також вилучення шкідливих домішок мінералів (арсен, сірка, кремній тощо). Вилучення цінних компонентів у концентрат у процесах З.к.к. складає від 60 до 95%.
ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН ІДЕАЛЬНЕ (ІДЕАЛЬНЕ РОЗДІЛЕННЯ), *обогащение полезных ископаемых идеальное (идеальное разделение), **ideal mineral processing (mineral preparation, beneficiation, cleaning, concentration, dressing, enrichment, preparation, separation, washing); ***ideale Aufbereitung der Bodenschätze – процес розділення мінеральної суміші на компоненти, при якому повністю відсутнє засмічення кожного продукту сторонніми для нього частинками. Ефективність З.к.к.і. дорівнює 100 % за будь-яким виміром.
ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН ЗА ФОРМОЮ, ТЕРТЯМ, ПРУЖНІСТЮ ТА МІЦНІСТЮ МІНЕРАЛЬНОЇ СИРОВИНИ, *обогащение полезных ископаемых по форме, трению, упругости и прочности минерального сырья, **minerals preparation by form, friction, resiliency and durability of mineral raw materials; ***Aufbereitung der Bodenschätze nach der Form, Reibung, Elastizität und Festigkeit – спеціальні допоміжні методи збагачення корисних копалин. Найбільш відомі такі засоби для їх реалізації: – пастки із загостреними колосниками (списи або ріжечки) для розділення за формою; – сепаратори тертя листового та стрічкового типу; – інерційні тарілчасті сепаратори. Галузь застосування цих методів збагачення вельми обмежена. Зокрема вони використовуються для видалення з вугілля пласких шматків вуглистого сланцю.
ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН У АЕРОСУСПЕНЗІЯХ, *обогащение полезных ископаемых в аэросуспензиях, **dry preparati-on, ***Luftsuspensionsaufbereitung – метод сухого збагачення, який базується на використанні принципу псевдозрідження тонкодисперсних сипучих матеріалів під дією проникаючих через шар матеріалу вертикальних повітряних потоків. Аеросуспензії, які виникають при псевдозрідженні застосовуються як сухе важке середовище для ґравітаційного розділення частинок різної густини. Як дисперсна фаза аеросуспензії використовуються порошкоподібні сипучі матеріали – пісок, тонкодисперсний магнетит, ґаленіт, апатит, оолітова бурозалізнякова руда, ґранульований феросиліцій та ін. матеріали крупністю 0,15-0,5 мм. В промислових умовах застосовується, зокрема, сепаратор СВС-100 Карагандинського машинобудівного заводу № 2 ім. Пархоменка. Крупність збагачуваного вугілля – 25-100 мм. Продуктивність сепаратора – до 100 т/год.
ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН У ВАЖКИХ СЕРЕДОВИЩАХ, *обогащение полезных ископаемых в тяжелых средах, **dense media cleaning, dense-media separation, heavy-media separation, float-and-sink separation; ***Schwertrübeaufbereitung – розділення корисних копалин за густиною в гравітаційному або відцентровому полях у середовищі проміжної густини. Збагачення здійснюють у рідкому середовищі або аеросуспензіях. Застосовується для всіх видів твердих горючих викопних к.к. (вугілля, антрацитів, сланців), руд чорних і кольорових металів, фосфатних руд і буд. щебеню. Як важке середовище використовують однорідні органічні рідини, водні розчини солей та суспензії, густина яких більша ніж 1000 кг/м3. Органічні важкі рідини: трихлоретан, чотирихлористий вуглець, пентахлоретан, тетраброметан токсичні і дорогі. Тому найчастіше використовують суспензії мінеральних порошків-обважнювачів високої густини (глини, кварцового піску, бариту, піриту, магнетиту, арсенопіриту, феросиліцію та ін.). Область застосування З.у.в.с.: за крупністю матеріалу – 6-300 мм. за густиною – 1200-5200 кг/м3. Див. також важкосередовищні сепаратори, важкосередовищні циклони.
ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН ЧАСТКОВЕ, *обогащение полезных ископаемых частичное, **partial beneficiation, ***Teilaufbereitung – збагачення окремого класу крупності к.к., або виділення найлегше відокремлюваної частини засмічуючих домішок з вихідного продукту з метою підвищення концентрації в ньому корисного компонента. Застосовується, напр., для зниження зольності некласифікованого енергетичного вугілля шляхом виділення і збагачення крупного класу з подальшим змішуванням одержаного концентрату та дрібного незбагаченого відсіву.
ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА, *обогатительная фабрика, **concentrating mill, dressing mill, preparation plant; ***Aufbereitungsanlаge, Aufbereitungsbetrieb, Aufbereitungsfabrik – гірниче підприємство для первинної переробки твердих корисних копалин з метою отримання технічно цінних продуктів, придатних для пром. використання.
На З.ф. переробляються (збагачуються) руди кольорових металів (мідні, міднонікелеві, свинцево-цинкові, вольфрам-молібденові, олов’яні і інш.), руди чорних металів (залізні, марганцеві, хромові), неметаліч. к.к. (фосфорні, калійні, графітові і інш. руди і матеріали) і вугілля. В залежності від взаєморозташування “видобувне підприємство – фабрика” розрізняють З.ф.: і н д и в і д у а л ь н і – для збагачення к.к. лише одного видобувного підприємства, які, як правило, розташовуються на одному з цим підприємством промисловому майданчику; г р у п о в і та ц е н т р а л ь н і – для збагачення к.к. декількох видобувних підприємств, перші розташовуються на одному з цим підприємством промисловому майданчику, другі – окремо. Крім того, є З.ф., які входять до складу підприємства-споживача: З.ф. при коксохімічних та металургійних заводах. У залежності від процесів переробки, що застосовуються, З.ф. поділяють на дробильно-сортувальні, промивні, гравітаційні, флотаційні, магнітного збагачення і з комбінованою технологією. До складу останніх включають операції випалення або гідрометалургію. Гірнича маса проходить процеси дроблення, грохотіння, класифікації, основне збагачення к.к. з виділенням концентратів і відходів, обезводнення і згущення. Готовий продукт (концентрат) нагромаджують у бункерах або складах, звідки він надходить на подальшу переробку або відпускається споживачеві, а відходи у вигляді водно-піщаної (водно-глинистої) суспензії направляються у відвали. Для О.ф. характерна значна енергоємність. Розрізняють З.ф. вертикального, горизонтального і ступінчастого розташування. Для вертикального розташування характерна самопливна система внутрішньофабричного транспортування матеріалу (в практиці зустрічається рідко через циркулюючі навантаження); для горизонтального – розгалужено-механізована система транспорту (застосовується теж рідко, бо вимагає великого пром. майданчика); для ступінчастого – самопливно-механізована система транспорту. З 80-х рр. ХХ ст. в США і Японії використовують модульний принцип проектування і будівництва З.ф. на основі стандартних блоків (дроблення, подрібнення, флотації і т. д.); у Великобританії, ФРН, Франції перевага надається односекційному компонуванню з однопотічною схемою і установленням високопродуктивного обладнання; в Україні, США, Чехії, Росії поширені багатосекційні З.ф., переважно зі ступінчастим компонуванням. Див. фабрика, модульні збагачувальні фабрики.
ЗБАГАЧУВАНІСТЬ, *обогатимость, **washability, ***Aufbereitbarkeit – здатність корисних копалин до розділення на відповідні продукти при їх збагачуванні. З. є технологічною оцінкою можливої повноти вилучення корисних компонентів з руд і вугілля шляхом їх збагачення. Напр., З. флотацією є флотаційна здатність (флотованість) руди або вугілля. З урахуванням того, що на З. впливають дві групи факторів – характеристики самого збагачуваного матеріалу і характеристики збагачувальних процесів, а збагачення є багатоопераційним процесом (дроблення, подрібнення, гравітація, фізико-хімічні методи, зневоднення і т.д.) з сучасних позицій під З. слід розуміти таку технологічну оцінку можливої повноти вилучення корисних компонентів з руд і вугілля, яка передбачає оптимізацію параметрів технологічних процесів всього ланцюга переділу при збагаченні к.к.
Існують графічні та аналітичні методи визначення З. В практиці збагачення для вугілля кам’яного встановлені к а т е г о р і ї З.: І – л е г к а – вихід проміжних фракцій менший 4 %; ІІ – с е р е д н я – вихід проміжних фракцій 4-10 %; ІІІ – в а ж к а – вихід проміжних фракцій 10-17 %; ІУ – дуже в а ж к а – вихід проміжних фракцій більший 17 %. Відповідна градація категорій З. для антрациту : І – менше 4 %; ІІ – 4-8 %; ІІІ – 8-14 %; ІУ – більше 14 %. З. залежить від мінерального складу, текстури і структури к.к. З. – обов’язкова характеристика род. к.к. при оцінці запасів, розробці технол. схем, проектуванні збагач. ф-ки, виборі флотац. реаґентів і т.д. Дослідження на З. проводять в пром., напівпром. і лабораторних умовах. З. гравітаційними методами визначається за допомогою збагачуваності кривих, що відобра-
жують залежності між густиною та виходом фракцій. Для вугілля кам’яного вживається критерій збагачуваності T = 100· (γпр/ 100 – γпор), де γпр, γпор – виходи проміжної (промпродуктової) та породної фракцій. Критерій Т означає вихід фракцій проміжної густини в розрахунку на безпородну масу.
ЗБАГАЧУВАНОСТІ КРИВІ, *обогатимости кривые, **washability curves, ***Aufbereitungskurven – криві, одержані на основі результатів фракційного аналізу, які дозволяють визначити теоретичний вихід легких та важких фракцій.
Відрізняють чотири основні типи З.к.: крива зольності вугілля, крива легких фракцій, крива важких фракцій, крива відносної густини. Ці криві відповідно відбивають залежності: 1 – виходу елементарних фракцій заданої густини від зольності граничного елементарного шару – крива зольностей елементарних шарів розділення λ; 2 – виходу фракцій, що спливли, від їх зольності – крива легких фракцій або крива середніх зольностей концентрату β; 3 – виходу потонулих фракцій від їх зольності – крива важких фракцій або крива середніх зольностей відходів θ; 4 – виходу фракцій, що спливли, від їх граничної (максимальної) густини – крива густин розділення σ.
В Донецькому державному технічному університеті створена програма моделювання фракційного складу та обчислення кривих збагачуваності. Застосування рекурсивних методів knot- і area-продовження масивів даних збагачуваності забезпечує точне моделювання не тільки окремих об’єктів, але і всієї технологічної схеми збагачувальної фабрики будь-якої степені її деталізації. Ю.Д.Аріненков.
ЗБИРАННЯ ВИДОБУВНОЇ НАФТИ, *сбор добываемой нефти; **gathering of recoverable oil; ***Sammlung des geförderten Erdöls – процес транспортування по трубопроводах нафти, води і газу (нафти видобувної) від свердловин до центрального збірного пункту.
ЗБИРАННЯ І ПІДГОТОВКА НАФТИ, *сбор и подготовка нефти; **gathering anol treatment of oil; ***Erdölsammlung und Aufbereitung – єдина система технологічних процесів, коли збирання суміщається з підготовкою нафти та газу, що реалізуються складним комплексом трубопроводів, блокового автоматизованого устаткування й апаратів, технологічно пов’язаних між собою.
ЗБИРАЧІ, *собиратели, **collecting agents, collectors; ***Sammler – аполярні реаґенти, які знижують змочуваність частинок флотованої пульпи, що переводяться у піну. Відомо понад 70 типів реаґентів-збирачів – аніонних, катіонних, нейоногенних. З. поділяються на аполярні і полярні речовини. Аполярні – вуглеводневі рідини перев. нафт. походження (гас, паливні масла і т.п.), нерозчинні у воді, малоселективні; це переважно хімічно неактивні вуглеводневі масла нафтового та газового (газоконденсатного) походження, малорозчинні у воді. З. посилюють природну гідрофобність таких аполярних мінералів, як сірка самородна, тальк, молібденіт, графіт, вугілля, алмаз. Для полярних З. характерна асиметрична структура молекули, яка складається з двох частин – аполярної і функціональної полярної. Аполярна частина, вуглеводневий радикал (R), є носієм гідрофобності З. Функціональна полярна або гідрофільна група схильна до хім. дисоціації або хім. взаємодії. Полярні З. поділяють на аніонні і катіонні сполуки відповідно до заряду полярної частини. З. застосовують при флотації руд кольорових металів та інш. к.к. З. застосовуються також разом з піноутворювачами з метою прискорення кінетики флотації. Зміна взаємодії З. з мінералами проводиться за допомогою регуляторів флотації (кислот, лугів, солей, органічних полімерних речовин). Див. флотаційні реаґенти.