Знаешь ли ты, что такое устное народное творчество? Какие его виды тебе известны? Кто является творцом устнопоэтических произведений?
К устному народному творчеству, в отличие от художественной литературы, относятся произведения, сочиненные не одним человеком, а многими людьми. Какая-нибудь песня или рассказ, передаются из поколения в поколение, и каждый новый певец или рассказчик добавляет в них что-то свое.
Проходит много времени, пока это произведение появится в печатном виде. Автором таких коллективных сочинений является народ.
Устное народное творчество Кубани питается духовными соками двух великих славянских народов — русского и украинского. В различных жанрах народного слова отразились представления народа о счастье и горе, о нормах поведения в обществе, о героизме и любви к своей родине. Одним из жанров устного народного творчества являются
ПОСЛОВИЦЫ И ПОГОВОРКИ.
В пословицах и поговорках народов мира запечетлеваются их нацилональные черты. Так, в пословицах и поговорках украинского народа мы встретим много поучительного из различных сфер жизни: из трудовой деятельности человека и его отдыха, из области общественного поведения; существуют пословицы и поговорки о характере людей, метко подмечающие как положительные, так и отрицательные их черты. Отобразились в пословицах и поговорках многолетние наблюдения за состоянием природы.
Ознакомься с отдельными видами украинских пословиц и поговорок и ответь на поставленные вопросы
ЗАРУБИ СЕБЕ НА НОСУ или ПРАВИЛА УКРАИНСКОЙ ГРАМАТИКИ
Знакомясь с украинским народным творчеством или другими текстами на украинском языке, ты встретишь незнакомые буквы. Чтобы прочитать украинские слова и понять их смысл, знай, что украинским буквам соответствуют следующие звуки русского языка:
Украинская буква Звук русского языка
і [и]
и [ы]
є [йе]
е [э]
ї [йи]
Так, например, украинское слово “вікно” ты прочитаешь как [викно], а украинское слово “виїхати” — как [выйихати] и т.д.
Есть в украинском алфавите и значок в виде запятой, который ставится над буквой в определенных позициях. Это — апостроф (‘), передающий на письме раздельное произношение губных (произносимых в основном с помощью губ – б, п, м…) , р и некоторых других согласных, а также приставок, оканчивающихся на согласные перед я, ю, є, ї. Например, украинские слова м’яч, бур’ян, роз’їзд надо читать как [м’йач], [роз’йизд], [бур’йан].
С другими правилами украинской граматики ты познакомищься позже.
О хлеборобском труде и природе
Зимуве теплу, як мачушине добро.
Зимою деньок, як комарів носок.
Місяць лютий спитає, чи взутий.
Уночі тріщить, а вдень плющить.
Зима без снігу — літо без хліба.
Хто літом спеки боїться, той зимою не має чим гріться.
Хто про землю дбає, вона тому повертає.
Добре грунт угноєш — урожай потроїш.
О смелости и отваге
Козак з біди не заплаче.
Береженого Бог береже, а козака шабля стереже.
Хто любить піч, тому ворог Січ.
Сміливість кріпості бере.
Не такий страшний чорт, як його малюють.
О здоровье и красоте
Як нема сили, то й світ не милий.
Найбільше багатство — здоров’я.
Здоров’я маємо — не дбаємо, а стративши — плачем.
Скрипуче колесо довго їздить.
В здоровому тілі — здоровий дух.
Без здоров’я нема щастя.
Гарна дівчина, як у лузі калина.
Вуси — честь, а борода й у цапа єсть.
О семейных отношениях
Нема того краму, щоб купити маму.
Рідна мати високо замахує, а помалу б’є.
Які мама й татко, таке й дитятко.
Яке коріння — таке й насіння.
Яке зіллячко, таке й сім’ячко.
Який Сава — така й слава.
Багато няньок — дитина без носа.
Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.
О человеческих недостатках
Залізо і ржа з’їдає, а заздрий від заздрощів погибає.
На тобі, небоже, що мені негоже.
І сам не гам, і другому не дам.
Дав, як кіт наплакав.
Менше вкусиш, швидше ковтнеш.
Допався, як дурень до мила.
Моя хата з краю.
Объяснения:
місяць лютий — месяц февраль;
взутий — обутый;
дбає — беспокоится;
грунт угноєш — землю удобришь;
у цапа — у козла;
крам — товар;
татко — отец;
батьки — родители;
заздрий — зависливый;
небіж — племянник.
? ? ?
1.Что сближает украинские пословицы с русскими?
2.Выучи наизусть по одной-две пословицы из каждого раздела.
3.Составь устный рассказ по одной из этих пословиц:
— Сім раз відмір, а раз відріж.
— У лиху годину пізнаєш вірну людину.
— Хто любить піч, тому ворог Січ.
Домашнее задание
Познакомься с пословицами и поговорками, которые собрал кубанский писатель Александр Ефимович Пивень (1872-1961). Ответь на поставленные вопросы.
Пословицы казацкие
Опізнився козак, так будеш і так!
Козакові не багато треба: солі дрібок, хліба шматок та горілки чарка.
Козацька душа наїсться і з ковша.
Хліб, сіль та вода — козацька їда. Знає об тім Головатий Антін: він нам голова, він наш і батько — він нам поголив голови гладко!
Козак не боїться ні тучі, ні грому.
Степ та воля — козацька доля.
Коли козак в полі, то він і на волі.
Козацькому роду нема переводу.
Добрий козак баче, де отаман скаче.
Козак з бідою, як риба з водою.
Місяць — козацьке сонце.
Козаки, як малі діти: хоч багато поїдять, хоч трохи — наїдяться.
Козак, як голуб: куди не прилетіть, там і пристане.
Умер козак та й лежить, та й нікому затужить.
Звання козаче, а життя собаче.
Зовсім козак, та чуб не так.
Не за те козака б’ють, що краде, а за те, щоб умів кінці ховать.
Якби хліб та одежа, їв би козак лежа.
Терпи, козаче, горе — будеш пити мед.
Терпи, козак — отаманом будеш.
Той і не козак, хто не думає бути отаманом.
Козак козака бачить здалека.
І ти — козак, і я — козак, та обидва й козаки; і ти — дурень, і я дурак, та обидва й дураки!
Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.
Бог не без милості, козак не без щастя.
Козак не без долі, риба не без луски; Бог не без милування, а цар не без жалування.
Як кущ розів’ється, то й козак розживеться.
Забажалося козаку зеленого часнику.
Не на те козак п’є, що є, а на те, що буде.
По козацькому хоч украв, так кажи, що добув.
Не пив води кубанської, не їв каші козацької.
Пословицы к именам
Михайло-бурхайло вівці пасе, Оришка-безкришка їсти несе.
Зібрав Бог пару — Карпа та Варвару.
Не втне Панько Оришки: не має кебети ні трішки!
Ішов Мартин з хрестин та й застряв головою в тин, а руками у ворота — жінка його криворота!
Била Хима Явдокима по череву днищем!
Сьорбай, Мартине, мати ще підкине.
Казав чорт: Кузьму собі возьму — та й досі не бере.
Засмійся, Матвійку, дам копійку.
Кресав Денис, та на гіллі повис.
Герасим, що по кобилі голосив.
Не вмер Данило, болячка задавила.
Зібралося два Юрії, та обидва й дурні.
Лука із’їв жука, та ще й щука.
Божевільний Марку! Ходиш по ярмарку: не купуєш, не торгуєш, тільки робиш сварку!
Кирило, набий мені барило!
Кіндрат — свині брат, кобилі дядько, а собаці сват.
Никон, що по хаті никав.
Микито, чи ти то?
Науме, Науме! Дурний твій уме!
Опанас, свині пас.
Пилип до стіни прилип.
Тимошу, убий вошу!
Здоров, Якове! Свиня тобі дякує, а кабан лає, що помий не має!
Про мене Семене, а я Іван.
Казав Денис: матері твоїй біс!
Ловися, рибко, велика й маленька: бери, чорте, Уласа й Омелька.
Прилип, як до Гандзі Пилип.
Не для Гриця паляниця.
Наробив Хома, що й дома нема.
За нашого Захарька ні Богу свічки, ні чорту огарка.
Купила Олена сережки зелені: як уділа у вуха — славна була дівуха!
Не твоє діло, Самійло, — про те Гапка зна.
Хапай, Петре, поки тепле!
Наша Парася на все здалася: і в панстві панувать, і як лихо — горювать.
Який Сава, така й слава.
Стій, Векло, ще не смеркло.
На тобі, Данило, що мені не мило.
Ти мені не Тетяна, а я тобі не Савка!
Світи, Гапко, дав Бог телятко!
Піди, Денисе, подивись, чи лисе!
Пішов Денис — собаку в хату вніс.
Объяснения:
опізнився — опоздал;
горілка — водка;
не втне — не поймет;
робиш сварку — ссоришься;
дякує — благодарит;
паляниця — буханка хлеба;
не смеркло — не стемнело.
? ? ?
1.О каких качествах человека говорится с одобрением, а какие из них высмеиваются в пословицах, собранных А.Пивнем?
2.Знают ли твои родители пословицы и поговорки? Распроси их обэтом. Запиши услышанные пословицы и поговорки по темам.
3.Напиши небольшой рассказ, который можно завершить одной из украинских пословиц, приведенных ниже. Озаглавь свое сочинение.
— Книга вчить, як на cвіті жить.
— Козацькому роду нема переводу.
— Не для Гриця паляниця.