ПАДІННЯ ПЛАСТА (ШАРУ, ЖИЛИ, ПОВЕРХНІ РОЗРИВУ), *падение пласта (слоя, жилы, поверхности разрыва) – нахил пласта, шару, товщі, жили, а також поверхні розриву до горизонтальної площини. Разом з простяганням є елементом(ами) залягання геологічних тіл та поверхонь. Характеризується азимутом (дирекційним кутом) та кутом падіння, для вимірювання яких встановлюють лінію падіння.
ПАЛАДІЙ, *паладий – хімічний елемент УІІІ групи періодичної системи, символ Pd, ат. н. 46; ат. м. 106,4. Сріблясто-білий м’який і ковкий метал; належить до платинових металів. Застосовують П. і його сплави в електротехніці, медицині, ювелірній справі, в хімічній промисловості – як каталізатор. Від назви астероїда Паллади .
ПАЛЕОГЕНОВИЙ ПЕРІОД, *палеогеновый период – перший період кайнозойської ери. Настав близько 67 млн. р. тому, тривав близько 42 млн. р. Палеогеновий період поділяють на три відділи: палеоген, еоцен і олігоцен. У палеогені відбувалися значні тектонічні рухи, з якими пов’язані альпійська складчатість, значні трансгресії і регресії моря. У цей період з’явились нумуліти, значного розвитку набули молюски, морські їжаки; на суходолі — ссавці; з’явились плацентні, хижаки, гризуни, хоботні, мавпи. Відклади, що утворилися протягом палеогенового періоду, становлять палеогенову систему.
ПАЛЕОГЕОМОРФОЛОГІЯ, *палеогеоморфология – галузь палеографії, що вивчає рельєф минулих геологічних епох, історії й закономірності його розвитку. Розрізняють палеогеоморфологію загальну, регіональну й прикладну. Почала формуватися із середини ХХ ст.
ПАЛЕОЗОЙСЬКА ЕРА, *палеозойская эра – перша після докембрію ера в геологічній історії Землі. Настала близько 570 млн. років тому, тривала близько 340 млн. років. Палеозойську еру поділяють на шість періодів: кембрійський, ордовицький, силурійський, девонський, кам’яновугільний і пермський. Внаслідок тектонічних рухів палеозойської ери відбулися значні трансгресії й регресії моря. В результаті каледонської та герцинської складчатості в багатьох геосинкліналях утворилися гірські хребти (Аппалачі, Урал, Алтай, Саяни, Донецький кряж та ін.). На початку палеозойської ери у Південній півкулі виник материк Гондвана. У морських басейнах були поширені безхребетні, зокрема форамініфери, корали, молюски тощо; з’явились перші морськи хребетні — рибоподібні й риби. В середині палеозою виникли перші наземні рослини — псилофіти й плауновидні. Пізніше розвинулись деревовидні папороті, хвойні. Геологічні відклади, що утворилися протягом палеозойської ери, становлять палеозойську групу.
ПАЛЕОМАГНЕТИЗМ, *палеомагнетизм – галузь геофізики, що вивчає земний магнетизм минулих геологічних епох. Базується на дослідженні природної залишкової намагніченості гірських порід. Даними палеомагнітних досліджень користуються при вивченні магнітного поля Землі, умов утворення гірських порід, тектоніки, вулканізму тощо.
ПАЛИВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ, *топливная промышленность – сукупність галузей важкої промисловості, підприємства якої видобувають і переробляють різні види палива. До паливної промисловості належать нафтовидобувна, нафтопереробна, газова, вугільна, сланцева і торфова промисловості.
ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ БАЛАНС, *топливно-энергетический баланс – система поуказників, що характеризують співвідношення між потребою в паливі у межах відповідної територіальної чи виробничої одиниці (країни, району, галузі, підприємства тощо) за певний період.
ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС, * топливно-энергетический комплекс – сукупність галузей промисловості, що забезпечують країну паливом і електроенергією. Основними складовими частинами комплексу є електроенергетика, нафтова, нафтопереробна, газова й вугільна промисловості.
ПАЛИВО, *топливо – горючі речовини, що служать (при спалюванні) джерелом теплової енергії. Найпоширенішим є органічне паливо: вугілля викопне, нафта, торф, бензин, генераторний газ, кокс, хімічне ракетне паливо тощо. До неорганічного палива належить, наприклад, металовмісне паливо, у складі якого є чисті метали або їх хімічні сполуки.
ПАНЕЛЬ, *панель, **panel – частина пласта в межах шахтного поля чи горизонту (квадратна чи прямокутна), яка виділяється при розробці горизонтальних або похилих пластів родовищ для їх виймання і яку обслуговує самостійний комплекс горизонтальних або похилих транспортних і вентиляційних виробок. Межі панелі: по спаду — межі горизонту, по простяганню — межа шахтного поля або умовні лінії — межі суміжних панелей. Розмір за простяганням 1500…2500 м, за спадом — 1000…1200 м.
ПАНЕЛЬНИЙ СПОСІБ ПІДГОТОВКИ, *панельный способ подготовки – поділ пласта в межах шахтного поля на ділянки, витягнуті за спадом від верхньої межі горизонту до нижньої та відроблювані як самостійний комплекс похилих виробок.
ПАННОНСЬКИЙ СЕРЕДИННИЙ МАСИВ, *Паннонский срединный массив – геологічна структура на Півдні Європи. Являє собою жорстке й відносно стабільне центральне ядро Динаро-Карпатської складчастої області, оточене Динарською і Карпатською складчастими системами. Утворився на початку крейдового періоду. На території України розміщена крайня південно-східна частина Паннонського серединного масиву, занурена під осадовий чохол Закарпатського прогину.
ПАНТОГРАФ, *пантограф – прилад для виготовлення копій карт, планів і креслень зі зміною або збереженням масштабу.
ПАРА, *пар – речовина в газоподібному стані, температура і тиск якої нижчі за так звані критичні. Пара, що перебуває в рівновазі з рідкою чи твердою фазою тієї самої речовини, називається насиченою. Якщо температура пари вища за температуру насиченої пари при даному тиску, вона називається ненасиченою, або перегрітою. Пара, що має тиск, більший за тиск насиченої пари при цій температурі, називається пересиченою.
ПАРАҐЕНЕЗИС МІНЕРАЛІВ, *парагенезис минералов, **paragenesis – закономірне сумісне розміщення двох чи більше мінералів у природних умовах, зумовлене однаковими чи подібними геохімічними процесами, за яких вони утворилися. Провідні фактори, що визначають параґенезис мінералів — хімічний склад і термодинамічні умови середовища мінералоутворення.
ПАРАҐЕНЕТИЧНІ ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ МІНЕРАЛІВ, *парагенетичес-кие взаимоотношения минералов, **paragenetic relationship – взаємовідно-шення мінералів, за якими можна встановити послідовність утворення останніх.
ПАРАЛЕЛЬ ГЕОГРАФІЧНА, *параллель географическая – лінія перетину поверхні земної кулі площиною, паралельною до площини екватора.
ПАРАМАГНЕТИЗМ, *парамагнетизм, **paramagnetism – властивіть речовин слабо намагнічуватися в напрямі дії зовнішнього поля (напрямі силових ліній цього поля). Властивість П. використовується при збагаченні деяких видів корисних копалин.
ПАРАМЕТР, *параметр – величина, що нею характеризують якусь властивість, стан, розмір або форму пристрою, робочого тіла тощо.
ПАРАМЕТРИ ГЕОМЕТРИЧНІ ДИЗ’ЮНКТИВУ, *параметры геометрические дизъюнктива – кутові та лінійні величини, які кількісно характеризують елементи залягання, амплітуду, потужність зони роздріблення, форму та положення диз’юнктиву в надрах.
ПАРАМЕТРИ ГЕОМЕТРИЧНІ СКЛАДКИ, *параметры геометрические складки – кутові та лінійні величини, які кількісно характеризують елементи залягання, форму, розмір і положення складки в надрах (див. складки).
ПАРАМЕТРИ ГЕОМЕТРИЧНІ ТРІЩИНУВАТОСТІ, *параметры геометрические трещиноватости – кутові параметри – кут простягання і кут падіння тріщин, системи тріщин. (див. тріщинуватість гірських порід).
ПАРАМЕТРИ ПРОЦЕСУ ЗРУШЕННЯ, *параметры процесса сдвижения – показники, які характеризують процес зрушення, ступінь деформування гірських порід і земної поверхні, межі його розповсюдження в просторі і часі.
ПАРАМЕТРИ УСТУПУ, *параметры уступа – висота, кут укосу, ширина робочого майданчика і довжина фронту робіт, ширина запобіжних і транспортних берм. Висота – відстань по вертикалі між верхнім і нижнім майданчиками (бермами) уступу; кут укосу – кут, утворений укосом уступу з гризонтальною площиною; ширина робочого майданчика і довжина фронту робіт – параметри для робочих уступів; ширина запобіжних і транспортних берм – параметри для неробочих уступів.
ПАРАШУТ ШАХТНИЙ, *парашют шахтный – пристрій, що автоматично затримує (вловлює) і плавно зупиняє шахтну кліть при обриві або зменшенні натягу підйомного канату.
ПАРИЗИТ, *паризит, **parisite – CaCe2Fe2[CO3]3. Типовий гідротермальний мінерал родовищ, зв’язаних з лужними інтрузіями, де зустрічається разом з кальцитом і флюоритом.
ПАСПОРТ НА БУРО-ВИСАДЖУВАЛЬНІ (БУРО-ПІДРИВНІ) РОБОТИ, *паспорт на буро-взрывные работы — інструктивна карта, що регламентує порядок виконанняпровадження|проведення вибуховихпідривних|висадних робітроботи|праць шпуровим методом, яка міститьщо утримує|що міститься схему розташування шпурів, їхню кількість ій|та діаметр, глибину тай|та кутзакуток нахилу, найменування ВР ій|та засобівкоштів висаджуванняпідривання, масу зарядів, кількість серій тай|та послідовність їхнього висаджуванняпідривання, матеріал набійкинабивання тай|та її довжину, величину радіусу зони, небезпечної зщодо|з розльоту відламків, вказівки щодо місця укриття майстра-підривника ій|та робітниківробочих на час вибуху, необхідну тривалість провітрювання вибоюзабою, розташування постів оточення.
ПАСПОРТ ПРОВЕДЕННЯ ТА КРІПЛЕННЯ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК, *паспорт проведения и крепления горных выработок — проектний документ, що визначає для даної виробки ву|до залежності від характеристики боковихбічних порід спосіб проведення, конструкцію кріплення тай|та спосіб її зведенняпіднесення, обсягоб’єм робітроботи|праць тай|та потребу ву кріпильних матеріалах. Паспорт розробляєтьсяукладається уу відповідності до вимогіз інструкції Правил безпеки. Складається з графічного матеріалу тай|та пояснювальної записки ій|та затверджуєтьсястверджується керівництвомпроводом|керуванням шахти (рудникакопальні). Ведення гірничихгірських робітроботи|праць без затвердженогозатвердженого паспорту абочи зіз порушенням його забороняється.
ПАСТИ, *пасти – механічна суміш органічних зв’язуючих нафтового та вугільного походження з тонкодисперсними твердими матеріалами. Використовують як зв’язуючу речовину при брикетуванні корисних копалин (наприклад, пасти бітумно-глинисті, пасти бітумно-вапнякові), а також як проміжний продукт при скрапленні вугілля.
ПАСТИ БІТУМНО-ГЛИНИСТІ, *пасты битумно-глинистые – пасти-зв’язуючі для брикетування корисних копалин. Готують шляхом змішування нагрітого до 100 0С бентоніту, нафтозвязуючого з температурою 160 -180 0 С та води. Склад пасти: нафтобітум, бентоніт, вода у співвідношенні 1:1:2.
ПАСТИ БІТУМНО-ВАПНЯКОВІ, *пасты битумно-исвестковые – пасти-зв’язуючі для брикетування корисних копалин. Готують шляхом змішування тістоподібної вапняково-водної маси з бітумом (взятим при 160-180 0 С) в момент найбільш активного гасіння вапна. Склад такої пасти: бітум 24-25 %, вапно 10-25%, останнє – вода.
ПАТЕНТ, *патент – 1) Документ, посвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом певного строку. 2) Свідоцтво на право займатися торгівлею або промислом.
ПАТЕНТНИЙ, *патентный – той, що стосується патенту.
ПАТЕНТНО-ІНФОРМАЦІЙНА СЛУЖБА, *патентно-информационная служба – комплекс установ і заходів, які здійснюють інформаційне забезпечення винахідницької діяльності. Усі винаходи для забезпечення оперативного пошуку згідно з Міжнародною класифікацією винаходів поділені на вісім розділів. Розділ Е — будівництво, гірнича справа.
ПАТЕНТОВАНИЙ, *патентованый – закріплений патентом; офіційно визнаний, випробуваний.
ПАТРОН ВР, *патрон ВВ — певна кількість ВР, укладеногоув’язненого вдо|у оболонку, вкриту гідроізолюючим шаром. П. сучасних промислових ВР мають діаметр 32 та 36 мм, рідше – 28, 40 ій|та 45 мм. П. ВР більшого діаметру можуть випускатися на вимогу споживача.
ПАЧКА ВУГІЛЛЯ, *пачка угля – частина вугільного пласта, що відділяється від решти товщі корисної копалини прошарком породи і відрізняється від неї якістю. Як правило вугілля пачки гомогенне за фізичними, хімічними та механічними властивостями.
ПЕГМАТИТ, *пегматит, **pegmatites – крупнокристалічна магматична гірська порода, ща залягає у вигляді лінз, жил, штоків, гнізд. Складається, головним чином, з польових шпатів, кварцу, біотиту, мусковіту. Виник під час кристалізації залишкового магматичного розплаву і звичайно характеризується підвищеним вмістом SiO2, лугів та летких речових. Кристалізація пегматитів, як правило, пов’язана з магмами гранітного складу, а також лужними магмами і значно рідше – з основними. З П. пов’язані родовища дорогоцінного каміння, слюди, польових шпатів тощо. Використовують у фаянсовій і склоробній промисловості. В Україні є в межах Українського щита.
ПЕК, *пек – залишок від перегонки деревого, торфяного або кам’яновугільного дьогтю. Застосовують для виготовлення покрівельного толю, лаку, а також при ґрануляції та брикетуванні вугілля.
ПЕЛЕТУВАННЯ, *пеллетирование, **рelleting – процесс виникнення кульовидних та овальних аґреґатів з тонких фракцій корисної копалини у водному середовищі, який має місце при агітації пульпи в присутності реаґента. П. є основною операцією масляної аґреґації.
ПЕЛІТИ, *пелиты – осадові породи, що складаються переважно з частинок, розмір яких не перевищує 0,001 мм.
ПЕМЗА, *пемза – вивержена гірська порода жовтого, сірого, світло-коричневого кольору; дуже легка, пориста, губчасто-нiздрювата піноподібна. Порода, яка являє собою спiнене скло кислих та середнiх магм. Утворюється з сильно насиченого газами силiкатного росплаву. Використовують як абразив, наповнювач тощо.
ПЕНЕТРОМЕТР, *пенетрометр – прилад, яким визначають консистенцію малярних фарб, жирів та інших матеріалів, вимірюючи глибину проникнення в них стандартної голки.
ПЕНЕТРОМЕТРІЯ, *пенетрометрия – вимірювання консистенції матеріалів.
ПЕНТЛАНДИТ, *пентландит, **pentlandite – (Fe,Ni)9S8. – мінерал класу сульфідів та їх аналогів бронзово-жовтого кольору. Сингонія кубічна. Густина 4,6-5,0. Твердість 3,5-4,0. Блиск металічний. Нікелева руда. Знаходиться в основних та ультраосновних породах, у нікелевих сульфідних родовищах разом з піротином і халькопіритом. Від прізвища англійського мандрівника Дж. Пентланда. Інша назва з а л і з о н і к е л е в и й к о л ч е д а н.
ПЕПТИЗАЦІЯ, *пептизация – розщеплення аґреґатів частинок у колоїдних осадах (гелях) на первинні частинки. Процес зворотній коагуляції. Має місце при збільшенні температури, видаленні коагулянтів, введенні в дисперсійне середовище деяких електролітів або поверхнево-активних речовин – пептизаторів. В результаті П. можлива повна руйнація просторової сітки й переходу геля в золь. Явище П. використовується при флотації для пептизації шламів тощо.
ПЕРЕБОР ПОРОДИ, *перебор породы — виїмкавиймання породи за проектним контуром виробки, зумовленаобумовлена|спричинена недосконалістю технології прохідницьких робітроботи|праць.
ПЕРЕБУР, *перебур — частина свердловини (шпуру), розташована нижче рівня підошви уступу. Заряд ВР ву|до П., посилюючипідсилюючи дію вибуху вищележачої частини заряду, сприяє повному подоланню опору тай|та рівному відриву породи пощодо|з підошві без залишків виступів та нерівностей (порогів, завищень), що перешкоджають роботіпраці екскаватора.
ПЕРЕВАНТАЖУВАЧ, *перегружатель — пристрійприлад для перевантаження гірськоїгірської маси від прохідницького комбайну (навантажувальної машини) на конвеєр або у вагонетки.
ПЕРЕВИЩЕННЯ, *превышение – різниця висот точок.
ПЕРЕДАЧА ВИСОТНОЇ ВІДМІТКИ, *передача высотной отметки – процес визначення висот пунктів (перевищень) способами геометричного, тригонометричного та барометричного нівелювання. Для обчислення відміток пунктів треба знати висотну відмітку початкового пункту.
ПЕРЕДКАРПАТТЯ, *Передкарпатье – територія між долиною Дністра й північно-східним підніжжям Карпат в межах Івано-Франківської, Львівської та Чернігівської областей.
ПЕРЕДКАРПАТСЬКИЙ ПРОГИН, *Передкарпатский прогиб – геологічна структура, що простягається вздовж смуги зчленування гірської споруди Карпат із Східно-Європейською та Скіфською платформами і Мезійським масивом. Протяжність близько 1700 км (у межах України — 300 км), ширина 5…75 км. Виповнений моласовими відкладами неогенового-антропогенового віку, нерідко соле-, нафто- й газоносними. Передкарпатський прогин почав формуватись на початку неогену у зв’язку з утворенням Карпат.
ПЕРЕКИДАЧ, *опрокид — механізм, призначений для розвантаження вагонеток зіз глухими кузовами. ЗаЩодо|З способом розвантаження вагонеток П. поділяються на: лобовічільні, що виконують розвантаження черезкрізь лобовучільну (торцеву) стінку; боковібічні (абочи кругові), що виконують розвантаження черезкрізь боковубічну стінку (найбільш розповсюдженіпоширені).
ПЕРЕКРИТТЯ, *перекрытие – 1) Внутрішня горизонтальна огороджувальна конструкція будинків і споруд. 2) Крнструкція, яка огороджує (розділяє) шари корисної копалини, яку виймають, і обвалювальної породи.
ПЕРЕМИЧКА, *перемычка, **barrier – споруда у гірничій виробці для регулювання вентиляційних потоків, ізоляції виробок від газів, води, пожежі тощо.
ПЕРЕМІШУВАЧ, *перемешиватель, **agitator, ***Mischmaschine – машина для перемішування пульпи і підтримування твердих часток в завислому стані. Широко застосовується при збагаченні корисних копалин, гідравлічному транспортуванні вугілля та руди, приготуванні суспензій тощо.
ПЕРЕМІШУВАЧ МЕХАНІЧНИЙ, *перемешиватель механический, **mechanic agitator, ***Mischgerat – перемішувач, в якому робочим органом є механічний перемішуючий пристрій, наприклад, імпелерна мішалка, мішалка типу “білчате колесо” тощо. Одним з поширених П.м. при масляній аґломерації є турботрон – трьохімпелерна мішалка спеціальної конструкції.
ПЕРЕМІШУВАЧ ПНЕВМАТИЧНИЙ, *перемешиватель пневматический, **pneumatic agitator, **Luftmischgerдt – перемішувач, в якому робочим органом є перемішуючий пристрій, що рухає пульпу стиснутим повітрям.
ПЕРЕМІШУВАЧ ПНЕВМОМЕХАНІЧНИЙ, *перемешиватель пневмомеха-нический, **pneumatic mechanic agitator, ***Luftvermischungsgerдt – перемішувач, в якому робочим органом є перемішуючий пристрій, що рухає пульпу сумісною дією рухомого механізму і стиснутого повітря.
ПЕРЕМІШУВАЧ СТРУМИННИЙ, *перемешиватель струйный, **jet agitator, ***Strahlvermischensgerat – перемішувач, в якому робочим органом є струминний перемішуючий пристрій.
ПЕРЕСТИСК ПЛАСТУ, *пережим пласта — місцеве зменшення потужностітовщини пласта. П.п. зумовленийобумовлений|спричинений абочи відкладенням осадівосаду на нерівній поверхні, абочи інтенсивним тискомтисненням при тектонічному русі. Останнє характерне для флексур тай|та перевернених складок.
ПЕРЕСТИСК ШПУРА, *пережим шпура — зменшення діаметру шпура ву м’яких, пластичних породах, що утворюється ву результаті прострілювання з метою створеннявитвору|створіння|утворення котлової порожнини. П.ш. має місце ву безпосередній близькості від котла, інколи призводить до перекриття його ій|та в усіх випадках викликає необхідністьпотребу часткового розбурювання шпуру перед заряджаннямнабиванням.
ПЕРИДОТИТ, *перидотит – глибинна магматична гірська порода. Складається з олівіну (від 30 до 70 %) і піроксенів. Колір зелений, зеленувато-сірий.
ПЕРИКЛАЗ, *периклаз, **рericlase – MgO. Типовий мінерал контактово-пневматолітових утворень.
ПЕРИМЕТР ПОЛІГОНОМЕТРИЧНОГО (ТЕОДОЛІТНОГО) ХОДУ, *периметри полигонометрического (теодолитного) хода – сумарна довжина сторін ходу.
ПЕРІОД, *период, **period – 1) Проміжок часу, протягом якого відбувається якийсь процес. 2) *геол., geological. Частина ери. Підрозділ геохронологічної шкали, що відповідає часові утворення геологічних відкладів однієї системи геологічної. Тривалість П. – мільйони років. Геологічні періоди поділяють на епохи. 3) Група цифр, яка повторюється в періодичному десятковому дробу. 4) П. п і в р о з п а д у час, протягом якого розпадається половина радіоактивної речовини.
ПЕРІОД НЕБЕЗПЕЧНИХ ДЕФОРМАЦІЙ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ, *период опасных деформаций земной поверхности – період інтенсивних зрушень земної поверхні над відробленим простором з швидкістю осідання не менше 50 мм на місяць при пологому та похилому заляганні пластів і не менше 30 мм за місяць при крутому заляганні пластів. В період небезпечних деформацій можуть виникати значні пошкодження в підроблюваних спорудах.
ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА ЕЛЕМЕНТІВ Д.І.МЕНДЕЛЄЄВА, *периодическая система элементов Д.И.Менделеева – класифікація хімічних елементів, розроблена Д.І.Менделєєвим на основі відкритого ним у 1869 р. періодичного закону. Сучасне формулювання цього закону звучить так: властивості елементів перебувають у періодичній залежності від заряду їхніх атомних ядер. Заряд ядра Z дорівнює атомному (порядковому) номеру елемента в системі. Елементи, розташовані за зростанням Z (H, He, Be…) утворюють 7 періодів. Період – сукупність елементів, що починається лужним металом та закінчується благородним газом (особливий випадок – перший період, що складається з двох газоподібних елементів – Н та Не). У 2-у і 3-у періодах – по 8 елементів, у 4-у і 5-у – по 18, у 6-у 32. Вертикальні стовпці – групи елементів, схожих за властивостями. Кожна група поділяється на головну та побічну підгрупи, причому елементи кожної підгрупи – хімічні аналоги. Всередині груп властивості елементів також змінюються закономірно (наприклад, у лужних металів від Li до Fr зростає хімічна активність). Елементи Z = 58-71 та Z = 90-103, особливо схожі за властивостями, утворюють два сімейства – лантаноїдів та актиноїдів. Періодичність властивостей елементів зумовлена періодичним повторенням конфігурації зовнішніх електронних оболонок атомів.
ПЕРІОДИЧНИЙ, *периодический – той, що з’являється, повторюється через певні проміжки часу, певні строки; п. д р і б десятковий дріб, у якого безмежно повторюється одна або група цифр, напр., 1/3=0,333…; п – і ф у н к ц і ї функції, що не змінюють своє значення при додаванні до аргументу певного числа.
ПЕРЛИ, *жемчуг, **pearl – відміна арагоніту біогенного походження, яка виникає всередині мушлі, черепашки деяких пастинчатожаберних молюсків у наслідок подразнення їх мантії якою-небудь сторонньою речовиною (наприклад, піщинкою). Розміри П. – від мікроскопічних до величини голубиного яйця. Колір білий, рожевий, жовтуватий, іноді – чорний. Розрізняють перли морські і річнові. Перли вирощують також штучно. Використовують як ювелірні прикраси.
ПЕРЛІТ, *перлит – склувата гірська порода вулканічного походження; застосовують як тепло- і звукоізоляційний матеріал.
ПЕРМСЬКА СИСТЕМА (ПЕРІОД), *Пермская система(период) – шоста, остання система палеозойської ератеми, що відповідає шостому періоду палеозойської ери історії Землі. В стратиграфічній шкалі йде за кам’яновугільною і передує тріасовій системі мезозойської ератеми. Почалася 280 млн. років тому, закінчилася 235 млн. років тому. За цей час утворилося 26.8 % запасів вугілля, 20-30 % запасів газу й нафти.
ПЕРМУТИТИ, *пермутиты – речовини (алюмосилікати натрію і калію), за допомогою яких змінюють якість води (напр., зменшують вміст у ній солей).
ПЕРОВСЬКІТ, *перовскит, **perovskite – CaTiO3 – Мінерал класу оксидів. Сингонія моноклінна. Густина 3.95…4.04, твердість 5.5…6. Колір переважно червонувато-бурий, жовтий, чорний. Блиск алмазний. Зустрічається як контактово-метаморфічний мінерал (у талькових і хлоритових сланцях з вапняками) і як магматичний, зв’язаний з лужними породами. Використовують у виробництві керамічних, вогнетривких і в’яжучих матеріалів. Відносно рідкісний.
ПЕРСПЕКТОГРАФ, *перспектограф – прилад для побудови перспектив-них проекцій споруд, машин тощо.
ПЕРТИТ, *пертит, **perthite – закономірні проростання кислого плагіоклазу з каліїстим польовим шпатом.
ПЕРФОРАЦІЯ СВЕРДЛОВИН, *перфорация скважин – пробивання отворів у стінках бурової свердловини напроти заданої ділянки продуктивного пласта з метою посилення притоку води, нафти, газу у видобувну скважину чи пласт. Для перфорації застосовують вибухові речовини, рідше — потік рідини з абразивними матеріалами.
ПЕТАЛІТ, *петалит, **petalite – Li[AlSi4O10]. Алюмосилікат каркасної будови. Типовий мінерал літієвих пегматитів.
ПЕТРОГЕНЕЗ, *петрогенез – походження, виникнення і сукупність геологічних процесів, що зумовлюють утворення гірських порід. За походженням гірські породи поділяють на три основні генетичні типи: магматичні, осадові й метаморфічні. Магматичні й метаморфічні породи утворюються в умовах діяння ендогенних факторів, а осадові — екзогенних. Петрогенез вивчає петрографія.
ПЕТРОГРАФIЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, *петрографическая характерис-тика – характеристика гiрської породи, яка мiстить: найменування породи та її походження; вмiст головних породоутворюючих мiнералiв; вмiст включень та мiнералiв, вiднесених до шкiдливих домiшок; опис текстурних та структурних особливостей; оцiнку мiкротрiщинуватостi; вториннi змiни; данi про включення порiд та мiнералiв як бiльш твердих, так i крихких; про глинистi прошарки або iншi засмiчуючі породи.
ПЕТРОГРАФІЯ, *петрография – геологічна наука про гірські породи, їх мінералогічний та хімічний склад, будову, походження, умови залягання та закономірності поширення і зміни. Визначає класифікацію і номенклатуру гірських порід. Виділяють такі підрозділи петрографії: петрохімія, петротектоніка, фізикохімічна петрографія, експериментальна петрографія, технічна і космічна петрографія. Оформилась у другій половині ХІХ ст. В Україні дослідження з петрографії проводять в Геохімії і фізики мінералів Інституті Національної Академії Наук, університетах та ін.
ПЕТРОГРАФІЯ ВУГІЛЛЯ, *петрография угля – наука про основні інгредієнти або макролітотипи вугілля. Розрізняють вітрен, кларен, дюрено-кларен, кларено-дюрен, дюрен, фюзен.
ПЕТРОЛОГІЯ, *петрология – те ж саме, що й петрографія.
ПЕТРОТЕКТОНІКА (МІКРОСТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ), *петротектоника – розділ петрографії, що вивчає внутрішню будову гірських порід і розміщення в них мінералів.
ПЕТРОФІЗИКА, *петрофизика – наука, що вивчає природу і закономірності зміни фізичних властивостей мінеральної речовини, тісно пов’язаних з геофізикою (пружних, щільнистих, магнітних, теплових та ін.). В Україні дослідження з петрофізики проводять в Геофізики інституті НАН України, Геології і геохімії горючих копалин Інституті НАН України та в Київському університеті.
ПЕТРОХІМІЯ, *петрохимия – розділ петрографії, що вивчає закономірності розподілу елементів у гірських породах та породоутворюючих мінералах.
П’ЄЗА, *пьеза – позасистемна одиниця тиску або механічного напруження; дорівнює 1000Н/м2 (близько 0,01 ат).
П’ЄЗОЕЛЕКТРИКА, *пьезоелектрика – збудження електричних зарядів на гранях деяких кристалів (кварц, турмалін, сегнетова сіль) від стиснення і розтягування їх. Застосувують у радіотехніці, акустиці та інших галузях.
П’ЄЗОЕФЕКТ, *пьезоефект – виникнення електричних зарядів (п’єзоелек-трики) на гранях деяких кристалів від дії деформації (напруження) або навпаки виникнення деформації (напруження) цих кристалів внаслідок дії електричного поля.
П’ЄЗОКВАРЦ, *пьезокварц – різновид кварцу, який здатний від зміни форми та об’єму утворювати електричні заряди на гранях кристала. Застосовують у радіотехніці, електро-акустиці тощо.
ПИЛОВЕНТИЛЯЦІЙНА СЛУЖБА, *пылевентиляционная служба – (на шахті або руднику) — служба, на яку покладається контроль за станом провітрювання, запиленості рудникового повітря і виробок та за здійсненням вимог протипилового режиму, а також розробка і впровадження заходів щодо профілактики пневмоконіозу.
ПИЛОВИБУХОЗАХИСТ (У ШАХТАХ), *пылевзрывобезопасность – сукупність заходів, спрямованих на запобігання або локалізацію вибуху вугільного пилу у підземних гірничих виробках. Полягає у нанесенні інертного пилу (наприклад, вапнякового) при побілці виробок вапняко-цементним розчином, застосуванні туманоутворюючих завіс, водяних заслонів, електроустаткування у вибухо- та істробезпечному варіанті тощо.
ПИЛОВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІСТЬ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК, *пылевзрывоопас-ность горных выработок — характеристика вибухонебезпечного стану гірничих виробок, що визначається в основному ступенем їхньої запиленості та ступенем вибуховості пилу, бо відкладений вибухонебезпечний пил за певних умов (вибух метану, заряду ВР і т. ін.) може перейти в завислий стан, досягнути вибухонебезпечної концентрації і стати осередком вибуху.
ПИЛОПОДАВЛЕННЯ, *пылеподавление — зв’язування пилу, що утворюється або що утворився до підйому в повітря, і осадження завислого в повітрі пилу за допомогою різноманітних способів і технічних засобів.
ПИЛОУЛОВЛЮВАЧ, *пылеуловитель, **dust catcher, ***Entstaubungsanlage – апарат для відділення твердої фази від газового середовища. Як П. на сушильних установках вуглезбагачувальних фабрик застосовують циклони батарейного типу, скрубери та мокрі пиловловлювачі. Коефіцієнт корисної дії (ККД) циклонних пиловловлювачів по фракції 0-5 мкм. -83-86 %, 5-10 мкм. – 94-97 %, 10-40 мкм. – 98-100 %. Вищий ККД мають електрофільтри.
ПИЛЕМІР, *пылемер – прилад для визначення ступеня запиленості повітря безпосередньо в місті заміру (в шахтах, кар’єрах, системах вентиляції тощо). Є пиломіри з фільтруючим матеріалом, на якому осідають частинки пилу, і пиломіри без фільтруючого матеріалу, наприклад оптичні (найпоширеніші), що в них світло поглинається або розсіюється пилоповітряним потоком.
ПИЛЕВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИЛАДИ АВТОМАТИЧНІ, *пылеизмерительные приборы автоматические – прилади, що автоматично здійснюють контроль запиленості повітря в місцях їх розташування, або відбирають проби для їх наступного аналізу в лабораторіях.
ПИТОМА ВАГА, *удельный вес – величина, що чисельно дорівнює вазі тіла в одиниці об’єму. У Міжнародній системі одиниць питому вагу вимірюють у Н/м3; у СГС системі одиниць — у дин/см3 (1 Н/м3=0.1 дин/см3).
ПИТОМА ВИТРАТА БУРІННЯ, *удельный расход бурения – довжина шпура (свердловини), що припадає на 1 м3 підірваної гірничої маси, яка виражається у м/м3 і є величиною, оберненою виходу гірничої маси з 1 м свердловини. Використовується при проектуванні та нормуванні буровибухових робіт.
ПИТОМА ВИТРАТА ВИБУХОВОЇ РЕЧОВИНИ, *удельный расход взрывчатого вещества – кількість вибухової речовини, фактично використаної на 1 м3 гірничої маси та виражена в кг/м3. Розрахункова кількість вибухової речовини на 1 м3 породи, що підлягає підриванню, приймається залежно від властивостей вибухової речовини гірської породи та необхідної роботи вибуху.
ПИТОМА ВИТРАТА ВОДИ, *удельный расход воды – 1) При гідрообезпилюванні: кількість рідини (л), що витрачається на 1 т гірничої маси. Підбирається експериментальним шляхом. 2) При гідромеханізації: кількість води (м3), що витрачається на виймання та транспортування 1 м3 чи 1 т гірничої маси.
ПИТОМА ВИТРАТА ПОВІТРЯ, *удельный расход воздуха – кількість повітря, витраченого на переміщення 1 м3 закладочного матеріалу в системі пневматичного транспорту.
ПИТОМА ВИТРАТА РІЖУЧОГО ІНСТРУМЕНТУ, *удельный расход резального инструмента – кількість різців та ножів гірничої машини, використаних на руйнування 1 м3 гірської породи чи на 1 м2 площі виймання.
ПИТОМА ЕНЕРГІЯ ЗАРЯДУ ВИБУХОВОЇ РЕЧОВИНИ, *удельная энергия заряда взрывчатого вещества – розрахункова енергія заряду вибухової речовини, що припадає на 1 м3 масиву, який підлягає руйнуванню. Виражається у Дж/м3.
ПИТОМА ВИТРАТА ЕНЕРГІЇ ВИБУХОВОЇ РЕЧОВИНИ, *удельный расход энергии взрывчатого вещества – фактична енергія вибухової речовини, витраченої на одиницю об’єму зруйнованого вибухом масиву. Виражається у Дж/м3.
ПИТОМА ПОВЕРХНЯ ПИЛУ, *удельная поверхность пыли – сумарна поверхня пилових частинок, віднесена до їх об’єму (іноді до маси).
ПИТОМА ПОТЕНЦІАЛЬНА ЕНЕРГІЯ (ПРУЖНИЙ ПОТЕНЦІАЛ), *удельная потенциальная энергия – енергія, що накопичується при деформації в одиничному об’ємі масиву, виділеному біля даної точки.
ПИТОМА СВІТЛОВА ЕНЕРГІЯ АКУМУЛЯТОРНОГО СВІТИЛЬНИКА, *удельная световая энергия аккумуляторного светильника – відношення добутку світового потоку світильника на час безперервного горіння до загальної маси світильника. Вимірюється у Лм.год/кг.
ПИТОМИЙ АЕРОДИНАМІЧНИЙ ОПІР ВИРОБЛЕНОГО ПРОСТОРУ, *удельное аэродинамическое сопротивление выработанного пространства – одиниця опору виробленого простору руху повітря, що дорівнює 9.81 Н/м2 при русі 1 м3 повітря в секунду на відстань 1 м через площу поперечного перезізу 1 м2.
ПИТОМИЙ ВИХІД ПИЛУ, *удельый выход пыли – кількість пилу, що надійшов у повітря при гірничих роботах(очисних чи підготовчих), віднесений до одиниці маси відбитої чи навантаженої гірничої породи.
ПИТОМИЙ ДЕБЕТ ДРЕНАЖНОЇ ВИРОБКИ, *удельный дебет дренажной выработки – кількість води, яка отримується за одиницю часу на 1 м пониження рівня води у свердловині, колодязі та інших дренажних виробках. Вимірюється у л/с, м3/год.
ПИТОМИЙ ЗАРЯД ВИБУХОВОЇ РЕЧОВИНИ, *удельный заряд взрывчатого вещества – розрахункова кількість вибухової речовини, що припадає на 1 м3 масиву, який підлягає руйнуванню вибухом.
ПИТОМИЙ ОПІР КОПАННЮ, *удельное сопротивление копке – відношення величини опору ґрунту копанню (опір ґрунту різанню), а також зусилля, необхідне для заповненя ковша, подолання тертя ковша об ґрунт та переміщення призми волочіння до площі зрізаної стружки.
ПИТОМИЙ РОБОЧИЙ ОПІР КРІПЛЕННЯ, *удельное рабочее сопротивление крепления – відношення величини робочого опору кріплення до площі підтримуваної кріпленням покрівлі.
ПИТОМИЙ ТИСК КРІПЛЕННЯ, *удельное давление крепления – відношення опору секції кріплення до площі нижньої поверхні основи чи верхньої поверхні перекриття.
ПІ, *пи – 1) Шістнадцята літера грецького алфавіту. 2) Іррацйональне число, що позначає відношення довжини кола до його діаметра (p=3, 14159265…).
ПІВКРУГ ПІДВІСНИЙ, *полукруг подвесной – прилад для вимірювання кутів нахилу сторін ходів при підземній бусольній зйомці.
ПІДВІСНИЙ ПОМІСТ, *подвесной полок — дво-триповерхова конструкція, що підвішується на канатах, на якій монтується усеувсе обладнанняустаткування, необхідне для проходження вертикальногопрямовисного стволустовбура. Наявність декількох поверхів (ярусів) дозволяє вестипровадити водночас роботироботу|праці пощодо|з бурінню, кріпленню тай|та армуванню. П.п. є також запобіжним помостом для працюючих уу вибоїзабої стволустовбура.
ПІДВОДНА РОЗРОБКА РОДОВИЩ КОРИСНИХ КОПАЛИН, *подводная разработка месторождений полезных ископаемых – видобування корисних копалин (переважно нафти і газу) під водами морів та океанів. Є підводна розробка родовищ відкритим (переважно драгами, земснарядами, що розробляють поверхневі або донні родовища) і підземним (гірничими комбайнами або іншими засобами, якими розробляють, використовуючи бурові свердловини, родовища в надрах водойома) способами.
ПІДГОТОВКА ВИЇМКОВОГО (ВИЙМАЛЬНОГО, ВИЙМАНОГО) ПОЛЯ, *подготовка выемочного поля — 1) РоботиПраці по проведенню тай|та обладнаннюустаткуванню усіхувсіх підготовчих виробок уу виїмковомувиймальному|вийманому полістаті, починаючирозпочинаючи зіз дільничних бремсберґів абочи похилів тай|та закінчуючи розрізними печами. П.ву|до.п. — частина підготовки шахтного поля, що здійснюється після проведення транспортного ій|та вентиляційного штреків мінімум на довжину одного виїмковоговиймального|вийманого поля пощодо|з простяганню. УУ випадку відробки пласту абочи покладу лавами, що рухаються защодо|з повстанням-падінням, підготовка виїмковоговиймального|вийманого поля полягає в проведенні ій|та обладнанніустаткуванні потрібної кількості похилих виїмковихвиймальних|вийманих виробок ій|та розрізних просіків. 2) РоботиРобота|Праці пощодо|з проведенню тай|та обладнаннюустаткуванню усіхувсіх підготовчих виробок ву ярусі, панелі, включаючівмикаючі проведення ій|та обладнанняустаткування ярусних штреків тай|та розрізних печей.
ПІДГОТОВКА ШАХТНОГО ПОЛЯ, *подготовка шахтного поля – певний порядок проведення підготовчих виробок після розкриття шахтного поля, що забезпечує умови для ведення очисного виймання. Основне призначення підготовки шахтного поля — створення технологічних, транспортних і вентиляційних зв’язків між очисними вибоями та розкривними виробками. Фактори, що визначають вибір способу підготовки: розміри шахтного поля по протяганню, кут спаду пластів, багатогазовість і багатоводність, складність ґіпсометрії і порушення родовища. Вимоги до способів підготовки: економічність, концентрація, безпека робіт, мінімальний термін введення в експлуатацію та мінімальні витрати на підтримання виробки.
ПІДГОТОВЛЮЮЧІ ВИРОБКИ, *подготавливающие выработки — термін, прийнятий ву офіційній звітності вугільних (сланцевих) шахт. До підготовлюючих відносятьставляться гірничігірські виробки, які проведені в розкритому шахтному полістаті, що послідовно поділяють пласт ву межах шахтного поля (блоку) на крила, бремсберґові тай|та похилові поля, панелі, поверхи, підповерхи, виїмковівиймальні|виймані поля абочи яруси; всіувсі штреки (головні, поверхові, панельні, ярусні, підповерхові, проміжні, збиральні, бортові, шарові, паралельні, мінусові), бремсберґи ій|та похили (головні, панельні, проміжні, а також ті, що примикають до очисних вибоївзабоїв, що переміщуютьсящо переміщуються за падінням, повстанням пласту абочи діагонально), скати, за винятком розрізних, вуглеспускних, ходових, лісоспускних тай|та іншихдругих печей, проведених пощодо|з вугіллювуголю збійок, просіків, ортів, хідників з службових камер.
ПІДГОТОВЧІ ВИРОБКИ, *подготовительные выработки — виробки, що проведені ву процесі підготовки шахтного поля до очисної виїмкивиймання. До них відносятьставляться центральні (капітальні), панельні та дільничні бремсберґи ій|та похили, головні (корінні) панельні абочи поверхові та дільничні штреки, дільничні квершлаги, ґезенки, скати, розрізні печі.
ПІДДИРКА ПІДОШВИ, *поддирка почвы — вид ремонту гірничихгірських виробок, що полягаєщо укладається у знятті поверхневого шару ґрунту, що піднявся ву результаті здиманнявипирання гірськихгірських порід.
ПІДЗЕМНА ВИСОТНА МЕРЕЖА, *подземная высотная сеть – сукупність закріплених у гірничих виробках точок (реперів), висотні відмітки яких визначено в системі висот, прийнятій для поверхні. В Україні такою системою є Балтійська система висот.
ПІДЗЕМНА ГАЗИФІКАЦІЯ ВУГІЛЛЯ, *подземная газификация угля – перетворення вугілля викопного на горючі гази неповним спалюванням його в надрах землі, на місці залягання; фізико-хімічний геотехнічний процес. За безшахтним способом вугілля запалюють у пласті, через бурові свердловини до нього постійно подають повітря, рідше — його суміш з киснем: відбувається взаємодія оксидів вуглецю і водяної пари, що утворилися в зоні спалювання вугілля, з вуглецем стінок пласта. Одержані горючі гази використовують як паливо, іноді — як технологічну сировину. Перша в світі промислова станція підземної газифікації вугілля стала до ладу 1937 року в Горлівці (Донбас). Наукові дослідження з підземної газифікації в Україні ведуться у Державній гірничій академії України, Інституті геології та геохімії горючих копалин НАН України, Донецькому науково-дослідному вугільному інституті.
ПІДЗЕМНА МАРКШЕЙДЕРСЬКА ОПОРНА МЕРЕЖА, *подземная маркшейдерская опорная сеть – сукупність закріплених в основних гірничих виробках пунктів, координати яких визначено в системі координат, прийнятій на земній поверхні.
ПІДЗЕМНА ПОЛІГОНОМЕТРІЯ, *подземная полигонометрия – основний спосіб створення підземних маркшейдерських опорних мереж.
ПІДЗЕМНА РОЗРОБКА РОДОВИЩ КОРИСНИХ КОПАЛИН, *подземная разработка месторождений полезных ископаемых – видобування корисних копалин з надр землі. Найпоширенішою є розробка твердих копалин (у шахтах, на рудниках), під час якої аґреґатний стан речовини (копалини) не змінюється. Полягає у розкритті родовища (проведенні капітальних гірничих виробок), підготовці його до експлуатації і веденні видобувних робіт шахтним способом. Рідше вдаються до підземної розробки родовищ зі зміною аґреґатного стану корисних копалин, використовуючи бурові свердловини.
ПІДЗЕМНІ ВОДИ, *подземные воды – води, що містяться в порах і порожнинах гірських порід у рідкому, твердому або пароподібному стані. Утворюються внаслідок інфільтрації атмосферних опадів та поверхневих вод, конденсації водяної пари, магматичних процесів та метаморфізму тощо. Підземні води поділяють на порові (у пісках, галечниках та інших уламкових породах), тріщинні (у скельних породах) і карстові (у розчинних породах). Серед підземних вод розрізняють верховодку, ґрунтові води й міжпластові (безнапірні та артезіанські води); за ступенем мінералізації — прісні й мінеральні води. Підземні води є джерелом водопостачання (іноді їх використовують для зрошування), мінеральні води — для лікування.
ПІДЙОМНА МАШИНА, *подйомная машина — основна частина підйомноїпіднімальної установкиустановки. П.м. поділяються на: однобарабанні, двобарабанні зіз ведучим шківом тертя та багатоканатні, вдо|у яких рух підйомнихпіднімальних посудин пощодо|з стволустовбуру здійснюється за рахунок сили тертя, що виникаєщо постає міжпоміж|з-поміж підйомнимипіднімальними канатами тай|та привідним шківом.
ПІДКИД , *взброс – одна з форм розривних тектонічних зміщень гірських порід. При П. рух порід відбувається по тріщині, нахиленій до горизонту. Породи висячого боку при цьому, які лежать вище поверхні зміщення, пересуваються по ній угору по лінії розриву, а породи лежачого боку зазнають відносного зміщення вниз.
ПІДОШВА ПЛАСТА (ЖИЛИ, ПОКЛАДУ), *почва пласта(жилы, залежи) –товща гірських порід, які залягають під пластом (жилою, покладом) корисної копалини. П.п. може бути безпосередньою, фальшивою (несправжньою) і основною. П.п. є лежачим боком покладу.
ПІДОШВА БЕЗПОСЕРЕДНЯ, * почва непосредственная— товща порід, що залягають безпосередньо під пластом (жилою, покладом) корисної копалини або під фальшивою підошвою. З властивостями П.б. вугільних пластів позв’язані явища здимання порід, втискання в неї кріплення, а на крутому падінні — сповзання та обвалення.
ПІДОШВА ОСНОВНА, *почва основная – товща стійких порід, що залягають нижче порід безпосередньої підошви.
ПІДОШВА ФАЛЬШИВА (НЕСПРАВЖНЯ), *почва ложная — шар або декілька шарів породи невеликої потужності, що знаходяться безпосередньо під пластом або покладом (жилою) корисної копалини і мають понижену стійкість та міцність при стисненні. При розробці крутих пластів, жил і покладів породи П.ф. нерідко сповзає, що призводить до завалів очисних виробок.
ПІДОШВОУСТУПНИЙ ОЧИСНИЙ ВИБІЙ, *почвоуступный очистной забой — вибійзабій уступної форми, що застосовуєтьсящо застосовується при розробцірозробленні крутихстрімких пластів, вдо|у якому кожний уступ (окрімкрім магазинного) знаходиться спередупоперед по відношенню до будь-якого нижчерозташованого. РоботиРобота|Праці пощодо|з відбиванню вугіллявуголю ву уступах ведутьсяпровадяться під захистом розташованих вище помостів. РозробкаРозроблення крутихстрімких пластів підошвоуступними вибоямизабоями застосовується на пластах зіз м’яким ій|та схильним до висипання вугіллямвуголем.
ПІДПОВЕРХ, *подэтаж — частина поверху зіз самостійним комплексом підготовчих, нарізних ій|та очисних виробок, обмежена пощодо|з падінню двома штреками (ортами).
ПІДРАХУНОК ЗАПАСІВ КОРИСНИХ КОПАЛИН, *подсчет запасов полезных ископаемых – визначення кількості і якості корисних копалин в надрах. Складається з таких головних операцій: оконтурювання родовища, розподіл запасів за їх господарським значенням, ступінню розвіданості, заляганню, умовах видобутку; визначення параметрів підрахунку; кількісний підрахунок; оцінка точності результатів підрахунку.
ПІДРЕШІТНА ВОДА, *подрешетная вода, **underscreen, ***Wasserstau – вода, що подається під решето відсаджувальної машини.
ПІДРЕШІТНИЙ ПРОДУКТ, *подрешетный продукт, **underflow, ***Siebdurchgang – частина класифікованого матеріалу, яка пройшла через просіюючу поверхню грохота.
ПІДРИВАННЯ, *подрывание – Див. висадження (в повітря).
ПІДРИВАННЯ (ПРИСІЧКА) БІЧНИХ ПОРІД, *подрывка (присечка) боковых пород — вийманнявиймання порід, що вміщуютьщо вміщають пласт (поклад) корисної копалини, для досягненняздобутку проектної площімайдану перерізу виробки.
ПІДРИВАННЯ ПОКРІВЛІ (ПІДОШВИ), *подрывка кровли (почвы) — вийманнявиймання вийманняпорід покрівлі (підошви) пласту корисної копалини (прохідницьким комбайном, відбійними молотками, шляхом буро-підривнихбуро-висадних робітроботи|праць) ву межах контуру поперечного перерізу виробки, встановленого паспортом її проходження ій|та кріплення.
ПІДРИВНИЙ СПОСІБ ВИЙМАННЯ ВУГІЛЛЯ, *подрывной способ извлечения угля – спосіб виймання вугілля, суть якого полягає в тому, що для відокремлення вугілля від масиву використовуються довгі свердловини, пробурені з проміжного штреку по підняттю пласта паралельно очисному вибою на верхній штрек. Свердловини підривають з гідрозабивкою. Відбите вугілля опускається вниз під дією власної ваги і через вуглеспускні печі надходить на конвеєр. Застосовується при розробці крутих пластів потужністю до 5 м із стійкими бічними породами і витриманими елементами залягання.
ПІДРИВНІ РОБОТИ, *взрывные работы – роботи, виконуванні дією вибуху на природні або штучні матеріали. Дають змогу контрольовано руйнувати або переміщувати матеріали (гірські породи, бетон тощо), змінювати їх структуру, властивості і форму, гасити пожежі на нафтових і газових промислах, ліквідувати затори льоду тощо.
ПІДРОБКА ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ, *подработка земной поверхности – розрізняють первинну, повторну, неповну, повну П.з.п. Первинна П.з.п. – першою очисною виробкою по першому пласту (шару). Повторна П.з.п. – підробка другими і наступними пластами (шарами), гірничими виробками. Неповна П.з.п. – підробка при якій збільшення довжини(ширини) виробленого простору збільшує максимальне осідання ґрунту. Повна П.з.п. – підробка, при якій в мульді зрушення не відбувається збільшення максимального осідання; при подальшому збільшенні довжини (ширини) виробленого простору і при пологому заляганні пластів утворюється плоске дно мульди зрушення.
ПІДРОБЛЮВАНІ ОБ’ЄКТИ, *подрабатываемые объекты – об’єкти (будівлі, споруди, терикони, водні об’єкти і т.ін.), які попадають в зону впливу підземних розробок (мульду зрушення). Межі зони впливу визначаються граничними кутами.
ПІДСТАНЦІЯ ЕЛЕКТРИЧНА, *подстанция электрическая – електрична установка або сукупність електричних пристроїв, якими перетворюють електричний струм, розподіляють електричну енергію між споживачами. Є перетворювальні та трансформаторні підстанції.
ПІДТРИМАННЯ ВИРОБКИ, *поддержание выработки — комплекс робітроботи|праць утримання виробки ву стані, означеному ву паспорті її проведення ій|та кріплення.
ПІКЕТ, *пикет – точка на місцевості або у гірничій виробці, положення якої визначається при геодезичному зніманні. Іноді позначається умовним знаком (кілком, стовпом тощо). На місцевості відстань між пікетами, як правило, приймається 100 м, в гірничій виробці – 10, 20 іноді 50 м.
ПІКЕТАЖ, *пикетаж – позначення пікетів на місцевості чи в гірничій виробці для нівелювання.
ПІКНОМЕТР, *пикнометр – скляна посудина невеликої ємкості (кілька кубічних сантиметрів) для для визначення густини рідких або твердих тіл.
ПІКО…, *пико… – у складних словах назва одиниць вимірювання означає зменшення в тисячу мільярдів раз, тобто 10—12 основної одиниці.
ПІЛОТНА УСТАНОВКА, *пилотная установка – установка для випробовування і доводки технологічного процесу в умовах наближених до промислових. П.у. в процесі випробувань дозволяє варіювати основні технологічні параметри, визначати оптимальні режими роботи, технологічну схему процесу. Як правило, П.у. створюється при основному підприємстві і може мати гнучку (багатоваріантну) технологічну схему, забезпечувати регулювання режимних параметрів процесу в широкому діапазоні.
ПІННОЇ СЕПАРАЦІЇ ФЛОТАЦІЙНА МАШИНА, *флотационная машина пенной сепарации, ** flotation maschine of foam separation, *** Flotationsmaschine fьr Schaumflotation – пневматична флотаційна машина, в камеру якої вихідна пульпа подається безпосередньо на пінний шар.
ПІНОГАСНИК, *пеногаситель, **foam suppressor, ***Schaumioscher – машина для руйнування піни в пінному продукті, в якому робочим органом є обертовий механізм. Застосовується при збагаченні корисних копалин флотацією.
ПІРИТ, *пирит, **purite – FeS2. Мінерал класу персульфідів, латунно-жовтого кольору. Сингонія кубічна. Густина 4,9-5,2. Твердість 6,0-6,5. Один з найбільш поширених сульфідів осадових і гідротерамальних родовищ. Утворюється також при магматичних і контактово-метасоматичних процесах. Окислюючись переходить у сульфати заліза, кінцевий продукт цього процесу – лімоніт. Часто утворює псевдоморфози по органічних рештках, а також по різних мінералах: піротину, магнетиту, гематиту та ін. Сировина для одержання сірчаної кислоти, міді, цинку тощо. Використовують для одержання сірки, відходи – у металургійній промисловості. Здатність П. до швидкого окислення надає шкідливих якостей породам, що вміщують цей мінерал, при використанні їх у будівництві. Є в Карпатах, на Донбасі та в межах Українського щита.
ПІРОГЕНІЗАЦІЯ,*пирогенизация – те саме, що й піроліз.
ПІРОКСЕНИ, *пироксены, **pyroxenes – група породоутворюючих мінералів класу силікатів. Частіше всього це метасилiкати з радикалом SiO2 у виглядi безкiнечних ланцюжкiв, складених з кремнекисневих тетраедрiв. Утворюють змішані (ізоморфні) кристали. Білого, сірого, жовтого до темно-коричневого та зеленого кольру (енстатит, діопсид, авгіт, егірит). Піроксени поділяють на ромбічні, що утворюють ізоморфний безперервний ряд енстатит — феросиліт (ряд енстатиту – гіперстену – (Mg,Fe)2[Si2O6]), та моноклінні: авгіт, діопсит, бронзит, гiперстен, жадеїт, сподумен та ін. (ряд діопсиду – геденбергиту – Ca(Mg,Fe)[Si2O6]). Піжоніт (Mg,Fe,Ca)2[Si2O6], а також ряд авгіту Сa[Mg,Fe][(Si,Al)2O6] та лужні піроксени: егірин NaFe3+[Si2O6], жадеїт NaAl[Si2O6] і сподумен LiAl[Si2O6]. Піроксени належать до дуже поширених мінералів у земній корі, особливо у вивержених породах основного складу. Деякі піроксени використовують як керамічну сировину, літієву руду та в ювелірній справі.
ПІРОКСЕНІТ, *пироксенит – вивержена магматична гірська порода; продукт кристалізації ультраосновної магми. Складається головним чином з піроксенів, рідше — з рогової обманки. Використовують як будівельний матеріал; сировина для виготовлення вогнетривких виробів.
ПІРОЛІЗ, *пиролиз – розщеплення складних органічних сполук на простіші при високій температурі. Характерні реакції при П. – розщеплення вуглець-вуглецевих зв’язків, дегідрогенізація, полімеризація, ізомеризація, конденсація. До П. належить коксування, крекінг тощо. Промислове значення має піроліз нафтової сировини, деревини, кам’яного та бурого вугілля. Інша назва п і р о г е н і з а ц і я .
ПІРОЛЮЗИТ, *пиролюзит, **pyrolusite – MnO2. Мінерал класу оксидів і гідроксидів; чорного кольору. Найважливіша руда марганцю. Синогонія тетрагональна. Густина 4.4…5, твердість 6.5…6.7. Блиск – напівметалічний. Зустрачається в екзогенних (осадових родовищах та родовищах вивітрювання), рідше в гідротермальних утвореннях. На території України є в Нікопольському марганцевому басейні.
ПІРОМЕТАЛУРГІЯ, *пирометалургия – галузь металургії, пов’язана з одержанням та очищенням металів і металевих сплавів при високих температурах, на відміну від гідрометалургії, до якої належать низькотемпературні процеси.
ПІРОМЕТР, *пирометр – прилад для вимірювання високих температур. Застосовують у металургії, хімії.
ПІРОМЕТРІЯ, *пирометрия – сукупність методів вимірювання високих температур за допомогою пірометрів.
ПІРОП, *пироп , **pyrope – Мінерал класу силікатів групи ґранатів. Острівної будови. Сингонія кубічна. Густина 3.5…3.8, твердість 6.5…7.5. Колір червоний, чорний. Зустрічається в еклогітах, метаморфізованих серпентинітах та інших породах, багатих на магній – кімберлітах, перидотитах, піроксенітах, рідше у магматичних породах. Використовують у ювелірній справі.
ПІРОТИН, *пиротин, **pyrotine – Fe1-nS. Мінерал класу сульфідів та їх аналогів. Сингонія моноклінна і гексагональна. Густина 4.58…4.65, твердість 3.5…5. Колір бронзово-жовтий. Блиск металічний. Дуже поширений мінерал гіпогенних родовищ. Зустрічається в родовищах, зв’язаних з основними виверженими породами. Також відомий у контактово-метасоматичних, гідротермальних і дуже рідко осадових утвореннях. Магнітний. Використовують у хімічній промисловості.
ПІРОФІЛІТ, *пирофелит, **pyrophyllite – мінерал класу силікатів шаруватої будови; білого з жовтуватим відтінком, блідо-зеленого кольору. Сингонія моноклінна. Густина 2.72, твердість 1.5. Зустрічається як гідротермальний, низькотемпературний мінерал у деяких багатих на глинозем метаморфічних сланцях та екзогенних породах разом з кварцем, андалузитом, кіанітом, тальком, каолінітом. На території України є на Волині. Використовують як замінник тальку, для виготовлення вогнетривких матеріалів та ізоляторів, як наповнювач тощо.
ПІРОХЛОР, *пирохлор, **pyrochlore – NaCa[N2O6](OH,F). Мінерал класу оксидів і гідрооксидів, бурого, білого, жовтувато-зеленого кольору. Сингонія кубічна. Густина 3.3, твердість 5.5…6.5. Зустрічається в карбонатитах, у пегматитах лужних порід, також як акцесорний мінерал у лужних і нефелінових сієнітах. Відносно рідкісний.Сировина для одержання ніобію й танталу.
ПІСКОВИК, *песчанник, **sandstone – осадова гірська порода, що складається з зерен піску, зцементованих глинистим, кремнистим та іншим матеріалом. Пісковики поділяють на грубозернисті (1…0.5 мм), середньозернисті (0.5…0.25 мм), дрібнозернисті (0.1….05 мм). За складом П. поділяють на: кварцовi, кварцовопольовошпатовi, кварцовоглауконiто- вi, глинистi, вапнистi, ґіпсоноснi. Використовують для виготовлення динасу (вогнетривкої цегли, в складі якої біля 90% кремнезему), як бутове каміння і щебінь.
ПІСОК, *песок – пухка осадова гірська порода, що складається з уламків різних мінералів або гірських порід величиною від 0,05 до 2(3) мм (за іншими класифікаціями 0,1-1 мм.). За умовами утворення піски поділяють на річкові, озерні, морські, водно-льодовикові та ін. Пiсок крупний – 2,5 – 3,0 мм. Використовують у будівництві, скляній промисловості.
ПIСОК КВАРЦОВИЙ, *песок кварцевый – пiсок, що складається бiльше нiж на 90% з уламкiв кварцу.
ПIСОК СТАНДАРТНИЙ, *песок стандартный – фракцiя або сумiш фракцiй кварцового пiску, що вмiщує округлi зерна з нормованим зерновим та хiмiчним складом. Призначається для випробування цементу.
ПIСКИ ЕЛЮВIАЛЬНI, *пески элювиальные – пiски, якi утворенi при руйнуваннi кристалiчних гiрських порiд. Представленi невiдсортованими та необкатаними зернами гострокутної форми зi значною кiлькiстю глинистих часток.
ПIСКИ ЕОЛОВI (ПЕРЕНЕСЕНI ВIТРОМ), *пески Эоловые (перенесенные ветром) – пiски дрiбнозернистi, вiдносно рiвномiрного зернистого складу зi значною домiшкою глинистого матерiалу. Зерна округлi, часто роздробленi, з матовою поверхнею.
ПIСКИ ЛЬОДОВИКОВI, *пески ледниковые – пiски слабо обкатанi, погано вiдсортованi, часто не вiдмитi вiд глинистого-мулистих домiшок.
ПIСКИ МОРСЬКI ТА ОЗЕРНI, *пески морские и озерные – пiски вiдносно однорiднi, добре обкатанi, з гладкою поверхнею зерен.
ПІСКИ РУДНІ, *пески рудные — продуктивний пласт розсипного родовища, ву|до якому міститься значначимала кількість корисної копалини. П. складаються з галечнику тай|та піску, що сцементовані глиною. Розподіл корисної копалини уу пласті нерівномірний. ПоЩодо|З вертикалі найбільша концентрація металу частіше за всеувсього спостерігається уу нижній частині пласту біля контакту зіз плотом (див. плітПлотик розсипища), уу верхній частині вміст металу значно знижується.
ПIСКИ СКЛЯНI, *пески стеклянные – кварцовi рівномірнозернисті пiски, якi вмiщують понад 95% дiоксиду кремнiю (SiO2). Використовують для виробництва скла. На території України розвідано 24 родовища скляних пісків (у Харківській, Донецькій, Чернігівській, Львівській та інших областях).
ПIСКОВI ФРАКЦIЇ, *песчаные фракции – частинки розмiром бiльше 0,14 мм.
ПІЧ, *печь, **set-up entry, face entry – гірнича виробка, яку проводять по підняттю пласта. Призначена для провітрювання, пересування людей, транспортування вантажів. Найчастіше з’єднує відкатний штрек з прорубом. Піч, проведену по корисних копалинах між відкатним та вентиляційним штреком для підготовки очисного вибою, називають розрізною.
ПЛАВИКОВИЙ ШПАТ, *плавиковый шпат – те саме, що й флюорит.
ПЛАГІОКЛАЗИ, *плагиоклазы – група породоутворюючих мінералів класу силікатів. Належать до польових шпатів.
ПЛАЗМА, *плазма – високоіонізований газ, в якому концентрації позитивних і негативних йонів практично однакові, а хаотичний рух частинок переважає над їх упорядкованим рухом навіть в електричному полі. П. розглядають як четвертий аґреґатний стан речовини. Застосовують у термоелектронних і магнітоплазмодинамічних (МПД) генераторах перетворювачах тепла безпосередньо на електричну енергію (минаючи перетворення в механічну).
ПЛАЗМОТРОН, *плазмотрон – пристрій для одержання стаціонарної струмини плазми (темпетратури до 20 000 С°). Застосовують в електрозварюванні.
ПЛАЗМОХІМІЯ, *плазмохимия – галузь хімії, що вивчає низькотемпературну плазму та її використання.
ПЛАН ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЇ, *план ликвидации аварии — план погодженихузгоджених дій робочихробочих, що раптово потрапили в зону аварії ву шахті, рудникової адміністрації, гірничорятувальних частин, допоміжних тай|та добровільних команд. П.л.а. складаєтьсяукладається кожні шість місяців головним інженером шахти абочи рудникакопальні, погоджуєтьсяузгоджується зіз представниками гірничотехнічної інспекції тай|та гірничо-рятувальних частин ій|та затверджуєтьсястверджується технічним директором об’єднаннязгуртування|згуртовування.
ПЛАН ПОВЕРХНІ, *план поверхности — графічне зображення ву прийнятій системі координат ій|та певному масштабі поверхні шахти (рудникукопальні) та споруд на ній ву районі гірничихгірських виробок.
ПЛАНЕТАРНА ГЕОЛОГІЯ, *планетарная геология – розділ планетології, що досліджує планетарно-астрономічні фактори геологічного розвитку Землі.
ПЛАНЕТОЛОГІЯ, *планетология – наука, що досліджує фізичні властивості, хімічний склад і внутрішню будову планет Сонячної системи. Складається з таких розділів: планетарної геології, селенології (досліджує Місяць), ареології (Марс), гермесології (Меркурій) і афрології (Венера). Планетологія сформувалась у 50-х роках, набула розвитку в зв’язку з космічними дослідженнями.
ПЛАН ГІРНИЧИХ ВИРОБОК, *план горных выработок – графічне зображення розташування всіх підземних гірничих виробок чи відкритих розробок і споруд. Складається за даними маркшейдерської зйомки та нівелювання. На П.г.в. вказуються умови залягання і якість корисної копалини. П.г.в. по горизонту гірничих робіт – маркшейдерський план, на якому зображуються гірничі виробки даного горизонту шахти чи кар’єра.
ПЛАНІМЕТР, *планиметр – прилад для наближеного визначення площі плоских фігур неправильної форми.
ПЛАНУВАННЯ ГІРНИЧОГО ВИРОБНИЦТВА, *планирование горного производства – система організаційно-господарських та економічних заходів, що спрямовані на регулювання масштабів видобутку корисних копалин та їх переробки.
ПЛАНУВАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ, *планирование єксперимента – процедура вибору числа та умов проведення дослідів, необхідних та достатніх для вирішення задачі досліджень з необхідною точністю. Як правило, для технологічних процесів переробки корисних копалин такою задачею є одержання поліному, який адекватно описує технологічний процес. Розрізняють повний та дробовий факторний експеримент.
ПЛАНШЕТ,*планшет – 1) частина мензули, тонка чотирикутна дошка, на яку наклеєно креслярський папір; застосовують у геодезії. 2) плоска сумка для георгафічних і топографічних карт. 3) дощечка або папка, де закріплюється розграфлений папір і компас при окомірній зйомці.
ПЛАСТ, *пласт, **seam – поклад однорідної осадової породи, поширений у земній корі на значній площі і обмежений двома приблизно паралельними поверхнями. Злягання пласта характеризується потужністю (товщиною), кутом спаду, простяганням та спадом.
ПЛАСТИФІКАТОРИ, *пластификаторы – речовини, які вводять в склад полімерних матеріалів, суспензій для надання їм пластичності, еластичності, зниження в’язкості. П. полегшують диспергування інгредієнтів, надають потрібних технологічних властивостей матеріалам, наприклад, бітумним зв’язуючим при брикетуванні вугілля, висококонцентрованим водовугільним суспензіям тощо.
ПЛАСТИЧНИЙ, *пластический – 1) Здатний набирати й зберігати надану форму (про матеріал). 2) П – а д е ф о р м а ц і я деформація, що не зникає після зняття навантаження.
ПЛАСТИЧНІСТЬ, *пластичность – 1) Властивість твердих тіл під впливом зовнішніх сил змінювати, не руйнуючись, свою форму й розміри і зберігати залишкову деформацію після усунення діючих навантажень. 2) Здатнiсть при замiшуваннi з водою утворювати тiсто, яке пiд впливом зовнiшнiх дiй може приймати будь яку необхiдну форму без появів трiщин та зберiгати надану форму пiсля припинення цих дiй, при сушiннi та випалюваннi.
ПЛАСТИЧНІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД, *пластичность горных пород – властивість гірських порід змінювати свою форму (деформуватися) без розриву суцільності. Глинисті породи, леси, мергелі, крейда, ґрунти, що залягають на поверхні Землі, набувають пластичності за певних меж зволоження: глибинні гірські породи — під дією температури й тиску.
ПЛАСТОВА ПІДГОТОВКА ШАХТНОГО ПОЛЯ, *пластовая подготовка шахтного поля – вид підготови, при якому всі виробки, включаючи основні, проводять і підтримують по пластах вугілля. Застосовується при невеликій глибині розробки (до 600 м), а також коли в підошві розроблюваного пласта є породи, не схильні до здимання.
ПЛАСТОВИЙ ТИСК, *пластовое давление — тисктиснення, під яким газ абочи рідина знаходяться уу вугільному пласті абочи гірничійгірській породі.
ПЛАСТОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ, *пластометрические показатели – характеризують властивості вугілля в пластичному стані. Визначаються товщиною пластичного шару (у) та пластометричною усадкою (х).
ПЛАТИНА, *платина , **platinum – Pt. Хімічний елемент VIII періодичної системи, ат. н. 78; ат. м. 195,09. Блискучий сірувато-білий пластичний метал. Трапляється у самородному вигляді. Домішки: Ir,Os,Rh,Pd,Cu,Au,Ni, Fe. Зустрічається в родовищах, пов’язаних з ультраосновними й основними породами, разом з хромшпінелідами і основними породами разом з сульфідами. Відома також у розсипах. Застосовують для виготовлення хімічного посуду в електротехніці, ювелірній справі, як каталізатор тощо.
ПЛЕОХРОЇЗМ, *плеохроизм – зміна забарвлення речовини в світлі, що проходить крізь неї, залежно від напряму пошинення цього світла. Найчастіше спостерігається в кристалах. Окремим випадком П. є дихроїзм.
ПЛИВУНИ, *плывуны – водонасичені малозв’язні нещільні породи насичені водою з високим вмістом колоїдних часток, які при розкриванні виявляють здатність до розпливання і переміщення (істинні П.). Це – піски, що містятьщо утримують|що містяться гідрофільні колоїди. Такі ж породи, але без колоїдних часток можуть мати пливунні властивості при наявності гідродинамічного тиску води (несправжні, фальшиві П.).
ПЛІКАТИВНИЙ, *пликативный – складчастий.
ПЛІКАТИВНІ ПОРУШЕННЯ (ДИСЛОКАЦІЇ), *пликативные нарушения (дислокации) – геологічні складчасті порушення в заляганні верств гірських порід, що не супроводжуються розривом їх суцільності.
ПЛІТ РОЗСИПИЩА (ПІДОШВА РОЗСИПУ, БЕДРОК), *плот россыпи (почва россыпи, бедрок) — корінне ложе абочи “постіль”, на якій залягають нещільні відкладення, що вміщуютьвмикаючі розсип. Якщо П.р. представлений сильнодужо тріщинуватими породами, то ву|до них також містяться цінні мінерали.
ПЛОЩА ОГОЛЕННЯ, *площадь обнажения — площамайдан відкритої поверхні масиву, що утворюється ву результаті ведення гірничихгірських робітроботи|праць. Величина П.о. характеризує стійкість масиву корисної копалини абочи вміщуюючих порідщо вміщають.
ПЛОЩА ПОПЕРЕЧНОГО ПЕРЕРІЗУ ВИРОБКИ, *площадь поперечного сечения выработки — 1) П.п.піз|з.ву|в|до. уу|в|до світлісвіту — площамайдан, замкнена міжпоміж|з-поміж кріпленням виробки ій|та її підошвою, за винятком площімайдани перерізу, зайнятої насипаним на підошві виробки баластним шаром. 2) П.п.піз|з.ву|в|до. начорно (ву проходженні) — площамайдан виробки, якою вона одержуєтьсяотримується|дістається ву процесі проведення до зведенняпіднесення кріплення, настилання рейкового шляху ій|та баластного шару, прокладання різного виду кабелів, трубопроводів ій|та т. ін.
ПНЕВМАТИЧНЕ ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН, пневматическое обогащение полезных ископаемых – процеси розділення корисних копалин у повітряному середовищі. Найбільш розповсюджено П.з.к.к. на перфорованій робочій поверхні під дією повітряного потоку, іноді у поєднанні зі струшуванням робочої поверхні. Переваги П.з.к.к. – простота схем збагачення та фабрик уцілому, більш низькі капітальні витрати та собівартість процесу, менша енергомісткість, відсутність потреб у воді і операції обезводнення. Основний недолік П.з.к.к. – низька технологічна ефективність процесу. Тому П.з.к.к. має обмежене застосування – переважно для збагачення бурого та легкозбагачуваного кам’яного вугілля. Машини для П.з.к.к. прийнято розділяти на пневматичні сепаратори та пневматичні відсаджувальні машини. Пневматичні сепаратори використовують для збагачення матеріалу крупністю 6-75(100) мм, пневматичні відсаджувальні машини – 1-25 мм. Найбільше розповсюдження П.з.к.к. отримало в Росії – на Північному та Південному Уралі та на Далекому Сході. Крім того, є окремі установки для пневматичного збагачення кам’яного вугілля в Кузбасі, Воркуті та в країнах Середньої Азії. Використовуються сепаратори типів: СП-12, СП-6, ОСП-100, СПБ-100М, СПБ-100, СПК-40М, УШ-3 та пневматичні відсаджувальні машини типу ПОМ. Виготовляє машини для П.з.к.к. Карагандинський машинобудівний завод № 2 ім. Пархоменка. Див. також збагачення корисних копалин в аеросуспензіях.
ПНЕВМАТИЧНИЙ, *пневматический – той, що діє за допомогою стиснутого повітря, використовує його; п – а м а ш и н а машина, що приводиться в дію стиснутим повітрям.
ПНЕВМАТИЧНИЙ ТРАНСПОРТ, *пневматический транспорт – спосіб промислового транспорту сипучих матеріалів або штучних вантажів по трубопроводу енергією газового потоку. При цьому сипучі матеріали пересуваються у вигляді окремих частинок або суцільною масою при швидкостях газу відповідно 15-35 і 1-10 м/с. Переваги цього процесу – герметичність транспортних систем, простота, можливість повної автоматизації, хороші санітарно-гігієнічні умови та хороше поєднання П.т. з іншими технологічними процесами (наприклад, сушкою, пневматичним збагаченням корисних копалин, подрібненням у струминних млинах і т.д.). Основними частинами установки П.т. є компресори, вентилятори, вакуумні насоси.
ПНЕВМАТИЧНІ КОНСТРУКЦІЇ У ГІРНИЧІЙ СПРАВІ, *пневматические конструкциии в горном деле – конструкції, до складу яких входять м’які пневматичні оболонки. М’яка одолонка являє собою замкнуту герметичну ємкість з матеріалів, що легко піддаються багатоцикловим згинам без втрати міцності. З м’яких оболонок можна виготовляти шахтне кріплення та перемички. Кріплення, які заповнюються рідиною, називаються гідравлічними, а комбінацією рідини та газу — пневмогідравлічними. У більшості випадків робочим середовищем є стиснене повітря, що швидко заповнює порожнину оболонки до робочого тиску (0.3…0.5 МПа), майже не збільшує масу оболонки. Під дією стиснення м’яка оболонка розсувається, її поверхні притискаються до бокових порід і підтримують їх.
ПНЕВМАТОЛІЗ, *пневматолиз, **pneumatolysis – процес утворення мінералів і мінеральних комплексів під впливом вулканічних парів і газів.
ПНЕВМОАВТОМАТИКА, *пневмоавтоматика – напрям в автоматиці, пов’язаний з використанням стиснутого повітря як робочого середовища.
ПНЕВМОКОНІОЗ, *пневмокониоз – група професійних захворювань легень, що виникають внаслідок тривалого вдихання запиленого повітря і характеризуються розвитком фіброзного процесу. Основні види пневмоконіозу: силікоз, силікатоз, антракоз легень і т. ін.
ПОБІДІТ, *победит – порошковий твердий сплав з монокарбіду вольфраму (90%) і кобальту (10%). Назву “побідіт” іноді поширюють на інші вольфрамокобальтові тверді сплави. Використовується при виготовленні інструменту для руйнування породи (різців).
ПОБІЛКА ГІРНИЧИХ ВИРОБОК, *побелка горных выработок — покриття поверхні гірничихгірських виробок цементно-вапняковим розчином для підтримання чистоти, контролю за накопиченнямнакопиченням осідаючого пилу ій|та, головне, для попередженнязапобігання вибухів відкладеного вугільного пилу. Останнє досягається шляхомсягається зволоження та скріплення пилу розчином. П.г.ву|в|до. здійснюється механізованим та ручним способами.
ПОВЕЛІТ, *повеллит, **powellite – Ca[MoO4]. Вторинний мінерал зони окиснення молібденових родовищ. Іноді спостерігається як гідротермальний мінерал.
ПОВЕРХ, *этаж – частина пласта в шахтному полі, межами якої по спаду є штреки — відкатний та вентиляційний, а по простяганню — межі шахтного поля. Висота поверху для положистих пластів — 200…500 м, для крутих тонких — 110…130 м, потужних крутих — 80…100 м.
ПОВЕРХНЕВІ ЯВИЩА, *поверхностные явления – фізичні та хімічні явища на межі двох фаз, які обумовлені тим, що на відміну від об’єму фази, поблизу поверхні розділу молекули оточені іншими молекулами нерівномірно і взаємодіють не тільки одна з обною, але й з молекулами суміжної фази. До П.я. належать адгезія, адсорбція, капілярні явища, когезія, змочування, тертя та ін. П.я. мають велике значення при флотації, масляній аґреґації, брикетуванні, приготуванні бурових розчинів, висококонцентрованих водовугільних суспензій тощо.
ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР), *поверхностно-активные вещества — речовини, молекули абочи йони яких концентруються під дією молекулярних сил (адсорбуються) біля поверхні розділу фаз. ВУ більшпонад вузькому значеннізмісті|рації П.-а.ру|в|до. здебільшого звичаєво називають речовини, що знижують поверхневий натяг на межі поділу: рідина (вода) — повітря (пара), рідина (вода) — рідина (маслоолія), рідина — тверда поверхня. ВУ гірничійгірській справі П.-а.р. застосовуються ву якості змочувачів, піноутворювачів та емульгаторів (при гідрообезпиленні); флотаційних реаґентів, знижувачів твердості (при бурінні).
ПОВЕРХОВИЙ СПОСІБ ПІДГОТОВКИ, *этажный способ подготовки – здійснюється поділом шахтного поля по спаду пласта на ділянки, витягнуті по простяганню (до меж шахтного поля) й відроблювані в певній послідовності на самостійну похилену виробку — капітальний бремсберґ чи похил.
ПОВІТРООХОЛОДНИК (ПОВІТРООХОЛОДЖУВАЧ), *воздухоохладитель – теплообмінний апарат для охолодження повітря, що проходить через нього. Є повітроохолодники поверхневі (з теплообміном між повітрям і холодоносієм або холодоаґентом через роздільну сітку) і змішувальні (з безпосереднім стиканням повітря з поверхнею холодоносія). Застосовують повітроохолодник у системах вентиляції і кондиціонування повітря, охолодження двигунів тощо.
ПОВІТРЯ, *воздух, **air – природна суміш газів, з яких складається атмосфера Землі. Основними компонентами сухого повітря є азот і кисень, а також невелика кількість вуглекислого газу, водню та інших газів. Вміст водяної пари у повітрі постійно змінюється (від 0.2 до 3 %) залежно від її аґреґатного стану. Повітря містить також тверді й рідкі домішки (аерозолі). Від їх кількості і різновиду залежать процеси поглинання і розсіювання радіації, виникнення окремих оптичних явищ в атмосфері тощо. Вуглекислий газ є фізіологічним регулятором дихального центру людини і тварин. Концентрація вуглекислого газу у повітрі закритих приміщень, яка зростає одночасно із збільшенням вмісту пилу, мікроорганізмів тощо, є основним показником забруднення повітря.
ПОВІТРЯНА КЛАСИФІКАЦІЯ, *воздушная классификация, **air classification, ***Luftklassierung – класифікація корисних копалин у потоці повітря.
ПОВIТРЯНА УСАДКА, *воздушная усадка – зменшення лiнiйних та об’ємних розмiрiв зразка мінералу при його сушiннi.
ПОГАШЕННЯ ВИРОБКИ, *погашение выработки — 1) Цикл робітроботи|праць зщодо|з ліквідації виробки, не потрібної для виробництвапровадження|проведення, що покликанийщо існує|що маєціллю: ізолюватиізолювати виробку від вентиляційної мережісітки шахти ій|та попередити попадання ву|до неї людей; демонтувати ву цій виробці кріплення, транспортні пристрої та й|та обладнанняустаткування; використативикористовувати виробку для розміщеннярозташування ву|до нійнеї|нею гірськоїгірської породи, отриманоїодержаної від підготовчих абочи ремонтних робітроботи|праць, яку ву іншому випадку довелося бби видавати на поверхню. 2) Списанння Спісаніє виробки зіз балансу діючихчинних ій|та “захрещення” її на планах гірничихгірських робітроботи|праць.
ПОГАШЕННЯ ЗАПАСІВ КОРИСНОЇ КОПАЛИНИ, *погашение запасов полезного ископаемого — списання зіз балансу запасів внаслідок відробки ій|та втратзгуб при експлуатації абочи зщодо|з інших другим причин.
ПОГАШЕННЯ МІЖШАРОВОЇ ТОВЩІ, *погашение междуслоевой толщи — цикл робітроботи|праць, що виконуються уу привибійному просторі нижчележачого шару з метою видобуваннявитягання|видалення корисної копалини з міжшарової товщі.
ПОГАШЕННЯ ПІДПОКРІВЕЛЬНОЇ ТОВЩІ, *погашение подкровельной толщи — видалення корисної копалини, що тимчасово залишаєтьсящо лишається|що облишається ву покрівлі очисної виробки.
ПОГАШЕННЯ ЦІЛИКІВ, *погашение целиков — повне абочи часткове видаленнявитягання|видалення корисної копалини з тимчасово залишених ціликів. Виконується різноманітнимирізними системами розробкирозроблення ву|до залежностізалежностях від стану виробленого простору камер (відкриті, закладені, обвалені), кутазакутка падіння родовища, а також від своєчасності та необхідної інтенсивності вийманнявиймання ціликів.
ПОГЛИБЛЕННЯ ГІРНИЧИХ РОБІТ, *понижение горных работ — при розробцірозробленні родовищ відкритим способом — показник інтенсивності розвитку гірничихгірських робітроботи|праць, що характеризується швидкістю заглиблення робітроботи|праць ву кар’єрі — відстаннювіддаллю пощодо|з вертикалі, на яку опускається нижній робочийробочий горизонт кар’єру за рік.
ПОГЛИБЛЕННЯ ШАХТНИХ СТОВБУРІВ, *углубка шахтных стволов — збільшення глибини існуючого вертикального або похилого шахтного стовбуру (стволу) для розкриття і підготовки шахтного поля на новому горизонті. П.ш.с. може здійснюватися згори донизу, знизу догори і одночасно згори донизу і знизу догори. П.ш.с. згори донизу може здійснюватися: з залишенням породного запобіжного цілика під зумпфом ствола; з влаштуванням запобіжного помосту в зумпфі стволу; через сліпу допоміжну виробку.
ПОГОРИЗОНТНИЙ СПОСІБ ПІДГОТОВКИ ШАХТНОГО ПОЛЯ, *погоризонтный способ подготовки шахтного поля – поділ горизонта на виймані стовпи, простягнуті по підняттю пласта від нижньої до верхньої його межі. У кожному стовпі міститься одна або дві лави, вибої яких розміщуються по простяганню, а переміщуються по підняттю або спаду пласта.
ПОДАВЛЮВАЧІ, *подавители, **depressants, ***Schwimmittel – флотаційні реагенти, які підвищують змочуваність породних частинок флотаційної пульпи.
“ПОДЗЕМНОЕ И ШАХТНОЕ СТРОИТЕЛЬСТВО” – науково-технічний та виробничий журнал. Видається у Москві з 1957 року відділенням геології, гофізики, геохімії та гірничих наук РАН, та науково-технічним гірничим товариством. Більш як сто статей на рік. Тираж 2000 примірників.
ПОДИ, *поды – плоскодонні, замкнені западини на земній поверхні, здебільшого округлої чи овальної форми. Мають власну мережу балок (роздолів). Поширені на півдні України.
ПОДРІБНЕННЯ *измельчение, **disintegration, crushing – технологічна операція зменшення розмірів частинок ( як правило – менше 0,8 мм.). Розрізняють к р у п н е П. – до максимальної крупності продукту 3,3 – 0,83 мм; с е р е д н є П. – до 0,6 мм. ( 75% класу – 0,074 мм.); т о н к е П. – при максимальному зерні 0,15 мм; н а д т о н к е П. Наведений поділ є умовним. Крім того, в залежності від характеру середовища в якому здійснюють операцію розрізняють мокре й сухе П. П. – результат дії подрібнювання.
ПОДРІБНЮВАЧ, *измельчитель – машина для подрібнювання матеріалів, наприклад руди, вугілля тощо. Розрізняють подрібнювачі з мелючими тілами та без них. До перших належать бігуни,, більшість дробарок та млинів. До других – струменеві, колоїдні та вибухові млини.
ПОДРІБНЮВАННЯ, *измельчение – дія, власне руйнування частинок речовини з одержанням дрібно- та тонкодисперсного продукту.
ПОДРІБНЮЮЧА ВЛАСТИВІСТЬ ВИБУХОВОЇ РЕЧОВИНИ, *дробящее свойство взрывчатого вещества – властивість ВР руйнувати під час вибуху певний об’єм навколишньої гірської породи, здійснюючи при цьому необхідне роздроблення.
ПОДУШКА ПОРОДНА, *подушка породная — шар кускуватої гірськоїгірської породи, штучнороблено створюванийутворюваний на щиті після закінчення його монтажу, ій|та призначений для зменшення динамічного навантаження на щит вдо|у початковий період його роботипраці.
ПОЖЕЖІ РУДНИКОВІ, *пожары рудничные — пожежі, що виникаютьщо постають безпосередньо у гірничихгірських виробках (підземних та відкритих) ій|та ву масиві корисної копалини. До П.р. відносятьставляться ій|та пожежі ву надшахтнихнадшахтових будинкахбудовах, на складах корисної копалини ій|та т.д., що можуть розповсюджуватисяпоширюватися на виробки абочи отруїти ву|до них атмосферу газоподібними продуктами горіння. ЗаЩодо|З причинами виникнення П.р. поділяються на: ендогенні, що виникають від самозаймання корисної копалини (вугіллявугіль, сульфідні руди); екзогенні, що виникаютьщо постають від зовнішніх теплових імпульсів (від несправності електроустаткування, тертя ій|та т. ін.).
ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕКА, *пожароопасность — комплекс природних ій|та гірничотехнічних факторів, що визначають можливість виникнення пожежі ву гірничихгірських виробках ій|та на складах.
ПОЗИТОН, *позитон – елементарна позитивно заряджена частинка, маса й величина електричного заряду якої такі самі, як і електрону.
ПОКАЖЧИК ГЛИБИНИ, *указатель глубины – спеціальний пристрій підйомної машини, призначений для спостерігання за місцем положення підйомних посудин при їх русі по шахтному стовбуру. Поділяються на електричні та механічні.
ПОКАЖЧИК НАПРЯМУ ПРОХОДКИ, *указатель направления проходки – світлопроекційний прилад для закріплення зорієнтованого в просторі напряму проходки гірничих виробок. Існують лампові та лазерні П.н.п.
ПОКАЗНИК СУМАРНИХ ДЕФОРМАЦІЙ, *показатель суммарных деформаций – емпіричний показник, який зв’язує ступінь пошкодження споруди при підробці з його розмірами, конфігурацією, матеріалом стін та перекрить, ґрунтовими умовами, зпрацьованістю стін та призначенням споруди.
ПОКАЗНИК ТЕКТОНІЧНОЇ ПОРУШЕНОСТІ ДІЛЬНИЦІ, *показатель тектонического нарушения участка – коефіцієнт, який визначається на стадії підготовки та розробки вугільних родовищ як відношення сумарної довжини тектонічної порушенності в метрах до площі дільниці в гектарах.
ПОКЛАД, *залежь — скупчення корисної копалини в земній корі, чітко відокремлене від навколишніх порід. П. може бути пластовим, лінзоподібним, штокоподібним та ін. П., в якому кількість і якість корисної копалини забезпечують економічну доцільність його розробки, називають промисловим.
ПОКРИВ ТЕКТОНІЧНИЙ ( шар’яж ), *покров тектонический — форма деформації верств гірських порід з розривом суцільності їх, що утворюється внаслідок стиснення і наповзання однієї частини верств на інші; різновид великого насуву зі значною амплітудою горизонтального переміщення і пологою поверхнею насування.
ПОКРІВЛЯ, *кровля, **roof, handing wall – шари гірських порід, що залягають над пластом корисної копалини. Розрізняють П. безпосередню, несправжню(фальшиву), оголену, основну, слабку.
ПОКРІВЛЯ БЕЗПОСЕРЕДНЯ, *кровля непосредственная — товща порід, що залягають безпосередньо над пластом (покладом, жилою) корисної копалини або над фальшивою покрівлею. П.б. вугільних пластів частіше всього представлена піщано-глинистими та глинистими сланцями. Вона легко обвалюється при вийманні вугілля слідом за посуванням очисного вибою після вилучення або пересування кріплення очисної виробки.
ПОКРІВЛЯ ОСНОВНА, *кровля основная — товща міцних, стійких порід, що знаходиться над пластом, жилою абочи покладом корисної копалини та обвалюєтся при вийманнівийманні корисної копалини на значнійчималій площімайдані. П.о. вугільних пластів, як правило, представлена піщаниками, вапняками, рідше – міцними глинистими сланцями.
ПОКРІВЛЯ ФАЛЬШИВА (НЕСПРАВЖНЯ), *кровля ложная — шар або декілька шарів слабких порід покрівлі невеликої потужності (до 0.5-0.6 м), що залягають безпосередньо над пластом (жилою, покладом) і обвалюються водночас з вийманням корисної копалини або з невеликим відставанням від неї.
ПОЛІ…, *поли… – у складних словах відповідає поняттям “числений”, “багато”.
ПОЛІАҐРЕҐАТНИЙ, *полиагрегатный – той, що складається з речовин, які перебувають у різних аґреґатних станах.
ПОЛІАКРИЛАТИ, *полиакрилаты – високомолекулярні сполуки, продукти полімеризації акрилової кислоти або її похідних. З П. виготовляють плівки, клеї, лаки тощо.
ПОЛІБАЗИТ, *полибазит – мінерал класу сульфосолей, сірувато-чорного кольору. Руда срібла.
ПОЛІГОН, *полигон – 1) багатокутник; 2) кутомірний чи нівелірний хід у вигляді замкнутого чи розімкнутого багатокутника; 3) ділянка місцевості, обладнана для випробування технічних засобів різного призначення.
ПОЛІГОННА УСТАНОВКА, *полигонная установка – установка для випробування технологічного процесу в умовах наближених до промислових (Див.також пілотна установка).
ПОЛІГОНОМЕТРІЯ, *полигонометрия – спосіб побудови геодезичної або маркшейдерської мережі шляхом вимірювання відстані і кутів між пунктами ходу; в результаті вимірювань та обчислень одержують координати пунктів.
ПОЛІЕЛЕКТРОЛІТИ, *полиэлектролиты – високомолекулярні солуки, до складу молекул яких входять групи, здатні до йонізації в розчині.
ПОЛІЕФІРИ, *полиэфиры – високомолекулярні сполуки, продукти полікон-денсації багатоосновних кислот або їх ангідридів з багатоатомними спиртами.
ПОЛІКОНДЕНСАЦІЯ, *поликондинсация – утворення високомолекулярних сполук (полімерів) з низькомолекулярних (мономерів) з одночастинним відщепленням простих речовин, напр. води, аміаку, хлористого водню тощо.
ПОЛІКРИСТАЛ, *поликристалл – тверде тіло, що складається з великої кількості дрібних, здебільшого безладно розташованих кристалів. До П. належать метали, гірські породи.
ПОЛІКСЕН, *поликсен, **polyxen – (Pt,Fe). Найпоширеніший мінерал із групи платини. Домішки: Ir, Rh, Pd,Cu, Ni та ін. Зустрічається в магматичних родовищах, ґенетично зв’язаних з ультраосновними і основними породами. Параґенетично тісно пов’язаний з хромшпінелідами.
ПОЛІМЕРИ, *полимеры – високомолекулярні сполуки, що мають однаковий з мономерами склад, але відрізняються різною кількістю атомів (елементарними ланцюгами) у молекулі. Полімерні реаґенти застосовують при флокуляції, збагаченні корисних копалин.
ПОЛІМЕРИЗАЦІЯ, *полимеризация – утворення високомолекулярних сполук (полімерів) з низькомолекулярних сполук (мономерів). Утворений полімер має такий же елементарний склад, як і вихідна речовина (мономер).
ПОЛІМЕТАЛЕВІ РУДИ, *полиметаллические руды – мінеральні утворення, в яких основними цінними компонентами є свинець і цинк, супутними — мідь, срібло, золото, олово, сурма, вісмут та ін. Основні мінерали поліметалевих руд: галеніт, сфалерит, халькопірит, пірит, каситерит. В Україні поліметалеві руди виявлено в Донбасі, на Закарпатті та Передкарпатті.
ПОЛІМОРФІЗМ, *полиморфизм, **polymorphism – здатність однакових за складом хімічних речовин кристалізуватись у різних видах симетрії, які належать до різних сингоній (наприклад, алмаз – графіт). Існування поліморфних відмін (модифікацій) визначається певними термодинамічними умовами, при яких відбуваються зміни в будові кристалічної ґратки речовин.
ПОЛIРУЄМIСТЬ, *полеруемость – здатнiсть гiрських порiд набувати при полiруваннi блискучої поверхнi. За полiруємiстю породи подiляють на 4 категорiї (вiдмiнна, добра, середня, низька); за якiстю полiровки – на три класи (1,11,111); за складнiстю обробки – на 4 групи (породи, що легко полiруються, середньої важкостi полiрування, породи, що важко полiруються та пiдвищеної важкостi полiрування).
ПОЛІСПАТ, *полиспат – вантажопідйомний пристрій з кількох рухомих блоків, що їх огинає канат (або трос). У разі потреби поліспат об’єнують з лебідками.
ПОЛІХРОЇЗМ, *полихроизм, **polychroism – властивість мінералів змінювати забарвлення у звичайному світлі в залежності від напряму променя. Поліхроїзм характерний для деяких кордієритів, турмалінів та інших мінералів.
ПОЛІХРОМНІСТЬ, *полихромность, **polichromy – фізичне явище, при якому різні частини одного й того самого кристалу мають різне забарвлення уздовж і впоперек кристалу. Особливо чітко проявляється в турмалінах.
ПОЛУЦИТ, *полуцит, **pollucite – (Cs,Na)[AlSi2O6] Н2О. Мінерал класу силікатів, безбарвний, прозорий. Алюмосилікат каркасної будови. Відомий як гідротермальний мінерал у міаролітових порожнинах, а також у вигляді прожилків у ґранітах і пегматитах. Важлива цезієва руда. Від імені давногрецького міфічного героя Поллукса.
ПОЛЮС, *полюс – 1) Один з крайніх пунктів, протилежних один одному; найвища точка, межа, границя. 2) Точка, з якою пов’язані полярні координати. 3) Те саме, що й електрод (анод чи катод) джерел постійного електричного струму, напр. гальванічного елемента або електричного акумулятора.
ПОЛЯ ФІЗИЧНІ, *поля физические – особлива форма матерії, посередник взаємодії між частинками речовини або віддаленими одне від одного макроскопічними тілами. Прикладами поля фізичного є електромагнітне поле, поле тяжіння, поле ядерних сил. Часто поняття “фізичне поле” застосовують до сукупності розподілених фізичних величин, як, наприклад, векторне поле швидкостей та скалярні поля тисків і температур у потоці рідини чи газу, тензорне поле механічних напружень у деформованому твердому тілі.
ПОЛЯРИЗАЦІЯ, *поляризация – 1) Надання, набуття орієнтації, полярності. 2) П. а т о м і в зміщення електронів в атомі відносно ядра від дії зовнішнього електричного поля. 3) П. с в і т л а перетворення природного свідла, де коливання напруженості електричного поля Е (або магнітного Н) відбувається в різних площинах, в пучки поляризованого світла, тобто такого світла, де коливання відбувається переважно в одній з площин. 4) П. е л е к т р о н і в наявність переважної орієнтації спінів електронів в даному стані. 5) П. д і е л е к т р и к і в стан речовини (діелектрика), який характеризується наявністю дипольного моменту в будь-якому об’ємі його.
6) П. е л е к т р о х і м і ч н а (г а л ь в а н і ч н а) зміна різниці потенціалів на межі електрод-розчин.
ПОЛЯРНІСТЬ, *полярность – 1) Здатність деяких тіл виявляти певні властивості в окремих точках (полюсах) своєї поверхні з більшою інтенсивністю, ніж в інших, напр. бути протилежно намагніченими або наелектризованими. 2) Наявність двох протилежних полюсів.
ПОЛЬОВА ПІДГОТОВКА ШАХТНОГО ПОЛЯ, *полевая подготовка шахтного поля – вид підготовки, при якому гірничі виробки проходять по пустих породах. Застосовується при розробці потужних пластів вугілля, особливо схильних до самозаймання, при заляганні пласта в нестійких бічних породах і породах, схильних до здимання підошви, при великій глибині розробки (понад 600 м).
ПОЛЬОВІ ШПАТИ, *полевые шпаты – група найбiльш поширених породоутворюючих мінералів класу силікатів каркасної структури які характеризуються порiвняно високою твердiстю. Становлять близько 50 % маси земної кори. За хімічним складом — це алюмосилікати натрію, кальцію, калію, барію, як ізоморфні домішки містять рубідій, свинець, стронцій тощо. Основнi групи польових шпатiв: ортоклази-калiєвi польовi шпати складу K2O Al2O3 6SiO2. Зустрiчаються у виглядi кристалiв, iнодi дуже крупних, але в основному у виглядi дрiбнозернистих мас. Непрозорі, мають скляний або перламутровий блиск. Альбiти-натрiєвi польовi шпати – складу Na2O Al2O3 6SiO2. Зустрiчаються у виглядi дрiбнозернистих мас. Бiльш прозорi, нiж ортоклази. Анортiти-кальцiєвi польовi шпати складу CaO Al2O3 6SiO2. Утворюють такі ж кристали (завжди дрiбнi) та кристалiчнi маси, як ортоклази та альбiти. Блиск скляний або перламутровий. Плагiоклази – польовi шпати, якi являють собою сумiш альбiту та анортiту. Для них характерна пластинчата будова. До плагіоклазів належать бiтовнiт, лабрадор та iншi мiнерали. Польові шпати є в межах Українського щита. Використовуються у скляній, паперовій та інших галузях промисловості; деякі польові шпати — як облицювальний матеріал та виробне каміння.
ПОМПА, *помпа – водяний або масляний насос.
ПОНОРИ, *поноры – природні отвори (в формі тріщин, каналів тощо), через які відбувається поглинання поверхневих вод і проникнення їх у глибинні вестви земної поверхні.
ПОРИ, *поры – найдрібніші отвори в мінеральній речовині, різних адсорбентах. Розрізняють супермікропори (еквівалентний радіус 0,7 нм. і менше), мікропори (0,7-1,5 нм.), мезопори (1,5-100 нм.), макропори (100 нм. І більше).
ПОРИСТІСТЬ, *пористость – співвідношення сумарного об’єму пор в матеріалі до його загального об’єму. Розрізняють П. загальну, відкриту та закриту.
ПОРИСТIСТЬ ЗАГАЛЬНА, *пористость общая – сумарний об’єм закритих та вiдкритих пор, порожнин та тріщин мінералу.
ПОРИСТIСТЬ ЗАКРИТА, *пористость закрытая – об’єм порожнин, пор та трiщин, не сполучених з зовнiшнiм середовищем (обчислюється за рiзницею мiж загальною та вiдкритою пористостями).
ПОРОДА, *порода — 1) Мінеральне утворенняосвіта, не що є об’єктом добуваннявитягання|видалення корисних компонентів при розробцірозробленні родовищ підземним способом (порожня породапуста порода). 2) Скорочення терміну “гірська“Гірська порода”.
ПОРОДА ВИДИМА, *порода видимая – У вуглезбагачуванні видимою породою називають породу крупністю більше 25 мм.
ПОРОДНИЙ МАСИВ, *породный массив – (скорочено “масив”) — інтрузивнеінтрузівное тіло, форма ій|та умови залягання якого точно не встановленіустановлені. ВУ гірничотехнологічному розумінні визначається як зв’язна дільниця земної кори, ву межах якої локалізуються напруження ій|та деформації, зумовленіобумовлені|спричинені наявністю гірничихгірських виробок та навантаженнями, що виникаютьщо постають від руйнуючих впливівпіддавання ву процесі видобуваннядобування корисної копалини. До проведення гірничихгірських виробок П.м. зветься незайманим (неторканим) масивом.
ПОРОДНИЙ ВІДВАЛ, *породный отвал — склад породи на поверхні, добутоївидобутої супутнопобіжно при підземній розробцірозробленні родовищ корисних копалин. Розрізняютьрозрізнюють П.в. плоскі тай|та конічні. Див. також терикони.
ПОРОДОВИБІРКА, *породовыборка – операція вибірки крупної породи на вуглешахтних сортувальнях та фабриках малої потужності. Здійснюється вручну або механізованим способом. В практиці вуглезбагачення пропонувалися та пройшли апробацію механізовані методи породовибірки основані на відмінностях у електопровідності, оптичних властивостей (кольору та блиску) вугілля і породи, поглинання жорсткого випромінювання (наприклад, рентгенівського) і т.п.
ПОРОДОУТВОРЮЮЧІ МІНЕРАЛИ, *породообразующие минералы – мінерали, які є постійними складовими гірських порід і визначають їх основні фізичні властивості. Найпоширеніші породоутворюючі мінерали — силікати (75 % маси земної кори). Розрізняють головні (складають основну масу породи), другорядні й акцесорні мінерали (до 1 % породи). Розрізняють також м’які, середньої міцності та тверді породи з відповідними значеннями граничної напруги на стиск: 100, 100-150 и більше 500 кГ/см2. Інша система класифікації включає слабкі, середні та міцні породи з граничною напругою на стиск відповідно 200-1200, 1200-2400 і 2400-4000 кГ/см2.
ПОРУШЕННЯ ЗАЛЯГАННЯ, *нарушение залегания — зміна первинного залягання гірських порід внаслідок тектонічних процесів, зсувних явищ та інших причин. За формою розрізняють П.з. диз’юнктивні — з розривом суцільності порід і пликативні (складчасті) — без розриву суцільності.
ПОРУШЕНІСТЬ БУДОВИ ВУГІЛЛЯ, *нарушенность строения угля — зміна структури вугілля під впливом тектонічних процесів. На основі таких ознак, як зменшення блиску і порушення шаруватості, ступінь прояву ендогенних тріщин і частоти екзогенних тріщин та ін., можна виділити наступні типи вугілля за ступенем порушеності їхньої будови: з непорушеною будовою, з порушеною, з сильно порушеною будовою, роздроблені, перетерті.
ПОРФIРИ,*порфиры – загальне найменування порiд з порфiровими видiленнями лужного польового шпату, кислого плагiоклазу, кварцу бiотиту i рiдше рогової обманки в основнiй масi, що складається з тих же мiнералiв. Iнодi основна маса представлена склом.
ПОРФІРИТ, *порфирит – магматична гірська порода, в якій великі кристали плагіоклазу, рогової обманки або піроксену (звичайно авгiту) містяться в основній дрібнозернистій масі цих же мінералів й хлоритизованого скла. Використовують як будівельний матеріал.
ПОРФІРОВІ ВИДІЛЕННЯ, *порфировые выделения, **porphyritic phenocryst – кристалічні зерна у дрібнозернистій або склуватій основній масі.
ПОСАДКА ПОКРІВЛІ, *посадка кровли — штучне обвалення гірськихгірських порід у виробленому просторі очисних виробок, створюване шляхом вилученнявідходу кріплення, а ву окремих випадках — підриваннямпідриванням зарядів ВР у свердловинах (торпедування свердловин) ій|та т. д. П.п. звичайнозвичаєво здійснюється на спеціальне (посадочне) абочи на привибійне кріплення.
ПОСАДОЧНИЙ СТОЯК, *посадочная стойка — стояк підвищеної несучої спроможності, призначений для використання ву якості посадочного кріплення лави. ЗастосуванняВжиття отрималиодержали|дістали піддатливі стояки тертя та гідравлічні стояки.
ПОСТМАГМАТИЧНИЙ, *постмагматический, **postmagmatic – утворений після кристалізації магми з пневматолітових і гідротермальних розчинів (про мінерал і мінеральний комплекс).
ПОСТУЛАТ, *постулат – твердження яке при побудові наукової теорії приймають без доведення як вихідне.
ПОСУВАННЯ ВИБОЮ, *подвигание забоя — 1) При розробцірозробленні родовища підземним способом — відстаньвіддаль, на котру переміщуєтьсяпереміщується вибійзабій виробки за певний проміжок часу (зміна, добадоби, місяць ій|та т. д.). 2) При розробцірозробленні родовищ відкритим способом — показник інтенсивності розробкирозроблення уступів. Характеризується напрямком тай|та швидкістю П.в., що зумовлюєобумовлює|спричинює, вдо|у свою чергу, швидкість посування фронту робітроботи|праць.
ПОСУВАННЯ ФРОНТУ РОБІТ В КАР’ЄРІ, *подвигание фронта работ на карьере — один з показників інтенсивності розробкирозроблення родовища; характеризується швидкістю П.ф.р.к., тобто відстаннювіддаллю переміщенняпереміщування фронту робітроботи|праць, вираженою ву метрах задо|у одиницю часу (здебільшого —звичаєво за рік). Залежить головним чином від масштабу робітроботи|праць, виду тай|та конструкції навантажувального і транспортного обладнанняустаткування, що застосовується, способу переміщенняпереміщування фронту робіт роботи|працьта висоти уступів, що відпрацьовуютьсящо відробляються.
ПОТЕНЦІАЛ, *потенциал – 1) Можливості, наявні сили запаси, засоби, що можуть бути використані. 2) Енергетична характеристика даної точки будь-якого силового поля. Чисельно дорівнює роботі, яку здійснюють сили поля, переміщуючи одиницю маси (П. тяжіння) чи електричного заряду (П. електричний) з даної точки поля в точку, де П. вважають рівним нулеві.
ПОТЕНЦІАЛЬНИЙ, *потенциальный – можливий, той, що існує в потенції; п-а е н е р г і я енергія взаємодії тіл , яка залежить лише від взаємного їх розташування.
ПОТЕНЦІОМЕТР, *потенциометр – прилад для вимірювання електрорушійної сили або зміни напруги (іноді струму), або величин, функ-ціонально пов’язаних з ними.
ПОТЕНЦІОМЕТРІЯ, *потенциометрия – фізико-хімічний метод кількісного аналізу, що ґрунтується на вимірюванні електрохімічного потенціалу електрода в розчині досліджуваної речовини. Застосовують для визначення концентрації електролітів.
ПОТУЖНІСТЬ ПЛАСТА, *мощность пласта – товщина пласта вугілля. Загальна потужність — це загальна товщина всіх пачок корисних копалин і прошарків пустої породи. Корисна потужність пласта — сумарна товщина пачок корисних копалин. За потужністю пласти поділяють на дуже тонкі (до 0.7 м), тонкі (0.71…1.2 м), середньої потужності (1.21…3.5 м) і потужні (понад 3.5 м).
ПОХИБКА ВИМІРЮВАННЯ, *погрешность измерения – незбіг значення фізичної величини, знайденого при вимірюванні, із справжнім її значенням. Розрізняють П.в. абсолютну (різниця знайденого і справжнього значень вимірюваної величини) і відносну (відношення цієї різниці до справжнього значення величини, обчисленого у частках одиниці або відсотках). Крім того П.в. можуть бути грубими, систематичними, випадковими. Див. також теорію похибок.
ПОХИБКИ ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАННЯ, *погрешности средств измерений – незбіг значення фізичних величин, знайденого за допомогою засобів вимірювання, із справжнім її значенням. Розрізняють П.з.в. абсолютні і відносні. Для кожного типу засобів вимірювань встановлено границі допустимих похибок.
ПОХИЛ, *уклон, **incline, slope – похила гірнича виробка, що не має безпосереднього виходу на земну поверхню, розміщенна по спаданню пласта чи порід, призначена для транспортування корисних копалин знизу вгору. Розрізняють П. капітальний та панельний.
ПОХИЛА ВИСОТА ПОВЕРХУ (ДОВЖИНА ПОВЕРХУ ПО ПАДІННЮ), *наклонная высота этажа (длина этажа по падению) — відстань по лінії падіння між верхньою та нижньою межами поверху. Встановлюється в процесі проектування і планування гірничих робіт шляхом техніко-економічних розрахунків.
ПОЧАТКОВЕ ПОЛОЖЕННЯ КРІПЛЕННЯ, *исходное положение крепи – розташування кріплення в очисній виробці відносно вибою перед початком виймання вугілля .
ПОЧАТОК ПРОЦЕСУ ЗРУШЕННЯ, *начало процесса сдвижения – за початок процесу зрушення точки земної поверхні приймається дата, на яку виміряна величина осідання досягає 15 мм, тобто перевищує похибку вимірювання.
ПРАВИЛА ОХОРОНИ СПОРУД, *правила охраны сооружений – документ, який регламентує зокрема допустимі умови підробки споруд та міри їх охорони. П.о.с. розробляються для окремих родовищ, басейнів або в цілому для галузі.
ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ, *правила техники безопасности – правові норми, що передбачають заходи по забезпеченню безпечних і нешкідливих умов праці. Вміщують обов’язкові вимоги, яким повинні задовольняти підприємства в цілому, виробничі приміщення, всі види обладнання й технологічні процеси з точки зору безпеки праці. За сферою застосування розрізняють єдині (міжгалузеві) правила, наприклад Єдині правила безпеки при вибухових роботах, та галузеві, наприклад Правила безпеки у вугільних та сланцевих шахтах. Є також система стандартів по безпеці праці.
ПРАВИЛА ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ, *правила технической эксплуатации – нормативно-технічні документи про заходи, положення та норми, що визначають напрямки технічного розвитку гірничодобувних галузей і встановлюють основні принципи й параметри прогресивного, технічно правильного та економічно ефективного ведення робіт і управління виробництвом. Є міжгалузеві, наприклад Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів, та галузеві, наприклад Правила технічної експлуатації вугільних та сланцевих шахт.
ПРЕВЕНТАР, *превентар – пристрій, що встановлюється в усті свердловини для герметизації та попередження викиду з неї рідини і газу.
ПРЕВЕНТИВНИЙ, *превентивный – запобіжний, напр. превентивні заходи в системі протипожежної боротьби.
ПРЕПАРУВАТИ, *препарировать – готувати препарати для дослідження.
ПРЕС, *пресс – машина для обробки заготовок або матеріалів тиском, а також механічних випробувань металів, складальних операцій.
ПРЕЦЕСІЯ, *прецессия – 1) Рух осі власного обертання твердого тіла по коловій конічній поверхні. 2) Повільний рух осі гірокомпасу в площині, перпендикулярній дії моменту прикладеної сили.
ПРИБОРТОВИЙ МАСИВ, *прибортовой массив – частина масиву гірських порід, яка міститься між бортом кар’єру та лінією, що обмежує область можливих мікрозрушень в масиві в період прихованої стадії розвитку зсуву (обрушення).
ПРИВЕДЕНІ ВИТРАТИ, *приведенные расходы – економічна категорія, що відображає величину (у вартісному вираженні) повних витрат суспільної праці на виробництво продукції.
ПРИВИБІЙНИЙ ПРОСТІР, *призабойное пространство — 1) П.п. в усіх гірничих виробках (окрім довгих очисних) — простір всередині гірничої виробки (на довжині до декількох десятків метрів), що примикає до вибою виробки і в якому знаходяться вибійне електромеханічне обладнання та обслуговуючий його персонал. Виняток можуть складати прохідницькі вентилятори, котрі як і розподільчі пункти електроенергії, як правило, знаходяться не в П.п., а на відстані до декількох сотен метрів від вибою. 2) П.п. довгої очисної виробки (лави) — простір всередині очисної виробки між вибоєм та спеціальним кріпленням, що огорожує очисну виробку від виробленого простору. Служить для розміщення виймальних машин, засобів доставки, вибійного кркріплення та працюючих у лаві людей, а також для руху потоку рудникового повітря. В залежності від гірничогеологічних умов та прийнятої технології виймання вугілля ширина П.п. може знаходитися у межах від 1,5 до 4..5 м, а інколи й більше.
ПРИДОННЕ ЗБАГАЧЕННЯ, *придонное обогащение – добування з підводного масиву чорнового концентрату з залишенням у вибої чи поблизу нього хвостів первинного збагачення.
ПРИЗМА, *призма – 1) Багатогранник, дві грані якого (основи) є рівними багатокутниками з віповідно паралельними сторонами, а бічні грані — паралелограмами. 2) Багатогранне тіло з матеріалу, прозорого для світла. Застосовують для зміни напряму поширення пучків світла, розкладання білого світла в спектр, поляризації світла тощо.
ПРИЗМАТОЇД, *призматоид – багатогранник, дві грані якого (о с н о в и) є багатокутниками з довільною кількістю сторін, площини яких паралельні одна до одної, а решта граней (бічні) — трикутиниками або трапеціями. Призма, піраміда та зрізана піраміда є окремими видами призматоїдів.
ПРИЙМАЛЬНО-ВІДПРАВНИЙ МАЙДАНЧИК, *приемно-отправительная площадка — вузол стику двох видів рейкового транспорту (звичайнозвичаєво канатного та локомотивного), де здійснюються маневрові операції, пов’язаніпов’язані зіз передачею вагонеток абочи составівскладів зіз однієї відкатної дільниці на іншудругий. П.-в.м. можуть розрізнятисярозрізнюватися ву|до залежностізалежностях від виду транспорту пощодо|з похилій виробці (при відкатці нескінченнимбезкрайнім канатом, одним кінцевим канатом та двома кінцевими канатами), місцезнаходженнямісцеперебування (верхні, нижні та проміжні), напрямку надходження вантажу (односторонні та двосторонні), способу підкатки вагонеток (механізованими штовхачами абочи лебідками, зіз самокатним похилом та немеханізовані).
ПРИРІЗКА, *прирезка — 1) При розробці рудних родовищ — частина виймальної дільниці (блоку, панелі) обмеженої ширини, з довжиною і висотою, що в декілька разів перевищують ширину. Послідовною відробкою П. здійснюється виймання всієї дільниці (блоку, панелі). При системі розробки рудних родовищ вертикальними П. вони розташовуються звичайно довжиною навхрест простягання рудного тіла на всю потужність покладу. Висота П. дорівнює висоті поверху, ширина вибирається в залежності від стійкості руди: в більш тривких — до 8 м, в особливо слабких — до 2 м, звичайно — 4.. 6 м. При системі підповерхового і поверхового обвалення з відбиванням руди вертикальними свердловинами або штанговими шпурами. П. можна назвати вертикальний шар руди, що відбивається. Довжина П. при цьому дорівнює ширині панелі, висота — висоті підповерху або поверху, а ширина — товщині відбиваємого шару, що дорівнює лінії найменшого опору. 2) При розробці пластових (вугільних) родовищ — збільшення розмірів шахтного поля у порівнянні з прийнятими в проекті з метою збільшення обсягу запасів в шахтному полі для підвищення виробничої потужності шахти або подовження терміну її служби.
ПРИРОДНА ПОСАДКА ПОКРІВЛІ, *естественная посадка кровли – самообвалення порід покрівлі у виробленому просторі безпосередньо за посуванням очисного вибою.
ПРИРОДНА ТЯГА, *естественная тяга – депресія, що зумовлюється природно виникаючою різницею тиску повітря в гірничих виробках. В шахтах П.т. утворюється за наявності двох або більше вертикальних або похилих виробок, по яким рухається повітря, що має різну щільність.
ПРИРОДНЄ ЗАМОРОЖУВАННЯ ПОРІД (сибірський спосіб), *естественное замораживание пород (сибирский метод) – спосіб проходження розвідувальних шурфів в руслах річок та річкових долинах в пливунних породах на глибину 5-20 м. Вибій виробки в зимовий час проморожують за рахунок природнього холоду на протязі 2-3 днів, а після цього проводять виробку на глибину, дещо меншу товщини промороженого шару ґрунту.
ПРИРОДНЄ ПРОВІТРЮВАННЯ КАР’ЄРІВ (аерація кар’єрів), *естественное проветривание карьеров (аэрация карьеров) – обмін повітря, що відбувається в кар’єрних просторах за рахунок дії природніх вентиляційних сил вітру і тепла, в процесі якого відбуваються винесення шкідливих домішок з кар’єру та надходження в нього свіжого повітря.
ПРИРОДНИЙ НАПРУЖЕНИЙ СТАН ГІРСЬКИХ ПОРІД, *естественное напряженное состояние горных пород – сукупність напружених станів, що формуються у масивах гірських порід (у надрах) внаслідок дії природних факторів (ґравітації, вертикальних і горизонтальних рухів тощо). Роботи по вивченню природного напруженого стану гірських порід в Україні ведуться у Державній гірничій академії України, інститутах НАН України тощо.
ПРИРОДНІ РЕСУРСИ, *природные ресурсы – сукупність об’єктів і систем живої і неживої природи, компоненти природного середовища, що оточують людину, які використовуються в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людини і суспільства. До неї входять сонячна енергія, атмосфера, гідросфера, наземна рослинність, грунт, тваринний світ, ландшафт, корисні копалини.
ПРИСТОВБУРНИЙ ДВІР, *пристволовой двор – сукупність виробок і камер, розміщених біля стовбура, призначених для обслуговування підземного господарства. Пристовбурний двір має забезпечувати видачу всього вугілля на поверхню відповідно до прийнятої потужності шахти з резервом у 1.5 раза. Розрізняють кругові паралельні, кругові перпендикулярні і петльові двори. У межах двору споруджують камери: насосну, водозбірники, електростанцію, вугільну й порідну розвантажувальні ями, депо електровозів протипожежного поїзда, камери очікування, медичного пункту, очищення зумпфа.
ПРИХВАТ, *прихват – аварія, що характеризується повним чи частковим припиненням руху бурового снаряду при бурінні. Виникає через з’єднання бурового інструменту з гірськими породами, наприклад у результаті спікання.
ПРИХОВАНІ ПОВЕРХНІ ТОПОГРАФІЧНОГО ПОРЯДКУ, *скрытые поверхности топографического порядка – реально існуючі невидимі поверхні покладів корисних копалин, геологічних структур та контактів. По формі вони відповідають основним властивостям топографічних поверхонь.
ПРИЧОРНОМОРСЬКА ЗАПАДИНА, *Причерноморская впадина – геологічна структура на Півдні України, частково у Молдові і Росії, включає також південно-західну частину акваторії Чорного й Азовського морів. В орографічному відношенні Причорноморській западині відповідає Причорноморська низовина. Утворилася на початку крейдового періоду в зоні зчленування Східно-Європейської платформи й молодшої за геологічним віком Скіфської платформи. Виповнена осадовими відкладами крейдового — антропогенового віку потужністю до 7…8 тис. м, з якими пов’язані поклади марганцевих і залізних руд, нафти, газу і т. ін.
ПРИЧОРНОМОРСЬКА НИЗОВИНА, *Причерноморская низменность – на Півдні України, у межах Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Донецької областей та Криму. Висота до 179 м (на Тарханкутському півострові), на півдні — 2…10 м над рівнем моря. Поверхня головним чином слабохвиляста, у центральній частні — плоска, значно розчленована яружно-балковою мережею. Є еолові форми рельєфу (зокрема, у межах Олешківських пісків), поди (місцями до 20 % поверхні Причорноморської низовини), вздовж узбережжя — піщані коси. Природні степові ландшафти збереглися у заповіднику Асканія-Нова, на схилах лиманів, балок і річкових долин. Важливий сільськогосподарський район України.
ПРІОРИТЕТ, *приоритет – 1) Першість у відкритті, винаході, висловленні ідеї. 2) Переважне право, значення чогось.
ПРОБА, *проба , **sample – 1) Деяка частина (порція) корисної копалини, взята за визначеними правилами з його загальної маси. Розрізняють П. мінералогічні, хімічні та технологічні. Крім того, є пластові та товарні П. В залежності від призначення товарні проби підрозділяють на розрахункові та контрольні. При власне відборі та підготовці виділяють такі проби: первинні, лабораторні, аналітичні. Крім того, розрізняють точкові проби та об’єднані. 2) Кількісний вміст золота, срібла, платини чи паладію в лігатурному сплаві, з якого виготовляються ювелірні вироби, зубопротезні диски, монети тощо. Благородні метали через низьку твердість (за шкалою Мооса золота 2.5; срібла — 2.7; платини — 4.3; паладію — 4.8) не можуть у чистому вигляді використовуватись для виготовлення виробів. Проби сплавів благородних металів у метричній системі: 1000, 958, 916, 875, 750, 583 (585), 375, 333. У каратній системі їм відповідають проби 24, 23, 22, 21, 18, 14, 12, 9, 8.
ПРОБА ЗОЛОТА (СРІБЛА), *проба золота (серебра), **sample of gold (silver) – вміст чистого металу в природному золоті (сріблі) або у виробах з них. Обчислюється у вагових частинах на 1000 (проміле).
ПРОБІРНІ ГОЛКИ, *пробирные иглы – еталонні пластинки із сплавів благородних металів (золота, стібла, платини, паладію) для визначення проби ювелірно-побутових виробів і сплавів з благородних металів на пробірному камені. Виготовляються з того самого сплаву, для випробування якого вони призначаються.
ПРОБІРНИЙ КАМІНЬ, *пробирный камень – слабометаморфозований, тонкозернистий вуглекислий, кремнистий сланець у вигляді чорного бруска, на якому за кольором риски благородного металу визначають його пробу. Твердість каменю 4.6…6.5.
ПРОБЛЕМА, *проблема – складне теоретичне або практичне питання, що потребує розв’язання, вивчення, дослідження.
ПРОБНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ, *пробная эксплуатация – початковий період розробки нафтового (газового) родовища чи його частин розвідувальними або випереджуючими (першими видобувними) свердловинами з метою отримання необхідної кількості інформації, що використовується для обґрунтування системи та показників промислової розробки і складання її технологічної схеми.
ПРОБОВІДБИРАЧІ, *пробоотборники, **samplers, ***Probeentnahmegerat – пристрої для відбору проб сипучого матеріалу з потоку. На гірничих підприємствах України найбільше розповсюдження одержали: скреперні П. типу ПС, ковшові типу ПК, а також П. з відсікаючою планкою, з рухомим жолобом та ін. Є також лоткові та щілинні П. Для відбору проб із залізничних вагонів застосовують установки типу ОВ та ГМУ. Досить широке застосування отримали маятникові П. для відбору проб матеріалу з конвеєра. Для відбору проб з потоків пульпи застосовуються також барабанні та щільові П.
ПРОБОВІДБИРАЧ СКРЕПЕРНИЙ, *пробоотбиратель скреперный, **seraper sampler, ***Schrapper-Probeentnahmegerat – пробовідбирач, в якому робочим органом є скреперний механізм.
ПРОБОВІДБИРАЧ КОВШОВИЙ, пробоотбиратель ковшовый, **scoop sampler, ***Schaufel-Probeentnahmegerat – пробовідбирач, в якому робочим органом є механізм з пробовідсікаючим ковшом.
ПРОБОВІДБИРАЧ ЛОТКОВИЙ, *пробоотбиратель лотковый, **trough sampler, ***Rinnen-Probeentnahmegerat – пробовідбирач, в якому робочим органом є механізм з пробовідсікаючим лотком.
ПРОБОВІДБИРАЧ ЩІЛИННИЙ, *щелевой пробоотбиратель, **slot sampler, ***Schlitz-Probeentnahmegerat – пробовідбирач, в якому робочим органом є механізм з пробовідсікаючою щілиною.
ПРОБООБРОБЧА МАШИНА, *проборазделочная машина, ***Probeteilungsmaschine – машина для обробки проб (зокрема дроблення) зі скороченням їх до заданої маси і діленням на потрібну кількість частин.
ПРОВЕДЕННЯ (ПРОХОДЖЕННЯ) ВИРОБКИ, *проведение (проходка) выработки — 1) Комплекс робіт, що виконуються в процесі утворення розкривальної або підготовчої виробки. Точної класифікації способів П.в. не існує. У вітчизняній практиці розрізняють способи П.в.: звичайні та спеціальні, в однорідних та неоднорідних породах, з однорідним і змішаним вибоєм, з вузьким і широким вибоєм, одним або двома зустрічними вибоями або декількома зустрічними та наздоганяючими вибоями, відразу на повну площу перерізу або з проходженням випереджаючої виробки меншої площі перерізу, окремим вибоєм або декількома вибоями, що рухаються паралельно, з сусідньої виробки (з недозарядом свердловин) і т. д. 2) Комплекс робіт руйнування та видобування гірських порід у межах контуру поперечного перерізу підготовчої виробки, встановленого відповідним паспортом.
ПРОВІТРЮВАННЯ ВІДОКРЕМЛЕНЕ (ЧАСТКОВЕ), *проветривание обособленное (частичное) — провітрювання, при якому вентиляційний струмінь омиває абочи одну виїмковувиймальна|виймана дільницю (блок) зіз примикаючими до нього підготовчими виробками, абочи один очисний вибійзабій, абочи вибійзабій підготовчої виробки.
ПРОВІТРЮВАННЯ КАР’ЄРІВ, *проветривание карьеров – процес видалення з кар’єра природними чи штучно створюваними повітряними потоками газів і пилу, що утворюються при веденні гірських робіт.
ПРОВІТРЮВАННЯ ШАХТ (рудників, кар’єрів), *проветривание шахт (рудников, карьеров) — стійке і тривале підтримання в очисних, підготовчих і взагалі в усіх діючих гірничих виробках атмосфери в стані належної чистоти за складом та теплової ефективності відповідно до тяжкості праці. Розрізняють П.ш. природне (тяга повітря по виробкам здійснюється за рахунок різниці температур повітря на поверхні і в підземних виробках) і штучне (тяга здійснюється вентиляторами шляхом нагнітання свіжого повітря в шахту або відсмоктування забрудненого з шахти).
ПРОВІШУВАННЯ, *провешивание – встановлення вішок на прямій між відміченими точками на місцевості, а також на продовженні цієї прямої. П. Може бути візуальним або інструментальним (за допомогою теодоліту).
ПРОГИН ТЕКТОНІЧНИЙ, *прогиб тектонический – лінійна зона опускання консолідованої земної кори, заповненої потужною (до 10…15 км і більше) товщею осадових і місцями вулканогенних порід.
ПРОГНОЗ БАГАТОМЕТАНОВОСТІ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ, *прогноз метанообильности угольных шахт — визначення передбачуваної багатометановості вугільних шахт, що проектуються або поглиблюються. Існують три методу прогнозу: гірничостатичний — заснований на аналізі фактичних даних багатометановості окремих виробок або виїмкових дільниць діючих шахт та шахт в цілому за тривалий період часу, за метаноносністю вугільних пластів —як основний парамет використовується природна або залишкова газоносність порід (вугілля) та розрахунковий — вхідні величини для визначення багатометановості виробок беруться, виходячи з потенційної газоносності вугілля та усереднених значень колекторських властивостей вугілля в залежності від ступеня його метаморфізму.
ПРОГНОЗ ЗРУШЕНЬ І ДЕФОРМАЦІЙ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ, *прогноз сдвижений и деформаций земной поверхности – комплекс обчислювальних робіт та графічних побудов, які дають можливість визначити очікувані деформації земної поверхні при відомих гірничо-геологічних умовах розробки родовищ.
ПРОГРАМА-ДИСПЕТЧЕР, *программа-диспетчер – план дій, яким передбачено організацію функціонування й керування взаємодією певної сукупності пристроїв цифрової обчислювальної машини чи кількох машин, об’єднаних в обчислювальну систему.
ПРОДУВКА СВЕРДЛОВИН, *продувка скважин, **hole air flushing – різновид промивки свердловин при бурінні і розкритті продуктивних пластів. Використовуються дисперсні системи з густиною 1 т/м3, що складаються з газоподібного та рідкого компонентів.
ПРОДУКТ, *продукт – речовина, що її здобуто хімічним або іншим способом з інших речовин. Продукти збагачення корисних копалин: концентрат, хвости, промпродукт.
ПРОДУКТИВНИЙ, *продуктивный – доцільний, плодотворний; здатний виробляти, створювати щось цінне; п – і с и л и — засоби виробництва, за допомогою яких створюються матеріальні блага, і люди, які , застосовуючи засоби виробництва, здійснюють матеріальне виробництво.
ПРОДУКТИВНИЙ ГОРИЗОНТ, *продуктивный горизонт – витриманий по площі пласт-колектор (чи група пластів-колекторів) всередині нафтогазоносного комплексу з єдиною гідродинамічною системою, що містить рухомі вуглеводні у вільній фазі та здатний віддавати їх у кількостях, які мають промислове значення.
ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЛАСТУ, *производительность пласта — маса вугілля (сланцю), що припадає на 1 м2 площі пласту. Визначається як добуток потужності пласту на середню об’ємну густину вугілля (сланцю).
ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ, *производительность труда, **productivity– кількість продукції, яка виробляється за одиницю часу. У гірничій промисловості є чотири методи вимірювання продуктивності праці: натуральний, трудовий, вартісний та умовних одиниць.
ПРОДУКТИВНІСТЬ СВЕРДЛОВИНИ, *производительность скважины – характеристика видобувної свердловини (нафтової, газової, водяної), що визначає відбір пластового флюїду при її експлуатації. Чисельно оцінюється коефіцієнтом продуктивності, що дорівнює відношенню дебіту свердловини до депресії, створеної на її вибої (різниці пластового і вибійного тисків). Використовують також коефіцієнт питомної продуктивності, яка враховує дебіт свердловини, що припадає на одиницю потужності пласта (1 м).
ПРОДУКЦІЙНИЙ РОЗЧИН, *продукционный раствор – розчин, що містить корисні компоненти (наприклад, розчинені метали) в промисловій концентрації. Формується при гідрометалургійних процесах та з концентратів у апаратах, а також при бактеріальному, підземному вилуговуванні та підземному розчиненні.
ПРОДУКЦІЯ, *продукция – сукупність матеріальних благ, добутих чи створених внаслідок виробничої діяльності; П. в а л о в а — загальний обсяг виробництва (в грошовому виразі) окремими підприємствами або галуззю за певний період; П. т о в а р н а — продукція, що йде за межі підприємства, яке її виробило.
ПРОДУЦЕНТИ, *продуценты – країни, окремі галузі, фірми що виробляють певний товар.
ПРОЕКТУВАННЯ ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИХ РОБІТ, *проектирование геологоразведывательных работ – визначення методики, техніки, технології та організації геолого-знімальних, геофізичних і гідрогеологічних робіт, пошуків родовищ корисних копалин у конкретному районі, попередньої та детальної розвідки родовищ.
ПРОЕКТУВАННЯ ГІРНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ, *проекторование горных предприятий – розробка комплексної технічної документації (проекту), що вміщує техніко-економічне обґрунтування, розрахунки, креслення, макети, кошториси, пояснювальні записки та інші матеріали, необхідні для будівництва гірничого підприємства.
ПРОЖЕКТ, *прожект – 1) заст. Проект. 2) Нездійснений, необґрунтований план.
ПРОЗОРІСТЬ МІНЕРАЛІВ, *прозрачность минералов, **transparency of minerals – властивість мінералів напрямлено пропускати світло в певній області спектра. За ступенем прозорості мінерали поділяють на прозорі, напівпрозорі, просвічуючі по краях і непрозорі.
ПРОКСИМАЛЬНИЙ, *проксимальный – розташований ближче до середини площини тіла.
ПРОЛОHГАЦІЯ, *пролонгация – продовження строку чинності договору, угоди, векселя.
ПРОЛЮВІЙ, *пролювий – відклади, що нагромаджуються біля підніжжя гір внаслідок змивання з схилів продуктів вивітрювання.
ПРОМЕТІЙ, *прометий – радіоактивний хімічний елемент, символ Pm, ат. н. 61; належить до лантаноїдів. Від імені міфологічного титана Прометея.
ПРОМИВКА, *промывка, **flushing, washing – 1) Процес дезінтеграції (розмокання, диспергування) глинистого матеріалу, який входить до складу руди, з одночасним відокремленням його від рудних частинок у вигляді глинистої суспензії (шламу) під дією води. П. використовується при збагаченні залізних і марганцевих руд, розсипних родовищ кольорових, рідкісних та благородних металів, каолінів, вапняків, фосфоритів та ін. 2) Процес видалення розчинних мінеральних компонент з корисних копалин. Наприклад, водна П. солоного вугілля – спосіб його збагачення шляхом обезсолення.
ПРОМИВАЛЬНА МАШИНА, *промывочная машина, **wasching machine, ***Abschlenmaschine – апарат для промивки корисних копалин. П.м. розрізняють за конструктивними ознаками та способами гідравлічної або механічної дезінтеграції. До П.м. належать гравіємийка ( П.м. типу скруббера-бутара), бичова П.м., промивочні башти. Крім того, є акустична, коритна, барабанна та вібраційна П.м.
ПРОМИВАЛЬНА МАШИНА АКУСТИЧНА, *промывочная машина акустическая, **acoustic wasching machine, ***Schallabschдmmashine – промивальна машина, в якій робочим органом є ґенератор акустичних коливань.
ПРОМИВАЛЬНА МАШИНА КОРИТНА, *промывочная машина корытная, **pan wasching machine, ***Trogformige Waschmachine – промивальна машина, в якій робочим органом є вал з лопастями, що обертається в кориті.
ПРОМИВАЛЬНА МАШИНА БАРАБАННА, *промывочная машина барабанная, **drum wasching machine, ***Trommelwaschmachine – промивальна машина, в якій робочим органом є обертовий барабан.
ПРОМИВАЛЬНА МАШИНА ВІБРАЦІЙНА, *промывочная машина вибрационная, **vibration wasching machine, *** Waschmachine mit Vibriereinrichtung – промивальна машина, в якій робочим органом є вібруюче корито.
ПРОМИСЛОВА КЛАСИФІКАЦІЯ ВУГІЛЛЯ, *промышленная классификация угля – класифікація, яка передбачає поділ вугілля на різноманітні марки та групи в залежності від їх фізико-хімічних властивостей та можливості використання для технологічних або енергетичних цілей. Як основні класифікуючі параметри прийнято: вихід летких речовин на беззольну масу Vdaf(%), загальна вологість Wrt (%) та товщина пластичного шару Y(мм). Розрізняють такі марки вугілля: буре, довгополум’яне, газове, жирне, коксівне, опісно-спікливе, слабко спікливе, пісне, антрацит. Іноді подаються також проміжні марки.
ПРОМИСЛОВИЙ ВМІСТ, *промышленное содержание – кількість корисного компоненту в мінеральній сировині, при якій економічно доцільне його видобування та використовування.
ПРОМИСЛОВІ ПІДЗЕМНІ ВОДИ, *промышленные подземные воды – води, які містять розчинені промислово корисні компоненти у такій кількості, що їх економічно доцільно добувати. Розрізняють бромні, йодні, йодобромні, борні, йодоборні та інші води. В Україні промислові підземні води (переважно йодобромні) виявлено на Поліссі, у Придніпровській та Причорноморській низовинах.
ПРОМІЛЛЕ, *промилле – тисячна частинка чого-небудь, позначається знаком 0/00.
ПРОМОТОРИ, *промоторы – те саме, що й а к т и в а т о р и.
ПРОМПРОДУКТ, *промпродукт – проміжний продукт збагачення корисних копалин, що не є кондиційним концентратом чи відвальними хвостами і потребує дальшої переробки у технологічній схемі. П. – це механічна суміш зростків з розкритими зернами корисних компонентів та пустої породи.
ПРОПІЛІТ, *пропилит – метасоматична гірська порода зеленого кольору масивної текстури, складена хлоритом, альбітом, піритом і кварцем. З нею зв’язані родовища руд поліметалів, золота та срібла.
ПРОПЛАСТОК, *пропласток – тонкий шар гірських порід, що знаходиться між основними, більш потужними шарами іншого кольору чи складу.
ПРОПОРЦІЙНИЙ, *пропорциональный – той, що має правильне співвідношення частин з цілим, перебуває в певному відношенні до будь-якої величини; п – і в е л и ч и н и — величини, які залежать одна від одної таким чином, що збільшення однієї з них викликає збільшення іншої у стільки ж разів (прямо пропорційна залежність).
ПРОПОРЦІЯ, *пропорция – 1) Співвідношення частин цілого між собою. 2) Рівність двох відношень. 3) Кількісні співвідношення між галузями, стадіями й елементами виробництва.
ПРОРУБ, *проруб – горизонтальна гірнича виробка, яку проводять паралельно штреку по пласту корисних копалин, іноді з невеликим підриванням бічних порід (на тонких пластах). Проруб використовують для провітрювання вибою штрека в період його проведення, а також для транспортування вугілля.
ПРОСАДКА, *просадка — властивість породи зменшувати свій об’єм, деформуватися при зволоженні. П. характерні для лесу та лесоподібних суглинків.
ПРОСІЮЮЧІ ПОВЕРХНІ, *просеивающие поверхности, **screening surfase, Siebflache – сита та решета грохотів. Розрізняють П.п. колосникові, штамповані (листові), дротяні, струнні, струнно-тросові, валкові а також щільові, арфовидні та ін.
ПРОСТЯГАННЯ ПЛАСТА, *простирание пласта – напрям лінії перетину горизонтальної площини з пластом. Сама лінія називається лінією простягання.
ПРОТИВИКИДНА ПЕРЕМИЧКА, *противовыбросная перемычка — тимчасова споруда у вибої підготовчої виробки, призначена для зниження інтенсивності викидів вугілля, гірських порід та газів. П.п. поділяються на жорсткі, що споруджуються з металевих брусів, та піддатливі — з канатів.
ПРОТИПИЛОВИЙ ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ РЕЖИМ, *противопылевой вентиляционный режим — умови провітрювання, що забезпечують у комплексі з іншими протипиловими інженерними заходами підтримання запиленості атмосфери в гірничих виробках у межах допустимих санітарних норм. П.в.р. визначається кількістю повітря, необхідною і достатньою для розрідження пилової хмари, і швидкістю її руху, що забезпечує винесення пилу, завислого у повітрі.
ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ ШАХТ, *противопожарная защита шахт — комплекс заходів та технічних засобів боротьби з рудниковими пожежами. До заходів щодо П.з.ш. належать: розробка планів ліквідації аварій, в яких заздалегідь передбачаються безпечні маршрути виходу гірників на свіжий струмінь повітря і оперативні способи та методи боротьби з виниклою пожежею в будь-якій гірничій виробці; забезпечення усіх працюючих в шахті саморятувальниками; регулярне навчання усіх робочих прийомам ліквідації підземних пожеж на ранній стадії їхнього розвитку; обслуговування шахти підрозділом гірничорятувальної частини, оснащеним необхідною апаратурою та устаткуванням для ліквідації пожеж і врятування людей.
ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ПІДЗЕМНИЙ ПОЇЗД, *противопожарный подземный поезд — пересувний склад протипожежного устаткування і матеріалів, що використовується в шахтах, котрі видобувають корисні копалини, що самозаймаються. Застосовується при великій протяжності виїмкових полів. Складається з 10..15 вагонеток, призначених для розміщення вогнегасників, пожежних насосів, запасу води, піску, будівельних матеріалів та для перевезення до місця пожежі гірничорятувальних частин. Депо П.п.п. споруджується на основному горизонті шахти і зв’язується з магістральними відкатними виробками.
ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ПІДЗЕМНИЙ СКЛАД, *противопожарный подземный склад — склад протипожежних матеріалів та устаткування, обладнаний в тупиковій виробці діючого горизонту шахти (рудника). У П.п.с. знаходяться запаси піску, глини, інертного пилу, цементу, цегли, круглого лісового матеріалу, дошок, комплектів інструментів та вогнегасників.
ПРОТИТІЧНА ВОДНА СЕПАРАЦІЯ, *противоточная водная сепарация – спосіб ґравітаційного збагачення корисних копалин у воді характерною особливістю якого є формування зустрічних транспортних потоків продуктів розділення. Ефективність розділення підвищується за рахунок рециркуляції частини збагачуваного матеріалу в межах робочої зони. Потік легких фракцій є попутним потоку води, а важких – зустрічним. П.в.с. застосовується для збагачення вугілля крупністю 6-25 та 13-100 мм. і характерна порівняно низькими капітальними та експлуатаційними затратами, простотою компоновочних рішень та високою ефективністю процесу.
ПРОТИТІЧНІ ВОДНІ СЕПАРАТОРИ, *противоточные водные сепараторы – апарати для ґравітаційного збагачення корисних копалин. Найбільш розповсюджені в Україні та Росії. Відрізняються характером розділення в них матеріалу, способами транспортування продуктів та принципами регулювання робочого режиму. Розрізняють П.в.с. горизонтальні, вертикальні, крутопохилі, центробіжні, крім того – гвинтові та шнекові. Найбільш відомі горизонтальні та вертикальні сепаратори СШ-15, СВШ-15, крутопохилі сепаратори КНС, гвинтові типу ПВС та їх модифікації.
ПРОТОН, *протон – стабільна позитивно заряджена елементарна частинка кожного атомного ядра. Маса П. становить 1836,1 маси електрона.
ПРОФІЛОГРАФ, *профилограф – прилад, яким записують профіль поверхні у вигляді кривої лінії – профілограми, яка дає змогу оцінювати характеристики нерівностей (шорсткості). В шахтах П. використовують для автоматичної зйомки та графічного запису повздовжнього профілю рейкової колії.
ПРОФІЛЬ ГІРНИЧОЇ ВИРОБКИ, *профиль горной выработки – зображення на папері вертикального перерізу гірничої виробки по її повздовжній осі. На профілі гірничих виробок можуть бути показані фактичні та проектні лінії відкотних колій, лінії покрівлі та підошви виробок, водовідних канавок, розташування пікетів, реперів, їх відмітки та ухили на окремих ділянках виробки.
ПРОФІЛЬНА ЛІНІЯ, *профильная линия – частина маркшейдерської спостережної станції у вигляді прямої або ламаної лінії, на якій розташовані репери (робочі та опорні) для спостереження за деформаціями гірських порід.
ПРОФІЛЮВАННЯ, *профилирование – безперервні геофізичні спостереження, які послідовно продовжують одне одного по прокладених на місцевості лініях (профілях) з метою отримання по них геолого-геофізичних розрізів земних надр.
ПРОФІЛЮВАННЯ КАМЕНЮ, *профилирование камня – абразивна обробка каменю, в результаті якої заготовці надають заданого профілю, отримуючи виріб потрібної форми.
ПРОХІДНИЙ ПЕРЕРІЗ КРІПЛЕННЯ, *проходное сечение крепи — площа перерізу вільного простору в кріпленні для проходження повітряного вентиляційного струменя.
ПРОХІДНИЦЬКИЙ КОМБАЙН, *проходческий комбайн – гірнича машина для руйнування масиву гірських порід, навантаження гірничої маси у транспортні засоби (вагонетки, конвеєр, перевантажувач та ін.). Застосовується при проходці гірничих горизонтальних, похилих виробок, стволів, будівництві тунелів. Є комбайни вибіркового руйнування (із стрілою та фрезерною коронкою) та суцільного руйнування (виконавчий орган бурової дії).
ПРОХІДНИЦЬКИЙ КОМПЛЕКС, *проходческий комплекс – система гірничих машин, що забезпечує механізацію всіх основних операцій процесу проведення гірничої виробки, включаючи руйнування масиву, навантаження, транспортування гірничої маси та кріплення виробки.
ПРОХІДНИЦЬКИЙ ЩИТ, *проходческий щит – тимчасове пересувне металеве привибійне кріплення, під захистом якого проводять основні процеси прохідницького циклу.
ПРОХОДКА, *проходка – проведення підземних гірничих виробок за заданим напрямком. Розрізняють П. бурінням, вузьким або широким ходом, з підриванням підошви або покрівлі, зустрічними виробками і швидкісну.
ПРОЦЕС, *процесс – 1) Послідовна зміна предметів і явищ, що відбувається закономірним порядком. 2) Сукупність ряду послідовних дій, спрямованих на досягнення певного результату.
ПРОЦЕСОР, *процессор – 1) Частина цифрової обчислювальної машини, що реалізує процес складної переробки інформації. 2) Складна логічна програма, що є частиною системи автоматизації програмування.
ПРОШАРКИ, *прослойки — тонкі шари породи, що містяться в пласті корисної копалини при його складній будові.
ПРОЯСНЕННЯ ЗВОРОТНОЇ ВОДИ, *осветление оборотной воды, **clarification, ***Umlaufwasserklдrung – одна з технологічних операцій при збагаченні корисних копалин, видалення із зворотної води твердої фази.
ПРУЖНА ПОДАТЛИВІСТЬ, *упругая податливость – зменшення довжини стояка кріплення під дією гірничого тиску за рахунок пружних деформацій її елементів. У гідравлічних стояках довжина стояка змінюється за рахунок стиснення рідини та деформації стінок циліндру, а також висувної частини.
ПРУЖНІ ЗАПАСИ НАПІРНИХ ВОД, *упругие запасы напорных вод – запаси підземних вод, що вивільняються при розкритті водоносного пласта та зниженні пластового тиску у ньому при відкачці (чи самовиливі) за рахунок об’ємного розширення води та зменшенні об’єму пор.
ПРУСТИТ, *прустит – мінерал класу сульфосолей, червоного кольору. Твердість 2…2.5, густина 5.6. Руда срібла. Від прізвища французького хіміка Ж. Пруста.
ПРЯМА ЛОПАТА, *прямая лопата – робоче обладнання одноковшового екскаватора, що забезпечує копання рухом стріли з ковшем від машини і догори, як правило, вище рівня її встановлення. Використовується на кар’єрах. Місткість ковша до 137.8 м3.
ПРЯМОТОЧНА СХЕМА ПРОВІТРЮВАННЯ ДІЛЬНИЦІ, *прямоточная схема проветривания участка — схема провітрювання виїмкової дільниці, при якій свіжий струмінь повітря надходить по транспортній виробці, омиває очисний вибій і виходить на вентиляційну виробку. За цією схемою повітря проходить по відкатному штреку без втрат до очисного вибою, що забезпечує добре провітрювання навіть при значній довжині штрека. Метан з виробленого простору виноситься на вентиляційний штрек, тому в лаві відсутні місця небезпечних скупчень газу.
ПРЯМОТОЧНА СХЕМА ПРОВІТРЮВАННЯ КАР’ЄРУ, *прямоточная схема проветривания карьера — схема природного провітрювання кар’єру, при якій провітрювання здійснюється турбулентним струменем першого роду. П.с.п.к. виникає при швидкості вітру понад 1 м/с в кар’єрах з кутами схилів підвітрового борту до 150 при рівному випередженні уступів цього борту один відносно одного. Усі шкідливі домішки, що виділяються на уступах, виносяться з кар’єру прямими потоками повітря, що надходить з поверхні землі. Швидкість потоку біля поверхні уступів залежить від місця розташування уступу в кар’єрі та швидкості вітру і зростає із збільшенням останньої. Кількість повітря, що надходить у кар’єр, залежить від розмірів останнього та швидкості вітру і зростає з їхнім збільшенням.
ПСАМІТИ, *псамиты – піщані породи — породи, що на 50 % і більше складаються з зерен мінералів та уламків гірських порід розміром від 0.05 до 1 мм. Пухкі (рихлі) різновиди називають пісками, а зцементовані — пісковинами.
ПСЕВДО…, *псевдо… – у складних словах відповідає поняттям “несправжній”, “неправильний”.
ПСЕВДОМОРФІЗМ, *псевдоморфизм, **pseudomorphism – властивість мінералів набирати кристалічної форми, яка не відповідає їхній внутрішній структурі.
ПСИЛОМЕЛАН, *псиломелан, **psilomelane – BaMnMn9O20 3H2O. Мінерал класу оксидів і гідрооксидів, чорного кольору. Сингонія моноклінна. Густина 4,71. Твердість 5,5-6,5. Блиск напівметалічний. Поширений мінерал зони окиснення марганцевих родовищ і первинних осадових родовищ марганцю. Рідше зустрічається в гідротермальних родовищах як другорядний мінерал. Марганцева руда. Є в Україні в Нікопольському марганцевому басейні.
ПУАЗ, *пуаз – одиниця динамічного коефіцієнта в’язкості в СГС системі одиниць, що характеризує здатність рідини й газів чинити опір взаємному рухові їхніх частинок. Від прізвища французького фізика Ж.-Л.-М. Пуазейля.
ПУАНСОН, ПУНСОН, *пуансон, пунсон – робоча частина (звичайно металічний стрижень) деяких штампів та інших інструментів, що безпосередньо тисне на матеріал, який обробляють або досліджують.
ПУЛЬПА, *пульпа, **pulp, ***Trьbe – суміш твердих частинок і рідини, рідка неоднорідна система.
ПУЛЬПОПІДЙОМНИК, *пульпоподъемник, **pulp elevator, ***Trubeaufzug – машина для перекачки пінної пульпи, в якій вода звільняється від частини піни до надходження в імпелер. Застосовується при збагаченні корисних копалин флотацією.
ПУЛЬСАТОР, *пульсатор – 1) машина для збагачення корисних копалин, де мінеральна сировина, що потрапляє на нерухоме решето, розділяється від діяння пульсуючого струменя води або повітря. 2) частина відсаджувальної машини, пристрій, який з заданою періодичністю з’єднує і роз’єднує повітряне відділення відсаджувальної машини з ресивером стисненого повітря і з атмосферою, що викликає висхідні та низхідні (спадні) потоки води у відсаджувальній камері.
ПУЛЬСАЦІЯ, *пульсация – періодична зміна якої-небудь характеристики, явища.
ПУСКАЧ МАГНІТНИЙ, *пускатель магнитный, **magnetic starter – пускач у вибухонебезпечному виконанні, що служить для дистанційного управління електродвигунами гірничих машин і механізмів, які працюють у підземних гірничих виробках.
ПУСТОТНІСТЬ, *пустотность – сумарний об’єм усіх пустот, включаючи пори й тріщини у гірській породі, виражений у процентах по об’єму чи в одиницях об’єму на одиницю маси.
ПУСТА ПОРОДА, *пустая порода – гірська порода, що залягає поблизу чи в межах рудного тіла (корисної копалини), яка добувається з надр разом із рудою (вугіллям і т.п.), але не містить корисної копалини.
ПУЦОЛАНИ, *пуцоланы – відклади вулканічного походження (попіл, пемза, туфи), що утворюються при виверженні лави, багатої кремнеземом. Використовують для виготовлення в’яжучих матеріалів, зокрема цементу. Від назви м. Поццуолі в Італії. На території України є в Криму та у Закарпатті.