КОРОТКИЙ НАРИС НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ТА ГРОМАДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
В.В.ОЛІФІРЕНКА
8 жовтня 1998 року виповнюється 50 років з дня народ-ження кандидата педагогічних наук, доцента Донецького державного університету, члена Спілки письменників України, члена Наукового товариства ім. Т.Шевченка, лауреата обласної премії ім. Володимира Сосюри, Вадима Володимировича Оліфіренка.
Народився Вадим Оліфіренко в м. Краматорську Донецької області. Вчився в середній школі No19, СПТУ No14 м. Краматорська. Працював на Новокраматорському машинобудівному та Краматорському станкобудівному заводах. Служив в армії. Закінчив філологічний факультет Донецького державного університету (1975) та аспірантуру при Науково-дослідному Інституті педагогіки АПН України (1988).
Працював вчителем української мови і літератури Мічурінської середньої школи і директором Греково-Олександрівської школи Тельманівського району Донецької області (1975-1979); був завідувачем кабінету української мови і літератури Донецького обласного інституту удосконалення вчителів (1979-1990); старшим викладачем, доцентом кафедри української літератури Донецького держуніверситету (з 1990 р.).
Вадим Оліфіренко – один із засновників Донецького обласного Товариства української мови ім. Т.Шевченка(1989), з самих його початків — заступник голови Товариства. Член-засновник Українського культурологічного центру (1994), керівник Донецької регіональної лабораторії підручників та посібників (УКЦентр, 1995), член Донецького відділення НТШ (1997).
Творчий шлях В.Оліфіренка
Основний напрямок роботи ВЧЕНОГО — розробка та впровадження науково обгрунтованих методик вивчення в школі та вузі української літератури, народознавства, літературного краєзнавства, дослідження історії та теорії підручників з літератури, впровадження у навчальний процес української літератури Кубані, підготовка підручників і посібників з літератури для діаспори.
Перша наукова проблема, яку В.Оліфіренко почав досліджувати, — це методика формування уявлень школярів про особистість автора художнього твору. Систематичні спостереження за навчальним процесом у школі, студії літературознавчих праць та аналіз досягнень сучасної педагогіки дали підстави до висновків, що повнота сформованості уявлень учнів про особистість письменника знаходиться у прямій залежності від рівня знань школярів про форми вираження авторської свідомості, розуміння особливостей оповідної манери, “взаємостосунків” моральної позиції автора, оповідача і героїв. В.Оліфіренком був розроблений один із шляхів удосконалення процесу формування глибоких знань школярів про автора художнього твору. Це поетапне засвоєння школярами відомостей про форми вираження авторської свідомості і морально-етичної позиції письменника у творі. Розроблена й обґрунтована система доповнила і збагатила загальноприйняту методику вивчення художнього твору в школі, сприяла поглибленню духовного розвитку школярів. Теоретичні і методичні здобутки, пов’язані з цією проблемою, лягли в основу кандидатської дисертації на тему “Формування уявлень школярів про особистість письменника”, яку В.Оліфіренко успішно захистив у березні 1990 року в Київському педагогічному університеті ім. М.Драгоманова.
Після захисту дисертації В.Оліфіренко активно досліджує і впроваджує у шкільний і вузівський навчально-виховний процес творчі здобутки письменників-земляків. Вченим визначено зміст і структуру поняття “л і т е р а т у р а р і д н о г о к р а ю”.Розроблено методичні рекомендації для студентів і вчителів щодо впровадження в навчально-виховний процес цієї своєрідної складової частини основного курсу літератури, навчальні завдання та особливості типів відповідних уроків. Обґрунтовано такі основні засади цього напрямку літературної освіти: по-перше, до предмету літератури рідного краю належать художні твори, в яких присутні образи і картини, навіяні історичними подіями, природою, побутом і діяльністю людей краю; по-друге, на уроках літератури рідного краю розкриваються теми заселення Дикого Поля (Донбасу, Донеччини); героїчні вчинків захисників рідного краю — козаків-запорожців; картини природи Придінців’я, Приазов’я та донецького степу; важка і небезпечна шахтарська праця; мотиви синівської любові до малої батьківщини — Донбасу; по-третє, з’ясовано проблемно-тематичний, історико-літературний та теоретико-літературний зв’язок уроків літератури рідного краю з основним шкільним курсом літератури в початкових, середніх та старших класах, що забезпечує науковий підхід до вивчення літератури рідного краю в школі, активізує краєзнавчу роботу.
На цих засадах були розроблені шкільний і вузівський курси літератури рідного краю. До них введено твори письменників ХVIII – початку ХХ ст.: К.Зиновіїва, Б.Грінченка, М.Петренка, М.Чернявського, С.Черкасенка, Х.Алчевської, М.Шаповала (Сріблянського) та ін., письменників ХХ ст.: В.Сосюри, С.Божка, К.Герасименка, П.Байдебури, Л.Скрипника, М.Руденка, І.Світличного, В.Стуса, В.Голобородька, Г.Кривди, К.Тесленка, В.Соколова, Л.Талалая, О.Орача, І.Білого, С.Жуковського та ін. У курсах представлені твори письменників “донецької діаспори”: В.Гайворонського (США), В.Бендера (Англія), В.Біляїва (США), Л.Лимана (США), Е.Андієвської (Німеччина).
Для забезпечення успішного викладання у школі та вузі творчості письменників-земляків В.Оліфіренко за допомогою редакції журналу “Донбас” та Українського культурологіч-ного центру видав ряд посібників для учнів, студентів і вчителів. Практично кожна школа на Донеччині має ці книжки, впроваджує їх в навчально-виховний процес.
В.Оліфіренко активно досліджує проблему використання в навчальному процесі курсу н а р о д о з н а в с т в а. За методологічну основу вивчення цього предмету вченим взято визначення народознавства як науки про конкретний народ, про особливості його побуту і трудової діяльності, національний характер, психологію, світогляд, історико-культурний досвід, здобутки в галузі навчання і виховання, суспільно-державний устрій, традиції, витоки й особливості культури рідного краю, родовід. Для школярів у співавторстві з доцентом ДонДУ Ф.Пустовою В.Оліфіренко видав посібник “Таємниця духовного скарбу”, вчителі і студенти одержали “Методику вивчення народознавства у школі”. Посібники розкривають важливі аспекти історії і народної культури Донеччини як невід’ємної складової частини України, розповідають про героїчну боротьбу українського козацтва на східноукраїнських землях. У них висвітлюються культурологічна та історична роль видатних пам’яток усного народного слова, сакральної архітектури, реліквій українського народу на Донбасі (образ Савур-Могили в усній народній творчості, краса і велич старовинної пам’ятки української церковної архітектури — Миколаївської церкви Святогірського монастиря, інших культурно значущих пам’яток краю). У посібниках розкриваються особливості народного житла та одягу Слобожанщини і півдня України (в межах Донбасу), мистецькі досягнення народних майстрів. Доповнює розроблений В.Оліфіренком навчально-методичний комплекс з народознавства відеофільм “Духовні скарби Донеччини”, який був знятий за його сценарієм та за матеріалами його посібників при фінансовій підтримці Українського культурологічного центру. Вчителям, учням та студентам вищих навчальних закладів пропонуються відеосюжети “Музей просто неба” (про музей народного побуту “Слобожанська садиба” в селі Прелесне Слов’янського р-ну Донецької обл.), “Церковна архітектура Донеччини” (на прикладах відомих церков краю розкриваються найхарактерніші риси української сакральної архітектури ХVII—ХХ століть), “Шкільні літературні музеї Донеччини” (кінорозповідь про шкільні музеї, присвячені письменникам-землякам). Таким чином, література рідного краю та народознавство є другим напрямком діяльності Вадима Оліфіренка як вченого і письменника.
Третім напрямком наукових вподобань В.Оліфіренка є дослідження історії та теорії підручників і посібників з літератури для шкіл і вузів. Основоположними для вченого стали здобуті в процесі студій висновки про взаємозв’язок структури і змісту сучасного підручника з гуманізацією і демократизацією освіти в Україні, необхідність переборення в навчальному процесі наслідків комуністичної епохи в галузі освіти і виховання, орієнтацію сучасної літературної освіти на формування високорозвиненої людини і патріота, здатної інтегруватись у світовий культурний процес. Дослідження здійснюється з використанням досвіду створення підручників з літератури в демократичних країнах Європи і Америки, на основі переосмислення змісту вітчизняних підручників з часів Київської Русі до сучасного відродження освіти в суверенній і незалежній Україні. Наукова робота В.Оліфіренка в галузі історії і теорії підручника з літератури в 1995 р. була підтримана Канадським Інститутом Українських студій. Вчений працював в ряді відомих наукових центрів, зокрема, Києва, Львава, Москви, Вашінгтона, Нью Йорка.
Здобуті теоретичні результати стали науково-методичною основою для створення сучасних підручників з літератури для середніх навчальних закладів України й української діаспори, сприяли підвищенню теоретичного рівня викладання літератури у вузах, розвитку педагогічної науки, зокрема методики літератури.
Особливого значення набувають здобутки В.Оліфіренка у галузі розробки теорії сучасного посібника з літератури для шкіл східної діаспори, а також практична реалізація цих висновків. Такий напрямок досліджень зумовлений в першу чергу гострою необхідністю допомоги процесам відродження національної культури у східній діаспорі, відновленню української школи на українських етнічних землях в Росії (Східна Слобожанщина, Донщина, Кубань). Розроблені дослідником основи теорії підручників і посібників для східної діаспори, їхній зміст і структура обумовлені політичним і культурним станом, в якому зараз знаходиться в Росії український етнос: відсутність будь-яких українських навчальних закладів, видавничої діяльності, серйозного українського руху, дієвої матеріальної і культурної допомоги Української держави тощо. Враховано демократичні перетворення в політичному устрої Росії, впровадження у шкільний навчальний процес теми літератури рідного краю, до якої належить і творчість українських письменників Східної Слобожанщини (Білгородщина і Воронежчина) і Кубані.
Теоретичні дослідження в галузі історії та теорії посібників були покладені в основу структури і змісту посібника-хрестоматії з української літератури Кубані “Козак Мамай” (у співавторстві з вченим-філологом з Кубані В.Чумаченком видано Донецьким Українським культурологічним центром при сприянні Товариства “Україна” та НТШ-Донецьк). Це унікальне видання є першим виданим в Україні адаптованим для російських шкіл Краснодарського краю посібником-хрестоматіяєю в якому представлена спадщина українських письменників Кубані, розкрито провідні культурні зв’язки цих етнічних українських земель з метрополією-Україною. Літературна творчість на Кубані з кінця ХVIII ст. – до початку ХХ ст. представлена творами Я.Мішковського, Я.Кухаренка, В.Мови (Лиманського), Я.Жарка, О.Півня, здобутками сучасного поета І.Варавви, “кубанської діаспори” в західному світі: поезіями Н.Щербини (США) та оповіданнями Д.Чуба (Австралія), творами усної народної творчості. Матеріали “Козака Мамая” (нариси про письменників, художні твори, завдання для учнів) подаються у формі уроків літератури рідного краю, творів для позакласного і самостійного читання.
Наукова і громадська діяльність вченого сьогодні у розквіті творчої зрілості. Він повен сил, енергії і бажання далі розвивати обрані галузі педагогічної науки, цілеспрямовано працює над здійсненням нових наукових задумів та ідей.
С П И С О К
НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ ПРАЦЬ В.ОЛІФІРЕНКА
1. СТАТТІ, ТЕЗИ
1. Про жанрові особливості “Уманських спогадів” М.Бажана// Теорія родів і жанрів художньої літератури: Тези доповідей республ. наук. конференції. —Одеса, 1975.—С.192-194.
2. Образ автора в кіноповістях О.Довженка “Зачарована Десна” і ”Поема про море”// Целостность художественного произведения и проблемы анализа в школьном и вузовском изучении литератури: Тезисы докладов респ. научн. конференции.— Донецк, 1978.—С.289-290.
3. Літературні Сосюринські свята на Донеччині// Позакласна робота з літератури. Посібник для вчителів.—К: Рад. школа, 1986.—С.70-83.
4. Обогащение представлений учащихся о личности автора художественного произведения (на материале изучения тв-ва Н.Гоголя и Марко Вовчок в 8 классе) //Наследие Н.В.Гоголя и современность: Тезисы докладов и сообщений научно-практической Гоголевской конференции.—Нежин, 1988.—С.54-55.
5. Перші Сосюринські читання на Донеччині// Укр. мова і літ. в школі, 1986. —No 9. —С.78-79
6. Формування уявлень школярів про образ автора повісті “Кайдашева сім’я”// Творча індивідуальність І.С.Нечуя-Левицького і літературний процес: Зб. тез доповідей і повідомлень республіканської наукової конференції. —Черкаси, 1988. —С.81-83.
7. Формування уявлень школярів про особистість письменника// Методика викладання української мови і літератури: Респ. науково-метод. збірник.—К.: Рад. школа, 1990. —С.22-30.
8. До принципів побудови факультативного курсу “Художнє слово рідного краю в школі”//Тези доповідей і повідомлень Республіканської наукової конференції. —Донецьк, 1990. — С.164-166.
9. Народознавство в системі уроків літератури рідного краю//Тезиcы докладов вузовской научной конференции профессорско-преподавательского состава.—Донецк,1993.—С. 29.
10. Актуальні проблеми народознавства в роботі вчителя літератури// Проблемы обучения в вузе и школе: Сб. докл. и выступ. региональной научно-методической конф. проф.-преп. состава университета и учителей школ Донецкой обл. —Донецк: Дон ГУ, 1992.—С.30-31.
11. Шкільні літературні музеї Донеччини // Тези доповідей та повідомлень Всеукраїнської науково-практичної конференції “Туризм і завдання національно-культурного відродження України”.—Київ-Черкаси. 1992. —С.214-216.
12. Вивчення творчості Миколи Чернявського на уроках літератури рідного краю// Микола Чернявський: письменник, громадський діяч, педагог: Тези доповідей наукової конференції. —Херсон, 1993.—С.78-80.
13. Розстріляне відродження. Творчість В.Сосюри, С.Божка, Л.Скрипника// Донбас, 1993. — No1-2, С.143-154.
14. Проблеми вивчення літератури рідного краю в школі// Регіональний і шкільний компонент змісту загальної середньої освіти: здобутки, проблеми, перспективи. Матеріали другої Всеукраїнської науково-практичної конференції у м.Донецьку 13-14 листопада 1997 р. —Київ-Донецьк, 1997. — С.33-36.
15. Українська література Кубані. Програма курсу за вибором для учнів 10-11 кл.// Збірник програм та факультативних курсів з української літератури/ Упоряд. В.В.Оліфіренко. —Донецьк: УКЦентр, 1998.-С.17-26.
16. Рідний край—Донеччина у творчості письменників-земляків. Програма курсу за вибором для учнів 10-11 кл.// Збірник програм та факультативних курсів з української літератури /Упоряд. В.В.Оліфіренко. —Донецьк: УКЦентр, 1998.- С.88-100.
17. Роль третього сектору в освітньому процесі // Схід. 1998.—No4.—С.52-55.
2. Публікації окремими виданнями
1. Орієнтовне планування письмових робіт у 4-7 класах. Методичні рекомендації.— Донецьк, 1983 ( у співавторстві).
2. Формування уявлень школярів про авторську особистість у 7 кл. Методичні рекомендації.—Донецьк, 1986.—26 с.
3. Педагогические предпосылки формирования представлений учащихся о личности писателя ( На материале изучения украинской литературы в 7 кл.).— Деп. в ОЦНИ “Школа и педагогика” М-ва просвещения СССР и АПН СССР 12.05.1988, No139-88-16 с.
4. Формування уявлень школярів про особистість письменника (на матеріалі української прози в 8 кл.): Методичні рекомендації для вчителів і студентів.— Донецьк, 1989.—21 с.
5. Дума і пісня. Посібник-хрестоматія з літератури рідного краю.—Донецьк: Донбас, 1993 ( спецвипуск журналу “Донбас”). —195 с.
6. Таємниця духовного скарбу. Посібник з народознавства. —Донецьк: Донбас, 1994 (у співавторстві з Ф.Пустовою, спецвипуск журналу “Донбас”). —190 с.
7. Уроки правди і добра. Посібник – хрестоматія з літератури рідного краю. —Донецьк: Донбас, 1995(Спецвипуск журналу “Донбас”).—172 с.
8. Методика викладання народознавства у школі. Посібник для вчителів і студентів. —Донецьк: Український культурологічний центр, 1994. —89 с.
9. Вивчення літератури рідного краю в школі. Посібник для вчителів і студентів. — Донецьк: Український культурологічний центр, 1996. —95 с.
10. Козак Мамай. Посібник-хрестоматія з української літератури Кубані (у співавторстві з В.Чумаченком).—Донецьк:Український культурологічний центр, 1998.—224 с.
3.УПОРЯДКУВАННЯ
Іван Боднарук. “Між двома світами”. Вибрані статті про українських письменників.—Донецьк: УКЦентр, 1996 . —176 с.
Збірник програм курсів та факультативів з української літератури.—Донецьк: УКЦентр, 1998.—108 с.