Ідеал

В повстанні газу сплячі звуки
У мертвій рясності голів,
І від нудьги вже чорні муки
Від покидаючих столів,

І там, серед облич землистих,
Сховавшись туга, вже своя,
Блукати в аркушах нечистих,
В огидних ребусах буття.

Серед світів

Серед світів, у мерехтінні тіл
Зорі ім`я повторюю щоразу…
Ні, не в полоні я Амура стріл,
А просто з іншими я знемагаю.

Коли ж у мене сумнів і журба,
До Неї лиш буде моя молитва...
Ні, не тому, що вся Вона ясна,
А просто з Нею не потрібно світла.